Реформа старшої школи у Вінниці: розбір нової мережі ліцеїв, бюджетів та реальних загроз для учнів
-
Півтори тисячі дев’ятикласників будуть змушені змінити рідні стіни через реформу старшої школи.
-
Ми з’ясували долю навчальних закладів, що стануть гімназіями, наслідки для учнів та обсяг коштів, закладених на ці зміни у бюджеті.
-
Про «підводні камені» безпеки, логістики та результати громадських слухань — читайте у нашому матеріалі.
«Дослідив нову редакцію положення про ліцеї. Цей документ чекали дуже довго, але, очевидно, нам запропонували не нову стратегію, а «підфарбували» стару. Щось схоже на те, як стиліст, виконуючи забаганки грошовитої дами бальзаківського віку, робить їй макіяж, що личить особі років двадцяти..»,— так гостро коментує освітні нововведення доктор педагогічних наук, професор Ігор Лікарчук.
І це лише один допис. В інтернеті можна натрапити на сотні публікацій та тисячі коментарів від батьків та вчителів, яких прямо чи опосередковано торкаються зміни, закладені у Законі України «Про освіту».
Якщо на старті реформа «Нової української школи» фокусувалася на «першачках» — нових предметах, компетенціях та дитиноцентризмі, то тепер вона офіційно дісталася фінішної прямої. Позаду базовий рівень (5–9 класи), попереду — докорінна зміна старшої школи (10–12 класи).
Ключові інновації: що готує уряд?
Кабінет Міністрів ухвалив оновлене Положення про ліцей, яке фіксує перехід на трирічну профільну освіту. Це означає, що навчання у старшій школі стане довшим, але спеціалізованим.
Головні змін:
- Поетапний старт: з 1 вересня 2026 року реформа запрацює у 150 пілотних закладах України, а з 2027-го стане обов’язковою для всіх.
- Три кластери на вибір: школярі обиратимуть між природничо-математичним (STEM), мовно-літературним та соціально-гуманітарним напрямами.
- Профільність: кожен ліцей має запропонувати щонайменше три варіанти спеціалізації для учнів 10–12 класів.
- Свобода вибору: учні зможуть самостійно формувати свій навчальний план і, за потреби, змінювати профіль.
- Вступ за конкурсом: іспити проводитимуть лише у разі, якщо охочих буде більше, ніж вільних місць у закладі.
- Безпека понад усе: формат навчання залежатиме від ситуації в регіоні та наявності облаштованих укриттів.
Які школи Вінниці стануть ліцеями?
Журналістка «20 хвилин» вирішила дослідити, як ці «високі матерії» працюватимуть на практиці у нашому місті. Адже у пересічного вінничанина сьогодні запитань значно більше, ніж відповідей. Щоб не губитися у здогадках, ми звернулися з відповідними запитами до Департаменту освіти та виконавчого комітету Вінницької міської ради. У відповіді отримали роз’яснення, як саме буде відбуватися трансформація мережі освітніх закладів.
Тож, згідно з новими правилами, статус ліцеїв зі структурним підрозділом «Гімназія» (де навчатимуть учнів з 5 по 12 класи) отримають такі заклади:
Згідно з наказом Міносвіти №437 від 11 березня 2026 року, п’ять закладів області уже обрані учасниками експерименту. На їхній базі впроваджуватимуть оновлені програми для 10–12 класів.
До пілотного переліку увійшли:
- Городківський ліцей №1 (Тульчинський район);
- Липовецький ліцей №2;
- Калинівський ліцей №3;
- Агрономічненський ліцей;
- КЗ «Ліцей №2 селища Стрижавка».
Ці заклади стануть базою для апробації трирічної профільної освіти перед її масовим запуском у 2027 році.
Чи дозволять дітям довчитися у своїх школах?
Одне з найболючіших питань для вінницьких родин — чи зможуть теперішні дев’ятикласники закінчити 11 клас у своїх закладах. У виконкомі міської ради пояснюють, що чинне законодавство такої можливості поки не передбачає.
«Реформа здійснюється на виконання Концепції «Нова українська школа» та Закону України. Збереження навчання у закладах, де учні його розпочали, можливе лише у разі прийняття відповідних змін до законодавства», — зазначають у мерії.
Заради цього Всеукраїнська асоціація громад 13 березня вже звернулася до МОН.
«Міністерство вже надавало різні механізми, які дозволять учням спокійно отримати повну середню освіту і випуститися з 11 класу. Зокрема, напрацьовується рішення, яке дозволить теперішнім дев’ятикласникам завершити 10–11 класи за попередньою структурою — без обов’язкового переходу до іншого закладу», — кажуть у Всеукраїнській асоціації громад.
