Чи було це ефективно? Розповідаємо на прикладі історій вінничан про онлайн-освіту в школах

Фото з фейсбук-сторінки вчителя Владислава Качура

Завершився найбільш незвичайний навчальний рік, хтось вважає, що освіта рухатиметься в онлайн, а дехто — каже, що стало зрозуміло, що ми не готові до дистанційного навчання. Ми вирішили підвести підсумки на прикладі історій вінничан про онлайн-школу. 

З цього приводу нещодавно працівники Центру Інноваційної Освіти «Про.Світ» провели масштабне дослідження. У ньому вони опитали понад п’ять тисяч людей з 24 областей, які розповіли про виклики та перемоги під час дистанційного навчання. Майже 50% опитаних сказали, що однією з ключових проблем в реалізації дистанційного навчання — є відсутність попереднього досвіду. Як зі статистичних даних, так і з інтерв‘ю, працівники Центру з’ясували, що тим школам, які налагодили дистанційну роботу під час попередніх карантинів, простіше реалізувати дистанційне навчання зараз.

 З Вінницької області в опитуванні взяли участь 135 респондентів. Керівниця «Про.Світ» Анна Уварова розповіла, що під час дослідження з’ясували, що відсутність системно побудованої комунікації у школі негативно впливає не тільки на вчителів та адміністрацію освітніх закладів, але й на учнів та їхніх батьків. 

Найбільш популярною методикою взаємодії з учнями є комунікації через соцмережі та месенджери. Тобто, вчителі надсилають завдання й через деякий час отримують відповіді від учнів. 

Як читаємо у дослідженні, найбільш поширеною проблемою є те, що не всі учні виходять на зв‘язок. Ці труднощі онлайн-освіти відчули на собі й вінницькі освітяни. По завершенню навчального року, ми поговорили з вчителем, школярем і керівницею департаменту освіти міської ради про те, чи вдалося їм адаптуватись до нових освітніх умов і які висновки вони з цього зробили. 

«Для більшості учнів дистанційне навчання не було ефективним»

Одинадцятикласник школи № 22 Ілля Чайковський говорить, що Вінниця, як і вся країна, не була готова до такого навчання ані технічно, ані морально. Каже, сайти з онлайн-тестами ламались, постійно «вибивали» учнів або ж показували невірні результати. А відсутність єдиної всеукраїнської платформи для дистанційного навчання зробила його максимально некомфортним, дратуючим і проблемним. 

— Думаю, було б добре, якби розробили єдину платформу, куди додали всі школи і чітко прописали ті завдання, які потрібно виконати, враховуючи дедлайни, — розповідає Ілля. — Велика частина вчителів просто не вміє працювати з гаджетами та інтернетом. Через це ми, учні, страждали від нерозуміння того, що потрібно зробити, куди відправити і коли. 

За словами школяра, наразі онлайн-освіту складно назвати ефективною. Хоч Ілля вважає, що чимало залежить від самого учня та його самодисципліни і бажання вчитись. 

— Така освіта не була ефективною. Домашню роботу інколи можна було просто не помітити і не здати. Тести — можна легко списувати і написати на високий бал, — продовжує Ілля. — Крім того, технічна складова усіх онлайн-платформ залишає бажати кращого, бо досить часто завдання вимикались, а перездати вже не було можливості, то про яку ефективність може йти мова? 

Карантин і домашнє навчання, на думку хлопця, позитивно вплинуло на його здоровий сон, харчування та зменшило навантаження. Натомість, серед мінусів, які він на собі відчув, називає відсутність контакту з вчителями та спілкування з однокласниками, слабка технічна складова та зменшення рухливості. 

— Домашня атмосфера мені досить часто заважала ефективно навчатись, бо розуміння того, що ти вдома інколи значно збільшувало ризик прокрастинації, особливо мені — людині, яка до карантину вдома встигала лише поспати. Все інше я робив будь-де, тільки не вдома, адже дім в мене асоціюється з відпочинком, — розповідає хлопець. 

