Що змінює новий закон «Про освіту». Просто про складне

Святкова лінійка у школі №3. Фото Михайла Курдюкова.

Старий закон «Про освіту» діяв з 1991 року. Проте, вчора, 5 вересня, усе змінилося — 255 голосів «За» скасували закон, що був діяв протягом 26 років. На сайті «Нова українська школа» детально розібрали закон, який був ще на стадії законопроекту в другому читанні. «20хвилин» виділили найголовніше із двох текстів авторів Вікторії Топол та Галини Титиш

Головне, що варто пояснити вже на початку тексту — зміни в освіті будуть з 1 вересня 2018 року.

Що дасть батькам?

Навчання в школі стало 12-річним. Воно розподілиться таким чином:

• початкова школа (1–4 класи, відбір до гімназій відмінять);
• базова середня школа (5–9 класи – гімназія);
• профільна школа (10–12 класи), яка може бути професійною або академічною (ліцеї академічного або професійного спрямування).

Дві перші школи можуть бути як частинами одного закладу, так і двома різними. Планується, що профільна школа з 2027 року буде відокремлена від гімназії.

Після кожного з етапів — державна підсумкова атестація (може бути у вигляді ЗНО), за результатами якої учнів зараховують на наступний освітній рівень.

Примітка: після початкової школи це оцінювання слугуватиме лише для моніторингу успішності.

Закон запроваджує компетентнісне навчання. Компетентність – це впорядковані знання та вміння застосовувати їх у житті.

Виділили 12 видів, серед яких як «традиційні»: вільне володіння державною мовою, математична і технічна компетентність, так і те, чому не навчають у школі — підприємливість, економічна компетентність, володіння культурою демократії.

Усе це об’єднюватиметься у наскрізні вміння: критичне мислення, творчість, вміння оцінювати ризики, керувати емоціями, вирішувати проблеми і ухвалювати рішення.

Закон декларує індивідуальну освітню траєкторію через індивідуальний план навчання. Батьки можуть брати участь в розробленні плану навчання своєї дитини.

Для прикладу, якщо батько вільно володіє англійською, то він може написати заяву на ім’я директора школи, у якій запевнить, що сам вчитиме дитину іноземній мові. А під час уроку, його дитина може бути в бібліотеці чи у гуртку. Якщо це затвердить Педагогічна рада школи, то саме так все і буде.

Виписані права батьків. З важливих: завчасно отримувати інформацію про заплановані та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти.

І надавати згоду (або незгоду) на участь дитини в них. А також брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану.

Діти з інвалідністю будуть навчатись у звичайних школах. До 2022 року органам місцевого врядування рекомендовано перетворити наявні школи-інтернати для дітей з особливими навчальними потребами на заклади іншого типу.

А про інклюзивну освіту у Вінниці можна прочитати в матеріалі Катерини Коваленко: «Як дітей з інвалідністю інтегрують у школи і садочки»

Закон скасовує атестацію шкіл та інспекції управлінь освіти. Натомість передбачає іншу модель контролю за якістю освіти – створюється Державна служба якості освіти, яка проводитиме інституційний аудит шкіл. Це – єдиний плановий захід державного нагляду (контролю) над школою, який буде відбуватися один раз на 10 років.

Директор призначатиметься лише на 6 років і не зможе обіймати посаду в одній школі більше двох термінів. Представники батьківського самоврядування будуть серед членів конкурсної комісії, яка й обиратиме керівника школи.

Посилання на повний текст аналізу закону для батьків

Що дасть закон вчителям?

Підвищення кваліфікації щороку. Вчитель відтепер не буде зобов’язаним слухати лекції в Інституті післядипломної педагогічної освіти (ІППО). Стаття 59 законопроекту дає вчителям можливість самостійно обирати, в якій формі та де саме підвищувати свою кваліфікацію.

Як це буде? Заклад отримуватиме кошти на підвищення кваліфікації своїх педагогів. Ці кошти будуть розподілятися згідно із рішенням Педради. Вчителі самі аналізують, де вони хочуть підвищити кваліфікацію. Після цього подають заявку до адміністрації школи. Тоді збирається Педрада — і вирішує, кого й куди направляти на підвищення кваліфікації.

Вчитель має підвищувати свою кваліфікацію не менше 150 академічних годин впродовж п’яти років. З цих 150 годин певна кількість обов’язково має бути спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок з роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

При цьому вчителі мають підвищувати свою кваліфікацію щорічно. Фінансування підвищення кваліфікації педагогів оплачуватимуть за кошти державного та місцевого бюджетів.

Добровільна сертифікація. Закон передбачає можливість добровільної сертифікації вчителів. Після її успішного проходження вчитель отримуватиме доплату в розмірі 20% від посадового окладу протягом строку дії сертифікату – тобто, упродовж 3 років. Крім того, успішна сертифікація зараховується як проходження атестації.

За визначенням із закону, сертифікацією є «зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи».

Хто саме буде проводити сертифікацію вчителям —  ще має визначити МОН та затвердити Кабмін.

Більше свободи вчителю під час роботи. Педагоги мають право на «академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі».

Новий закон дозволить вчителям працювати за типовими програмами, розробленими МОН, або акредитовувати свої. Держава ж визначатиме очікувані результати після кожного року навчання, а шлях до цих результатів педагог зможе визначати сам, виходячи з потреб та талантів учнів.

У проекті закону також вказано на заборону директорам та управлінням освіти залучати вчителів до заходів, які організовують релігійні організації чи політичні партії.

І пряма заборона – відволікати педагогів від виконання своїх професійних обов’язків.

А ще в новий закон перейшли усі пільги, які були прописані в попередньому законі, включно із забезпеченням житла у першочерговому порядку, пільгові кредити тощо. Плюс, право на творчу відпустку строком до одного року не частіше одного разу на 10 років із зарахуванням до загального і спецстажу роботи.

І насамкінець – про зарплати вчителів. У правках, які внесли нардепи, мінімальною зарплатою вчителя є три «мінімалки» — тобто, це 9600 гривень. Такого рівня оплати праці планується досягти до 2023 року. При цьому зберігаються всі надбавки, які були передбачені раніше.

Проте наразі тривають перемовини й дебати щодо точного року впровадження такого рівня мінімальної зарплати.

Посилання на повний текст аналізу закону для вчителів

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.