Такий крок має забезпечити максимально плавний перехід до нової моделі. Проте юридично це стане можливим лише після прийняття відповідних змін у законодавстві. Наразі головний аргумент — під час війни безперервність навчання та психологічний комфорт дитини мають бути на першому місці.
Освітні кластери та логістичне питання
Тепер кожен такий ліцей зобов'язаний пропонувати учням не менше трьох профілів навчання. Це не просто перелік предметів, а цілі освітні «траєкторії», що розділені на три ключові кластери:
- Природничо-математичний (STEM);
- Мовно-літературний;
- Соціально-гуманітарний.
Якщо ліцей є єдиним у громаді, він має забезпечити хоча б по одному профілю з кожного напрямку, аби у дитини був реальний вибір, а не навчання «за замовчуванням».
Як повідомили у міській раді, наразі у Вінницькій громаді під таку зміну формату та місця навчання підпадають 1 492 дев’ятикласники.
Справжнім маніфестом цього занепокоєння став допис директора вінницького ліцею №9 Олександра Козлова. Його роздуми про системні хиби реформи спричинили ефект вибуху: понад 10 тисяч лайків та більше тисячі коментарів. Директор відверто називає реформу у її нинішньому вигляді «шляхом у прірву».
«Неможливо будувати «послідовне продовження освітньої траєкторії» в університеті, якщо в школі ця траєкторія будувалася на застарілих приладах або теоретичних поясненнях «на пальцях»», — наголошує Олександр Козлов.
За словами керівника закладу, країна ризикує опинитися в «освітньому вакуумі», де якісна освіта знову стане привілеєм мешканців великих міст. Директор виділяє кілька критичних загроз:
- Інтелектуальний розкол: через брак академічних ліцеїв діти обиратимуть не той профіль, до якого мають хист, а той, що територіально ближче.
- Удар по незаможних родинах: заможні батьки компенсують слабку програму репетиторами, тоді як діти з периферії залишаться з «полегшеним» багажем знань, який не відкриє двері до престижних вишів.
- Кадровий тупик: незрозумілою залишається доля вчителів 10-11 класів у закладах, що стануть гімназіями.
Очільник закладу звертає увагу і на іншу критичну проблему — стан інфраструктури, через яку освітній процес перетворюється на виживання.
«Міністерство освіти мимоволі перетворюється на логістичний центр. Коли очільник профільного відомства визнає, що якість навчання на 50% залежить від стану доріг, це фактично означає, що освітня політика стала заручницею автодору», — каже Олександр Козлов.
За його словами, закупівля нових автобусів втрачає сенс там, де через бездоріжжя техніка виходить з ладу за один сезон. Спроба звести сучасну освітню модель на слабкому фундаменті виглядає як стратегічний прорахунок.
«Квітневі дискусії 2026 року довели: час суто «паперових» звітів минув. Якщо реформа й надалі вимірюватиметься лише кількістю транспорту чи ліквідованих шкіл, ми ризикуємо втратити суть освіти. Поки що «ефективна оптимізація» нагадує математичну модель, де реальна дитина з її щоденними труднощами стає лише статистичною похибкою», підсумовує Олександр Козлов.
Питання доступності та безпеки неодноразово ставало темою палких дискусій. Зокрема, народна депутатка Ірина Борзова з трибуни Верховної Ради 8 квітня висловила позицію, яка резонує багатьом мамам:
«Чи готові ви відпускати дитину за десятки кілометрів до школи щодня під час війни? Як мама скажу відверто: ні. Не під час тривог. Бо найголовніше — це безпека дитини. Діти повинні навчатися там, де живуть. Не освітня реформа має бути на першому місці, а комфорт і спокій учнів», — наголошує депутатка.
Водночас, за словами виконавчого директора Асоціації міст України Юрія Стефанчука, одним із результатів засідання Конгресу місцевих та регіональних влад став чіткий сигнал від Президента проте, що реформа має бути комплексною. Це означає не лише зміну вивісок, а й відремонтовані дороги, повну забезпеченість шкільними автобусами та наявність пансіонатів. Саме такий підхід територіальні громади готові підтримувати. Вже 6 квітня Асоціація міст України спрямувала до профільного комітету ВР конкретні пропозиції щодо якісних змін.
Проте експерти залишаються непохитними у критиці освітньої реформи.
«Очевидно, автори думають, що діти, які прагнуть академічної освіти, є лише у великих містах. А діти із сіл нехай залишаються наодинці із розбитими дорогами. Думка про те, що проїхати 60 км щодня на шкільному автобусі — це позитивна мотивація для науки, виглядає сумнівно», — резюмує професор Ігор Лікарчук.
Два автобуси на громаду?
Питання в логістиці стоїть також гостро. Ми з'ясували у міської ради, яким чином учні з навколишніх сіл діставатимуться до майбутніх ліцеїв.
