Що їстимуть у вінницьких школах з 1 вересня: яким буде меню та скільки на це виділили коштів
- Понад 3,5 тисячі першокласників цьогоріч сядуть за шкільні парти у Вінницькій громаді.
- Загалом новий навчальний рік тут розпочнуть майже 43 тисячі школярів — і з 1 вересня всі вони матимуть право на безоплатне одноразове гаряче харчування.
- Ми дізналися, що саме готуватимуть дітям, за якими правилами формуватимуть меню та скільки грошей на це спрямували.
Ще торік безкоштовними обідами у вінницьких школах охоплювали передусім учнів 1–4 класів та дітей пільгових категорій у старшій школі. Тепер система має працювати для всіх — від першокласника до випускника.
Для Вінниці це означає збільшення кількості дітей, яких потрібно щодня нагодувати, приблизно з 26 до 43 тисяч. А отже, навантаження зростає не лише на харчоблоки, а й на кухарів, адміністрації шкіл, постачання продуктів та організацію самого процесу.
«Виклик досить суттєвий. Потрібно збільшувати потужності їдалень, долучати більше працівників їдалень і збільшилася кількість дітей, які харчуються. Якщо минулого року це були 1–4 класи і пільговики середньої і старшої школи, це десь близько 26 тисяч дітей, то цього року — 43 тисячі. Це велике навантаження на кухню та адміністрацію», — говорить директорка департаменту освіти Вінницької міської ради Оксана Яценко.
Гроші на обіди дає держава, частину додає місто
Розширення безкоштовного харчування — це не окрема вінницька ініціатива, а наступний етап державної реформи шкільного харчування, яку реалізують за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
З 1 вересня 2026 року безоплатне гаряче харчування поширюється на учнів 1–11 класів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі. Загалом по Україні програма має охопити близько трьох мільйонів дітей.
«У Вінницькій громаді це стало можливим завдяки державній субвенції, яка надійшла. Це 71 мільйон гривень і зі співфінансуванням з бюджетом Вінницької громади, який складає більше 40 мільйонів», — зазначає Оксана Яценко.
Окремо місто виділило ще 22 мільйони гривень на закупівлю обладнання та меблів для харчоблоків. Таким чином, розширення програми потребує не лише коштів безпосередньо на продукти та порції, а й вкладень у саму інфраструктуру кухонь. І це важливо, адже нагодувати вдвічі більше дітей у тому самому приміщенні старими потужностями просто неможливо.
Що змінилося у правилах харчування
Держава цього року не просто збільшила кількість дітей, які отримуватимуть безкоштовні обіди. Уряд також оновив правила організації шкільного харчування.
Порядок визначає постанова Кабміну №305. У червні та липні 2026 року до неї внесли нові зміни. Зокрема, вони враховують можливість організації харчування для учнів початкової, базової та профільної середньої освіти, а також передбачають більше варіантів організації процесу.
Наприклад, під час воєнного стану, якщо шкільна їдальня фізично не вміщує всіх дітей у визначений час, для видачі та споживання їжі можна використовувати інші приміщення — актові зали, відкриті холи, класи або тимчасові обідні зони. Але за умови дотримання санітарних вимог, організації миття рук, прибирання та безпечного поводження з харчовими відходами.
Тобто збільшення кількості дітей не обов'язково означає, що кожній школі негайно потрібна більша їдальня. Частину навантаження можна вирішувати за рахунок організації кількох потоків харчування та використання додаткових приміщень.
Меню залишиться за Клопотенком, але школа має вибір
Кардинально змінювати меню у Вінниці не планують. За словами директорки КП «Меридіан» Алли Михайлової, основою залишається меню, розроблене відповідно до вимог реформи шкільного харчування та постанови №305.
«Меню залишається те ж саме, по Клопотенку. Вибір із 130 страв. Воно зафіксовано постановою 305 зі змінами, якими ми всі керуємося», — каже Алла Михайлова.
Йдеться про чотиритижневі сезонні меню. З початком навчального року школи переходять на осінній варіант.
То що ж насправді їстимуть вінницькі школярі?
Шкільне меню — це вже давно не лише звична каша чи суп. Серед запропонованих страв — пшоняна каша, омлет по-італійськи, сирна запіканка, борщ, овочеві та сочевичні супи, суп із фрикадельками з курячого філе, рибні фрикадельки, запечений хек, тушкована яловичина, фріттата з сиром, сочевиця та квасоля з овочами, рисові запіканки. До напоїв також висувають окремі вимоги — зокрема, замість звичних солодких компотів можуть подавати узвар без доданого цукру.
