«Забудьте про 124 бали»: Інтерв’ю з головним по ЗНО у Вінницькій області

Закінчилась основна сесія ЗНО. Попереду - додаткова сесія для тих, хто не зміг пройти тестування з поважних причин та вступна кампанія. Як проходило ЗНО-2017 року і про відмінності його від попередніх років розповів директор Вінницького центру оцінювання якості освіти Геннадій Кузьменко.

Учасників менше

– Цьогоріч було значно менше учасників ЗНО. Наприклад, на тестування з української мови і літератури зареєструвалося на 2,5 тисячі людей менше, порівняно з минулим роком. На це є чотири основних причини:

• Зменшилась кількість випускників 11 класів.

• Продовжили дію сертифікатів минулого року. Таким чином «відпали» абітурієнти, які минулого року здавали ЗНО, але не скористались сертифікатами.

• Збільшується частка дітей, які їдуть на навчання в Польщу.

• Зменшується відсоток дітей, які вступають до вищих навчальних закладів України.

Одинадцять років тому, коли починали запроваджувати ЗНО, у Вінницькій області його складало близько 15 тисяч. З кожним роком кількість учасників зменшувалась на  500-600 людей.

Поріг - 100 балів

— Аби мати право вступати до вузу, раніше потрібно було набрати мінімум 124 бали. Насправді, це був умовний бар’єр і число 124 практично нічого не означало. Зараз існує таке поняття, як «склав» «не склав» тестування. Після проведення ЗНО група експертів аналізує складність кожного тестового завдання та на підставі цього  встановлює кількість тестових балів, що визначають пороговий тестовий бал. Таким чином витримується  принцип “Результат не залежить від складності зошита”. Тобто чим складніший зошит і чим менше учасників з ним впорались - тим нижчий пороговий бал.
Учасники ЗНО, які не подолали визначений пороговий тестовий бал - тест «не склали», і не матимуть можливості  вступати у вищі навчальні заклади. Таким чином найменш підготовлені учасники відсікаються. І далі шкалювання відбувається серед тих, хто склав тест. Тому бали “за часів 124” і бали останніх років порівнювати не можна.

Про 200-бальників

– У зв’язку з тим, що змінилася система шкалювання і визначається пороговий бал, «200-бальників» стало менше.  Були роки, коли при виконанні тестового зошита можна було допустити три-чотири або навіть пять помилок, але отримати 200 балів. Зараз, для того щоб отримати 200 балів, треба або повне виконання всіх завдань, або допускається одна-дві помилки.  Нова шкала поставила більш жорсті умови.

Робити аналітику тільки на основі 200-бальників не правильно. Тому що різниця між 200 балами і 199 чи 198 балами дуже незначна.

Бояться математику і фізику

– По нашому регіону найбільша проблема по якості знань випускників з математики і фізики. І така проблема не тільки у нас. Два останніх роки поріг «склав-не склав»  з математики був нижче ймовірності вгадування. У цьому році ситуація покращилася. Не набагато, на декілька балів. Можна сказати, що рівень готовності людей, які реєструвалися на проходження математики, був кращий. Але можна це проаналізувати з іншого боку. Ті діти, які були не впевнені в своїх силах з математики, не ризикнули реєструватися на цей предмет і обрали історію. У нас значно зменшалася кількість зареєстрованих на математику і на фізику. Учні просто бояться точних наук.

Цього року вперше українську мову задавало менше 10 тисяч. Це дуже суттєвий спад. Ми такого не чекали

Про особливих абітурієнтів

– Під час реєстрації частина абітурієнтів позначали, що потребують особливих умов, залежно від медичних показників. Були діти, які приїжджали на інвалідних візках, були учасники з поганим зором, були діти хворі на цукровий діабет. Для усіх створювались належні умови: додаткове освітлення, підвищений контроль з боку медичних працівників. Якщо була така потреба, додавались 30 хвилин до основного часу проходження тестування. Але це були одиничні випадки.

Без обшуків

– Було багато шуму про те, що під чаc огляду металошукачами порушуються права учасників ЗНО.  Використання металошукача, це не обшук, це контроль. Тут немає контакту поліції охорони з учасником, ні фізичного, ні металошукачем. Якщо  спрацював звуковий сигнал - учаснику пропонують дістати з кишень усе, на що міг зреагувати пристрій. Ні педагоги, ні охоронці не роблять обшук. Задача №1 - толерантне ставлення до учасників. Випадків, коли переходили межу - ніколи не було.

Курйози зі шпаргалками

- За допомогою металошукача знайшли шпаргалки у двох учасників. Здавалось би - нонсенс. Металошукач не спрацьовує на папір. У одному випадку шпаргалки були скріплені металевою скріпкою. І коли задзвеніло і учаснику запропонували дістати усі металеві речі, він дістав з кишені шпаргалку зі скріпкою. У іншому випадку після сигналу металошукача, абітурієнт виклав ключі, запальничку, цигарки і шпаргалку. Сам дістав і поклав на стіл. Виходить, що металошукач шукає не тільки телефони та електронні носії, але й паперові шпаргалки:)

Про шахраїв

– Кожного року за кілька тижнів до тестування з’являються, як я називаю їх, лохотронники. Вони в інтернеті продають нібито правильні відповіді на ЗНО. Попередні роки ми на це велись. Я сам особисто з цікавості купував «правильні відповіді» кілька разів. У одному випадку купив правильні відповіді на завдання тестового зошита пробного тестування. Ті відповіді, які давали усім учасникам пробного тестування після його проходження.  Другого разу я купив пісню про ЗНО. Аферисти виявилися креативні і з гумором, у цій іронічній пісні підкреслили, який я довірливий.

Український центр оцінювання якості освіти має службу внутрішньої безпеки і займається цими проблемами. Ми намагаємося менше про це говорити, тому що, скільки б ми людям не казали «не робіть цього» - вони роблять усе навпаки.

За всі роки проведення ЗНО у нас не було жодного випадку витоку інформації. Сама система формування тестових зошитів і їх друк не допускає такої можливості. Типографія Українського центру працює без людей. Друкуються зошити, машинно перевіряється якість друку, потім  зошити запаюються в поліетилен по 15 штук. Люди не мають фізичної змоги бачити, що у цих зошитах. На пунктах тестування інспектори перевіряють цілісність упаковки. Тобто побачити зміст зошитів не може ніхто.

Про порушення

– Якщо порівнювати з попередніми роками, кількість порушень значно зменшилася. Минулого  року у Вінницькій області було зафіксовано 24 порушення. Цього року - 16. Кожне порушення ми розцінюємо як недолік нашої роботи. Бо в наші функції входить роз’яснувальна робота.

Переважна більшість порушень призводить до конфліктних ситуацій. Батьки приходять, питають: «Чому ви вигнали чи не допустили? Він не встиг скористатись шпаргалкою чи мобільним телефоном». Ми пояснюємо, що ми робили 5 застережень і якщо після них людина все одно попадається - це її особиста справа і відповідальність.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.