Дитину, яку цькують, видно одразу. Про шкільний булінг поговорили з психологом

Лариса ОЛІЙНИК

Фото: ілюстративне

Слово «булінг» походить від англійського bullying — бикування (переслідування).
Чому діти цькують однолітків, а також про причини булінгу і їх можливі наслідки,— розповідає психолог Тетяна Нікіфорова.

За даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), в Україні 67% дітей від 11 до 17 років знайомі з проблемою булінгу, а 24% дітей були жертвами цькування. Крім того 40% опитаних дітей соромляться говорити про цькування, а 22% вважають це нормальним явищем.

Як розпізнати прояви булінгу і що робити дітям, вчителям, батькам розповіла психолог Тетяна Нікіфорова.

Відео дня

— Якщо вдома дитину цькують батьки, потім — в школі вчителі, то рано чи пізно така дитина стане жертвою шкільного булінгу або ж агресором (булером), який виміщатиме свої образи на однолітках, — розповідає психолог. — Так чи інакше, кривдники і скривджені — це жертви свого оточення.

Що таке булінг і яким він буває

Слово «булінг» походить від англійського bullying — бикування (переслідування). Булінг в школі — це цькування дитини, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого. Булінг буває:

психологічний — образи, погрози, непристойні жарти, ігнорування, шантаж, наклеп чи маніпуляції;
фізичний — нанесення тілесних ушкоджень;
економічний — навмисне пошкодження особистих речей, вимагання грошей, крадіжки;
сексуальний — жарти сексуального характеру, принизливі жести та образливі чутки, зйомки у роздягальнях, сексуальні погрози;
кібербулінг — це переслідування за допомогою електронних пристроїв, в тому числі мобільних телефонів та інтернету.

У булінгу зазвичай є три сторони — кривдник (булер), потерпілий (жертва) і спостерігачі. Ознакою булінгу є дії, в результаті яких потерпілі відчувають приниження, страх, тривогу або соціальну ізоляцію в колективі.

Причини, що спонукають до булінгу

Все залежить від мети, яку кривдник переслідує. Здебільшого булер так самостверджується в колективі.

Найчастіше причиною подібної поведінки може бути насильство в сім’ї. Коли батьки змушують дитину робити те, чого вона не хоче. Навіть якщо дитина стала тільки свідком такого насильства, все одно в подальшому вона «переносить» цей негатив на інших.
Моральна агресія, або приниження. Якщо дитину в родині виховують комплекс меншовартості, дитина це переносить на слабких, і теж принижує інших.
Приниження мовчанням. Якщо вдома дитині влаштовують бойкот.в школі вона робитиме те саме.
Найпоширеніший вид булінгу, говорить психолог,— це агресія через вимоги. Коли батьки у свого чада вимагають краще вчитися, бо «будеш гіршим від усіх», чинять тиск з того чи іншого приводу, то діти стають нещасними. Як правило, такі учні збираються в групи і шукають жертву для цькування.

Як розпізнати, що дитина стала об’єктом булінгу?

Зазвичай від булінгу страждають діти, які відрізняються від інших: слабші чи менш обдаровані. Також причиною булінгу може бути заздрість з боку однолітків.

Дитину, яку цькують, видно одразу. Вчителі і батьки повинні звернути увагу на зміни у поведінці учня чи учениці:

замкнутість, поганий настрій та пригніченість;
погіршення успішності в навчанні;
не бажання ходити у школу або дитина ходить до школи іншим шляхом.

Які можуть бути наслідки булінгу

Для тих, кого цькують. Для постраждалої дитини великим стресом шкільного булінгу є виключення її з групи. Формально вона перебуває в колективі, а насправді — живе поза ним. У дитини формується занижена самооцінка. Зазвичай постраждалі від шкільного насилля в дорослому житті відчувають постійну тривогу і невпевненість у собі.

Також у потерпілих від шкільного насилля штучно формується ненависть до людей. У крайньому випадку це може призвести до того, що у дорослому житті людина прагнутиме помсти, у тому числі і фізичної розправи. І об’єктами помсти можуть стати сторонні люди. Ще жертви шкільних знущань схильні до депресій. А це формує іншу крайність — самогубство.

Для тих, хто булить. Близько 60% ініціаторів шкільних знущань отримують судимості уже в молодому віці. Більшість з них у дорослому житті стають злочинцями.

Як не допустити проявів булінгу в школі

Школа — основне середовище соціалізації дитини. Саме на вчителях лежить відповідальність за те, щоб вчасно виявити прояви булінгу і попередити його наслідки.

У випадку проявів булінгу не треба замовчувати проблему, інакше це може привести до шкоди фізичному або психічному здоров’ю дітей. Влід провести розмову з учнями (булерами та їх жертвами), з батьками, звернутися до шкільного психолога.

Хоча нерідко самі педагоги стають ініціаторами цькування. Виокремлюючи успішних учнів та принижуючи інших, вчителі таким чином підштовхують до цькування сильніших дітей над слабкими. Лише у дружньому учнівському колективі, де педагог, не лише викладач предмету, а й друг, порадник і наставник, там шансів на булінг рівний нулю.

Що робити батькам?

Батьки повинні любити дитину. Якщо дитина змінюється — це завжди помітно. Значить, настав час поговорити з нею. Тактовно і без тиску, щоб дитина довірилася і розповіла про свої проблеми. Дитина повинна бути впевнена, що вдома її зрозуміють, завжди допоможуть, дадуть пораду, а не покарають за якісь дії чи оцінки.

Відповідальність за булінг

Якщо дитині виповнилося 16 років, то відповідальність за вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 гривень або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Знущання, вчинені повторно або групою осіб, караються штрафом від 1700 до 3400 гривень або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

Якщо дітям, яких цькують, не виповнилося 16 років, то відповідатимуть їхні батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовується покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Є покарання за приховування фактів булінгу. Якщо керівник школи не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 гривень або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% від заробітку.