Трансформація старшої школи: які 9 ліцеїв прийматимуть десятикласників і що зміниться з 1 вересня

Лариса ОЛІЙНИК

З 1 вересня ліцей №1 прийматиме вінницьких старшокласників

У Вінниці стартує масштабне переформатування старшої школи в рамках підготовки до профільної реформи 2027 року.
З 1 вересня лише 9 визначених академічних ліцеїв міста матимуть право набирати учнів до 10-х класів, тоді як решта шкіл поступово перетворюються на гімназії.

Концепція Нової української школи реалізується з 2018 року. Мета — це проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти.

За словами директорки департаменту освіти Вінницької міськради Оксани Яценко, у Вінницькій громаді до змін готувалися заздалегідь. План формування мережі закладів освіти затвердили у квітні 2024 року. Одна зі змін стосується набору першокласників у заклади, які надалі працюватимуть як ліцеї.

Нагадаємо, у Вінниці з 1 вересня лише 9 багатопрофільних академічних ліцеїв прийматимуть учнів 10-х класів. Решта комунальних шкіл міста поступово припиняють набір до старшої ланки й переформатовуються в гімназії (1–9 класи) або початкові школи, звільняючи місце для масштабної реформи профільної середньої освіти.

— У цьому плані формування мережі передбачено, що учні десятих класів продовжуватимуть навчання у дев'яти закладах загальної середньої освіти, які з 1 вересня залишаться у статусі ліцеїв. І з цього року є такі ліцеї, в яких до цього часу була початкова школа. Я нагадаю, це №7, №17, №23, №30, №35. З 1 вересня 2026 року вони не матимуть перших класів. Діти, які пішли у перші класи, обрали інші заклади для навчання, — сказала Оксана Яценко.

Які заклади Вінниці прийматимуть десятикласників?

За рішенням міської ради, у громаді визначено дев'ять базових ліцеїв, які забезпечуватимуть здобуття профільної освіти:

Ліцей № 1 (у т.ч. Гуманітарний ліцей №1 ім. М. І. Пирогова);
Ліцей № 7;
Ліцей № 13;
Вінницький фізико-математичний ліцей № 17;
Ліцей № 23;
Ліцей № 30;
Ліцей № 31;
Ліцей № 35;
Вінницький технічний ліцей.

Більшість інших міських шкіл набір до 10-х класів повністю закрили. Вони навчатимуть дітей лише до 9 класу, після чого учні мають перейти до одного з вищеперелічених дев'яти опорних закладів або обрати коледж чи профтех заклади.

Частина закладів після реорганізації працюватиме як початкові школи.

— Буде шість початкових шкіл, до цього часу їх було тільки дві — 25 і 5-та. Тепер 33-тя стане початковою школою, 28 — це частина 13 школи, яка відокремлена від основного корпусу. Вона знаходилась на території садочку №43, вона стане початковою школою, отримає новий №28, а також у двох селах — Великі Крушлинці і Щітки, — сказала Оксана Яценко.

Решта закладів громади працюватиме у форматі гімназій із початковою школою. Там навчатимуть дітей з 1 по 9 клас.

— Це будуть гімназії зі структурним підрозділом початкова школа, тобто з першого по дев'ятий клас. Саме ці заклади цього року не приймають учнів десятих класів вже з 1 вересня 2026 року.

Головні зміни: що чекає на старшокласників з 1 вересня?

Переформатування мережі є частиною підготовки України до переходу на обов’язкову 12-річну систему навчання з 2027 року. У Вінниці зміни впроваджуються за принципом «м'якого переходу», проте освітній процес зазнає суттєвих трансформацій:

1. Чіткий розподіл на профілі та кластери

Замість універсальної програми для всіх учнів, ліцеї пропонують поглиблене вивчення предметів за трьома освітніми кластерами:

STEM-напрям (природничо-математичний, інформаційні технології);
Мовно-літературний (філологічний, іноземні мови);
Соціально-гуманітарний (правовий, історичний, економічний).

Кожен із дев'яти ліцеїв зобов'язаний запропонувати учням щонайменше 3 різні профілі навчання.

