Менше юнаків, більше студентів 25+: хто тепер складає НМТ на Вінниччині?

Менше юнаків, більше студентів 25+: хто тепер складає НМТ на Вінниччині?
  • У Вінницькій області після початку повномасштабної війни різко скоротилася кількість хлопців, які складають вступні іспити. 
  • Якщо до 2022 року переважали юнаки, то тепер більшість серед абітурієнтів становлять дівчата. 
  • Водночас зростає число чоловіків старше 25 років, які складають НМТ, — ймовірно, через можливість отримати відстрочку від мобілізації.

У 2025 році більшість дорослих, які складали Національний мультипредметний тест (НМТ), були чоловіками — 44 156 проти 32 098 жінок, і 22 785 із них були старшими за 25 років. При цьому спостерігається тенденція, що нині більшу частку серед тих, хто складає НМТ, становлять дівчата: 121 346 дівчат і лише 98 994 хлопці (45%). Це означає, що держава «загубила» близько 24 тисяч хлопців. Про це пише Економічна правда.

Яка ситуація у Вінницькій області?

Ми вирішили дослідити, яка ситуація у нашому регіоні зі вступниками до вищих навчальних закладів. Для цього проаналізували результати складання вступних іспитів за останні чотири роки повномасштабної війни, а також порівняли їх із періодом до неї.

Рік 

Відео дня

До 25 р. (чол.)

До 25 р. (жін.)

Старше 25 р. (чол.)

Старше 25 р. (жін.)

Разом

2018           

7 218

7 178

104

171

14 671   

2019

7 637

7 609

148

190

15 584

2020

8 061

7 777

181

190

16 209

2021

7 997

7 799

196

258

16 250

2022

4 754

5 256

196

306

10 512

2023

5 887

6 423

290

276

12 876

2024

6 194

6 479

920

229

13 822

2025

5 843

7 023

1 114

298

14 278

Як було до повномасштабного вторгнення?

Згідно з даними Українського центру оцінювання якості освіти за чотири роки до повномасштабного вторгнення у Вінницькій області збільшувалася кількість охочих складати Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО). З року в рік абітурієнтів до 25 років ставало більше, і за рік до повномасштабного вторгнення ця кількість сягнула 16 250 осіб у нашому регіоні.

Більшість із тих, хто складав іспит, були чоловіки. Але це не дивно, адже за статистикою, на 100 народжених дівчаток припадає 105 хлопчиків — цей феномен спостерігається завжди й усюди. Як наслідок, 51,2% дітей — чоловічої статі. Хоч із віком цей баланс вирівнюється через вищий рівень смертності серед чоловіків, у 17 років природне переважання хлопців ще зберігається.

Натомість серед тих, хто складав іспит у віці старше 25 років, переважали жінки.

Який вплив війни?

Війна багато що змінила. Наприклад, у перший рік повномасштабного вторгнення, у 2022 році, на Вінниччині іспит складали лише 10 512 осіб. Тоді вперше за довгий час кількість дівчат перевищила кількість хлопців, які пішли на НМТ.

Згодом, з року в рік, кількість охочих складати іспит поступово зростала. Водночас зберігається тенденція, що серед тих, кому менше 25 років, переважають дівчата. Тобто ми втрачаємо чоловіків.

Частково цей демографічний «провал» можна пояснити виїздом сімнадцятирічних хлопців за кордон до настання призовного віку. До того ж наприкінці серпня уряд дозволив чоловікам віком 18–22 роки вільно перетинати кордон. Чи справді це так — невідомо, адже Держприкордонслужба та ДМС не публікують статистику виїздів за віком.

Війна змінила й іншу тенденцію: останні два роки різко зросла кількість чоловіків старше 25 років, які складають НМТ для вступу до вишів — 920 осіб у 2024 році та 1 114 у 2025-му. Раніше таких показників не було.

Ймовірно, інтерес до освіти серед чоловіків зріс через можливість отримати відстрочку від мобілізації. В освітньому комітеті парламенту кажуть, що за час війни вищою освітою для отримання відстрочки від мобілізації могли скористатися 100 тисяч чоловіків.

Однак, як пише Економічна правда, навесні влада планувала закрити цю «лазівку». Уряд підготував законопроєкт про обмеження права на відстрочку від призову для студентів старшого віку, поширивши її лише на тих, хто почав навчання до 25 років на денній або дуальній формі. Тобто чоловіки, які після 25 років вступили до коледжу чи навчаються заочно, більше не зможуть автоматично уникати мобілізації.

Водночас документ пропонує зберегти право на відстрочку для студентів університетів, але лише в межах нормативного терміну навчання (без академічних відпусток), щоб уникнути ситуацій, коли люди навчаються лише задля уникнення служби.

Законопроєкт очікує розгляду в парламенті. Якщо його ухвалять, феномен «25-річних першокурсників» в українських реаліях поступово зникне. Втім, це не вплине на кількість юнаків, які вирішують вступати до вишів одразу після школи.

 

Читайте також:

Майже півмільйона одиниць зброї зникло в Україні. Яка ситуація на Вінниччині

Як називали дітей цього року на Вінниччині? Ми дізналися

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up