У відповіді зазначили наступне:
«Наразі підвезення здобувачів освіти у сільській місцевості ВМТГ забезпечується двома шкільними автобусами, які здійснюють перевезення учнів за визначеними маршрутами».
Відповідно до Програми розвитку освіти на 2025-2027 роки, транспорт курсує за такими напрямками:
- У сільській місцевості: до комунальних закладів «Малокрушлинецький ліцей» та «Писарівський ліцей».
- З мікрорайонів міста: із Сабарова до закладів «ВЛ №10», «ВЛ №18», «ВГПШ №25»; з Хутора Шевченка до «ВЛ №30 ім. Т. Шевченка» та у зворотному напрямку.
Окремий маршрут виділено для старшокласників (10–11 класи), яких возять до ліцею №13. Там працює Центр військово-патріотичного виховання, де юнаки та дівчата вивчають «Захист України».
А що ж з іншими? У мерії зазначають, що питання доїзду до майбутніх ліцеїв наразі лише «опрацьовується». Тож точної кількості додаткових автобусів, нових маршрутів чи розрахунку часу, який дитина проводитиме в дорозі, на сьогодні немає.
Обсяг фінансування реформи старшої школи
Реформа такого масштабу — це не лише про нові назви, а й про величезні капіталовкладення. Ми проаналізували цифри, закладені у державному бюджеті на 2026 рік, та з'ясували, скільки з цих коштів реально отримає Вінниця.
На загальнодержавному рівні Міністерство освіти та науки вже розподілило основні субвенції.
Зокрема, йдеться про:
- шість мільярдів гривень на безпечні умови (укриття) у школах та військових ліцеях;
- три мільярди гривень на підтримку стандартів «Нової української школи»;
- два мільярди гривень на закупівлю нових шкільних автобусів;
- один мільярд гривень на модернізацію шкільних їдалень та харчоблоків.
Але що з цього вже «в кишені» нашої громади? Згідно з відповіддю міської ради, бюджет Вінницької МТГ наразі отримав дві ключові субвенції:
- 5 630 100 гривень — на обладнання та капітальний ремонт шкільних харчоблоків.
- 6 918 200 гривень — на забезпечення потреб НУШ.
Важливо розуміти, що ці кошти не є подарунком у чистому вигляді. Фінансування відбувається за формулою 70/30: 70% надає держава, а 30% — зобов’язана додати громада з власного бюджету. Таким чином, успіх реформи у Вінниці напряму залежить від того, наскільки впевнено місто зможе співфінансувати ці проекти.
Громадські обговорення та ризики
Важливим етапом підготовки стало з'ясування думки громади. Як повідомили у міській раді, плани щодо формування мережі обговорювались із педагогами, а у листопаді 2024 року відбулося широке обговорення реформи за участі представників МОН та голів громад.
Згодом, на виконання рішення виконкому №187 від 22 січня 2026 року, Департамент освіти провів публічні консультації та круглі столи.
«До обговорень залучили громадськість, педагогічний та батьківський контингенти. Загалом у круглих столах взяли участь 654 особи, а консультаційний документ на платформі e-DEM переглянули 370 людей. Результати засвідчили проінформованість учасників освітнього процесу щодо майбутніх змін», — повідомили у міськраді.
Водночас у профільному департаменті прямо говорять про виклики, які стоять перед містом. «Станом на сьогодні основними ризиками впровадження реформи старшої школи визначаються необхідність оптимізації та перебудови мережі закладів відповідно до вимог профільної школи, а також надання можливості навчатися за бажаним профілем усім охочим здобувачам освіти», — підкреслюють у мерії.
Для мінімізації цих ризиків у громаді продовжують інформаційно-роз’яснювальну роботу. Зокрема, вже проведено опитування серед батьків нинішніх 9-х класів, аби точно визначити їхні запити щодо конкретних профілів навчання.
Втім, чи готові навчальні заклади та самі школярі до таких тектонічних зрушень — покаже час. Наразі ж очевидно, що система ще не має належної нормативної бази, профільних програм та підручників для майбутніх старшокласників. Градус напруги зростає і серед батьків, які вже звернулися з відповідною петицією до Кабінету Міністрів.
Свої сумніви висловлюють і ректори вишів, вказуючи на невідповідність реформи поточним умовам та відсутність «містка» між школою та університетом. Тож поки триває підготовка, вінницькі родини чекають на конкретні кроки, які допоможуть адаптувати амбітну реформу до реалій сьогодення.
Читайте також:
Медична реформа у Вінниці: навіщо «зливають» три відомі міські лікарні в одну структуру
П’ять мільйонів на папері — пустир у центрі. Чому у Вінниці не оновлюють дитячі майданчики?
Що відзначаємо у травні 2026: зберігайте календар важливих дат, щоб нічого не пропустити
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