2. Замість уроків для одного класу — міжкласні групи

Це кардинальна зміна формату навчання. Для вивчення профільних дисциплін учні з різних класів одного потоку формуватимуть гнучкі міжкласні групи. Підлітки зможуть самостійно обирати предмети й формувати індивідуальну освітню траєкторію.

3. Вчителі як кар'єрні радники та профорієнтатори

Роль викладачів суттєво трансформується. Окрім викладання, педагоги базових шкіл та ліцеїв допомагатимуть підліткам усвідомлено обирати спеціалізацію, яка прямо пересікатиметься з їхнім майбутнім фахом у закладах вищої освіти.

4. Академічна свобода та оновлена матеріальна база

Для тих випускників 9-х класів, які вирішили залишитися в системі загальної середньої освіти (а не пішли до коледжів), департамент освіти Вінницької міської ради гарантував місця в нових ліцеях. Основна хвиля подачі документів закінчилася влітку, а формування профілів та напрямків відбувалося на основі безпосередніх запитів та анкетування самих школярів.

Що дадуть профільні ліцеї

Профільні ліцеї будуть акумулювати кращі матеріально-технічні ресурси міста (сучасні лабораторії, комп'ютерні класи тощо). Вчителі отримали ширшу професійну автономію: право самостійно обирати підручники, авторські методики викладання та укладати робочі навчальні програми.

Під час визначення майбутньої мережі враховували не лише розташування шкіл, а й можливості закладів забезпечити якісне профільне навчання.

— До цього була здійснена велика робота аналітична. Враховувалось дуже багато складових. Ми почали цю роботу ще до війни, тому враховували мікрорайон, враховували матеріально-технічне забезпечення закладу і кадрове. Тому що профільна школа — це не профанація, вона має дійсно давати якісну освіту, яка дасть змогу нашим дітям-старшокласникам обрати омріяну професію і мати відповідну підготовку», — зауважила керівниця профільного департаменту.

Перед запуском профільного навчання двічі опитували батьків дев'ятикласників. Це допомогло зрозуміти, які напрями навчання є найбільш затребуваними.

— За законом у кожному закладі має бути не менше трьох профілів навчання на паралелях, тобто заклад не може бути ліцеєм, якщо він не запропонує три профілі. Було проведено двічі опитування батьків учнів дев'ятого класу, ми мали визначити, які профілі будуть популярні, які не будуть популярні. І, як виявилось, їх дуже багато. Коли дивишся на них, це й мистецтво, це й фізкультурний, це й мовний — англійська, німецька, українська, філологія, це й фізико-математичний», — сказала Оксана Яценко.

Найбільше заяв подали на мовні, природничі та математичні профілі.

— Зараз ми проводили двічі опитування, але за результатами подачі заяв ми вже реально бачимо, які профілі є запитувані, а які профілі не є цікавими для наших дітей, колишніх дев'ятикласників і їх батьків. Серед найпопулярніших, найбільших класів і найбільших дітей набрали такі профілі: українська мова і література, англійська і німецька мова, фізика, математика, інформатика, хімія та біологія і географія», — сказала Оксана Яценко.

За інформацією департаменту освіти, деякі профілі можуть відкривати не в одному, а у кількох класах — залежно від кількості заяв. Зарахування до 10 класів у 2026 році відбувається без прив'язки до території обслуговування школи. Учні можуть обирати заклад за профілем, а не за місцем проживання. Найбільший попит цьогоріч має ліцей №23.

Десятикласники, які підуть до ліцеїв у 2026-2027 навчальному році, ще навчатимуться за чинним державним стандартом. Повний перехід старшої школи на новий стандарт відбудеться з 2027 року. Тоді структура навчання у 10 класах зміниться: обов'язкових предметів стане менше, а частину дисциплін об'єднають в інтегровані курси.

Читайте також:

Від 80 до понад 250 тисяч гривень на рік: скільки коштує навчання у приватних школах Вінниці

Студент у «розшуку» ТЦК: чи мають право вищі навчальні заклади відмовити у вступі або відрахувати?

Подякуй журналістці гривнею