20 років тому Липовцю відновили статус міста, який відібрали більшовики. Що відомо з історії?

Віктор СКРИПНИК

День Липовця співпав з 20-ю річницею відновлення статусу міста, святкували, не думаючи про ковід

Велелюдно відзначили День міста, який співпав з 20-ю річницею відновлення статусу.
Втретє за свою історію Липовець здобув статус міста.
Як відбувалося відновлення і для чого воно було потрібно?

—Якщо ще у XVII столітті Липовець згадується в документах у статусі міста, то чому наше покоління має відмовлятися від цього? — розповідає відомий історик, дослідник «біографії» Липовця Олександр Роговий. —

Останнє відновлення статусу тривало три роки.

Нарешті 13 вересня 2001 Верховна Рада ухвалила відповідне рішення.

Відео дня

У 1923 році більшовики позбавили місто статусу і воно перебувало у статусі селища. Так тривало до 2001 року.

Не займайтеся дурницями

Олександр Роговий у той час готував історичну довідку про те, коли і який статус мав Липовець. Документ потрібен був для районної ради, вона готувала подання на обласну раду, а далі для Києва, для розгляду на Верховній Раді.

Запитую, хто ініціював повернення статусу міста. Каже, була ініціативна група. Серед них активісти з числа депутатів, представники окремих політичних партій, молодь.

Олеся Назаренко нині виконує обовязки міського голови Липовця

—У перші роки Незалежності особливо гостро відчувалася потреба на відновлення історичної справедливості, — говорить історик. — Так і в нашому місті виношували ідею. Був серед них і мій співрозмовник. Згадує, як писав статті в газету, відкривав землякам очі на минуле міста. Згадує назву однієї з таких публікації. Вона точна і промовиста «Тричі місто».

Готувати документи було непросто, бо цього не хотіла влада. Ні селищна, ні районна . Не погоджувалися на таке. Казали, щ це зайві клопоти. Говорили, що частина людей втратить соціальні пільги, які передбачені для мешканців сільських і селищних населених пунктів.

—Не займайтеся дурницями, говорило нам керівництво району, — згадує Роговий. — Зокрема, і мені це казали. Адже я був посадовець, працював директором районного архіву. Мовляв, маю дослухатися до районного начальства.

Три роки добивалися того, щоб влада ініціювала процедуру відновлення статусу міста.

Роговий пригадує розмову з тодішнім земляком Миколою Пасєкою. Він був народним депутатом України. Просили його, щоб порозмовляв з депутатами від області, аби підтримали постанову ВР.

Потім коли переглянули результати голосування, то побачили, що проти голосував вінницький депутат Віктор Петров. Він представляв у Раді комуністів. Незважаючи на це, документ ухвалили.

Перший батько міста

Першим міським головою Липовця після відновлення статусу міста став Петро Марусич. Колишній керівник банку, економіст.

Напередодні нинішнього Дня міста його кандидатуру подали на розгляд депутатів міськради для присвоєння звання «Почесний громадянин Липовця».

Однак на сесії це прізвище не згадувалося. Відповідно почесного звання йому не присвоїли.

Натомість в ветерана вшанували члени липовецького клубу шахістів.

З нагоди свята у місті відбувся турнір. У ньому брав участь Петро Марусич. Він став переможцем серед ветеранів.

Керівником Клубу шахістів є уже згаданий Олександр Роговий.

—Під час привітання пана Петра і вручення йому нагороди ми повідомили, що надалі наші традиційні турніри будуть іменні, — каже Роговий. — Носитимуть ім’я першого міського голоси Петра Марусича.

Учасники Клубу шахів порушили питання перед міською радою про відкриття шахового гуртка. Раніше він діяв у місті при Центрі дитячо-юнацької творчості. Потім закрили, припинили фінансування.

Шаховий турнір був не тільки для дорослих. Грали також діти. Деякі з них прийшли разом з батьками.

—Батьки запитували, де б діти могли займатися шахами, — розповідає Роговий. — Для нашого Клубу виділили приміщення. Але у нас нема людей, які б працювали з дітьми без оплати. Тому й порушили питання перед керівництвом міста поновити гурток юних шахістів.

До речі, у Липовці традиційно щороку проводять обласний турнір шахістів. Нинішньої осені його планують провести 30 жовтня.

Трохи історії

Олександр роговий знайшов у Києві в архіві карту, що має назву «Карта повітового міста Липовець», На ній значиться дата – 1800 рік.

У статусі міста Липовець згадується також у документах за часів Януша Острозького у XVII столітті.

Він збудував замок і добився для Липовця Магдебурзького права.

Сталося це у 1606 році.

—Зверніть увагу на дату 1606 рік, це рік Магдебурзького права для Липовця, — каже Роговий. — А тепер називаю ще одну дату – 1640 рік. Це тоді Вінниця отримала Магдебурзьке право. Тобто Липовець мав його раніше. Вже задля цього історичного факту треба було добиватися відновлення статусу міста, яке відібрали більшовики.

У 1653 році місто спалив Степан Чернецький, який пертворив Поділля на руїну. Липовець відродився у статусі сільського населеного пункту. Розбудовувати його почав граф Лука Струтинський, який у 1793 році добився надання Липовцю статусу міста. У цьому статусі воно перебувало до 1923 року, коли більшовики ліквідували повіти і створили райони. Липовецький район отримав свій центр у статсу смт, тобто селища імського типу.