«Батьки зрозуміли, якою іноді складною є робота вчителя»

Вчитель іноземних мов Владислав Качур, один з кращих вчителів України за версією Global Teacher Prize, каже, що для нього перехід в онлайн — був великим викликом. 

— Перші тижні було дійсно важко як мені, так і учням,— розповідає Владислав. — Лише коли вдалось підібрати зручні для всіх онлайн платформи та визначитись з форматами роботи, стало легше. Мені доводилось опановувати багато нових речей, але я думаю, що ми з учнями впоралися. 

Навчання Владислав проводив у різних сервісах, поодинокі завдання скидав дітям на Google Диск, більшість уроків проходили в Zoom. 

— Найважливіше в онлайн-освіті, щоб існував двосторонній зв'язок і учні навіть дистанційно відчували відповідальність за невиконання завдань, — продовжує Владислав. — Хоча у час навчання в онлайні є багато речей, які важко відстежити. Я не можу бути на 100% впевненим, що ті оцінки, які діти заробили, вони справді заслужили. Проте результати хороші. Я намагався давати школярам якомога більше творчих завдань, щоб унеможливити списування. 

За словами педагога, переваги у такої освіти теж є. Наприклад, однією з них — є те, що вчитель може слідкувати за виконанням домашнього завдання кожного учня. Також в онлайні діти ставлять більше уточнюючих питань.  

— Найбільша перевага онлайн-освіти у тому, що батьки та учні зрозуміли, що робота вчителя не є такою легкою, як може здаватися, — каже Владислав. — Мені теж було нелегко адаптуватись до онлайн-освіти. Оскільки не було ефективної підготовки до такого типу навчання, вчителі все опановували з нуля і самостійно. Хто був знайомий з онлайн-інструментами, тому було простіше. Мені важко уявити, як було складно вчителям у сільських школах. 

«Завантаженість вчителя зросла втричі»

Директорка департаменту освіти вінницької міської ради Оксана Яценко говорить, що плюсом онлайн-навчання є опанування нових цифрових технологій як вчителями, так і дітьми. Мінусом — відсутність живого спілкування з вчителем та однокласниками. 

— Усім школам Вінниці з початку запровадження карантину ми надали методичні рекомендації і я сподіваюсь, що дистанційне навчання пройшло ефективно, — розповідає директорка департаменту. — З 2007 року у Вінниці на базі фізико-математичної гімназії створене освітнє сховище, куди додано 12 тисяч уроків, чотири тисячі тестових наборів для перевірки знань та платформа для запису вебінарів. Більшість шкіл Вінниці користувалась саме цією платформою під час карантину. Вона була випробувана в період коротких карантинів. Ми знаємо, що користувачами сервісу були не лише вінничани, а й вчителі та учні всієї України і навіть Канади, Америки та Польщі. Сервіс працює дуже просто, потрібно лише авторизуватися і зайти у систему. 

За словами керівниці, з початку карантину освітяни Вінниці не стикалися з проблемами, які в цей період виникали в інших містах. На її думку, вінницькі вчителі мали все необхідне для безболісної адаптації до нових умов. 

— Департамент у свою чергу видав методичні рекомендації до використання бази уроків, яка у нас вже була. Хоча навчальні заклади і вчителі мають широку автономію у виборі форм та методів навчання, — продовжує Оксана Яценко. — Підсумовуючи ці два місяці, можу лише одне сказати з впевненістю — всі педагоги хочуть швидше на роботу, бо під час онлайн-навчання завантаженість вчителя зросла втричі. Я знаю багатьох колег, які цілу добу тільки те й робили, що перевіряли роботи, спілкувались з учнями і батьками. 

Крім часу, таке навчання забирає більше сил та ресурсів. Для освітян України і в тому числі Вінниці — це був виклик, з яким, я вважаю, ми гідно впоралися. Ми отримали хороший досвід і я впевнена, що освіта не буде такою, якою була до цього. Думаю, що поступово вся освіта перейде на змішаний тип: онлайн з офлайном, і до цього треба готуватися. 

Цей текст написаний в рамках проєкту Coronavirus Survival Kit for Media від Media Development Foundation. Проект реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.