При цьому харчування не повинно бути однаковим для першокласника та старшокласника. Під час складання меню враховують вікові потреби дітей, калорійність та поживну цінність страв.
«Звичайно, воно буде розроблятися, зважаючи на вікову категорію, адже в кожному віці свої потреби. У постанові, до слова, суттєві обмеження по кількості цукру, солі та жирів, тому ми притримуємось цих вимог і переводимо дітей на здорове харчування», — пояснює директорка КП «Меридіан».
Це одна з ключових змін реформи: шкільна їжа має бути не просто дешевою чи ситною, а збалансованою та відповідати встановленим нормам.
Хто насправді вирішує, що буде в тарілці
Може здатися, що меню для десятків тисяч дітей складається десь централізовано і кожна школа просто отримує готовий список страв. Насправді система дещо гнучкіша.
У «Меридіані» є технолог, який розраховує меню з урахуванням калорійності та поживності.
«Кожна школа працює по нашому меню, але в той же час вона має право вибирати той варіант, виходячи зі своїх можливостей, які має. Тобто школа може в межах одного тижня змінювати меню, в залежності від наявних у неї продуктів», — говорить Алла Михайлова.
43 тисячі дітей — це не лише 43 тисячі порцій
За кожним безкоштовним обідом стоїть значно більше роботи, ніж може здатися учневі, який просто стає в чергу до їдальні.
Продукти потрібно закупити та прийняти, перевірити їхню якість, правильно зберігати, підготувати та приготувати відповідно до технології. Потім — видати страви дітям, дотриматися санітарних вимог, прибрати приміщення.
«Варто розуміти, що жодне меню не працює автоматично. Потрібна якісна продукція, сучасна технологія і професійна робота кухарів», — наголошує Алла Михайлова.
І саме на людський фактор у «Меридіані» зараз звертають особливу увагу.
До початку навчального року підприємству потрібно додатково знайти 25 працівників для шкільних їдалень. Йдеться про кухарів, помічників кухаря та працівників залів.
«Працівникам пропонуємо повний соціальний пакет, навчання, підвищення кваліфікації та стабільну роботу. Також ми вдячні нашим кухарям за попередні навчальні роки. Попри повітряні тривоги, перебої з енергопостачанням, вони щодня дбали, щоб діти мали ситні, смачні та корисні обіди», — зазначає директорка КП «Меридіан».
Кухні модернізують, але можливості шкіл різні
Ще один виклик — різний стан шкільних харчоблоків. Вінниці є кухні, які вже повністю модернізували та обладнали сучасною технікою. Є й такі, де оновлення було частковим. Крім того, місто продовжує планувати ремонти та закупівлю нового обладнання.
Де вже відремонтували дальні, оновили кухонне обладнання, інженерні мережі та створили сучасні умови для приготування гарячих обідів — читайте у матеріалі:
«У нас є багато кухонь, які повністю модернізовані та працюють на сучасному обладнанні. Є такі, які частково переобладнані. Є в планах і нові ремонти в школах. Нове обладнання дозволяє готувати швидше і якісніше. Кухарі також адаптуються до нових викликів, до технології виготовлення того чи іншого продукту», — розповідає Алла Михайлова.
Фактично з 1 вересня для міських шкіл починається своєрідний тест на спроможність: чи вистачить обладнання, працівників, місця в їдальнях та організаційних можливостей, щоб щодня забезпечувати харчуванням усіх учнів.
І держава вже передбачила механізм, за яким цей процес мають контролювати. Постанова №869, яка регулює субвенцію на 2026 рік, передбачає моніторинг харчування учнів базової та профільної середньої школи. До 1 грудня уряд має отримати обґрунтовані пропозиції щодо доцільності подальшого фінансування цієї категорії дітей за рахунок субвенції.
У виконкомі Вінницької міської ради тим часом уже визначили й вартість одноразового харчування з 1 вересня: 50 гривень на день для учнів 1–4 класів та 60 гривень для школярів 5–11 класів. Ці витрати покриватимуться коштом державної субвенції та бюджету Вінницької громади.
А для самих дітей реформа виглядатиме значно простіше: після уроків вони просто зайдуть до їдальні й отримають гарячий обід.
Вас може зацікавити:
Рейтинг українських вишів: які позиції посіли університети Вінниці
Як вступити до вишу в 2026 році: покрокова інструкція для вінничан
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
