Учитель, що готує до ЗНО з математики на 200 балів, ще альпініст і письменник

• Йдучи на зустріч із незвичайною людиною, переживаю, «як пройде», заходжу до кімнати центру освітніх технологій, вітаємося і починається розмова.
• Услід за думками математика й альпініста, філософа й учителя, мандрівника, письменника, людини, що опанувала з десяток робітничих професій, розумію, що Ігор Клочко в одну статтю не вміститься.
• Нехай це буде перший матеріал — про надзвичайну людину

Починати читати можна з будь-якого місця — кожен знайде те, що близько.

Ігорю Клочко 53 роки, але свій вік не відчуває — мандрує велосипедом, займається екстремальними видами спорту, ходить в гори, на лижах, викладає математику, готує до ЗНО… і презентує свій перший прозорий твір «Буття на дотик», про який трохи згодом.

«Я серйозно займався альпінізмом, мрію про Кіліманджаро»

Ігор щороку водить у Карпати молодь і їхніх батьків. Вони здійснюють пішохідні мандрівки Свидовецьким та Чорногірським хребтами, які вважаються найскладнішими у Карпатах. Щоб відчути свою самобутність, відпочити від соціуму, чоловік часто мандрує на самоті. Це велосипедні мандрівки, завдовжки понад 1000 км, зимові та літні походи у Карпатах.

— Я серйозно займався альпінізмом. Свого часу обходив майже усі гірські системи Радянського Союзу: Кавказ, Памір, Тянь-Шань , Хібіни (Кольський півострів), Саяни, — розповідає Ігор. — У 16 років прочитав «Сніги Кіліманджаро» Хемінгуея. І це, можливо, було поштовхом до того, щоб я зайнявся альпінізмом.

Ігор Клочко пояснює, що альпінізм — це жорстокий вид спорту, де ти доводиш собі, що на щось спроможний, а для чоловіка це дуже важливо. Коли він активно займався альпінізмом, то навіть доводилося рятувати постраждалих альпіністів.

— Мрію на велосипеді об’їхати кордон України по всьому периметру. А ще одна велика мрія — це Кіліманджаро, — ділиться із нами Ігор. — Життя має рухатися по мріям: є красива мрія, яка людину надихає і творить із людини особистість.

Наш герой має ще один проект — організувати екологічну експедицію у Карпати і почистити гори від сміття.

Книга «Буття на дотик». Японський стиль по-українські

Після розмови з Ігорем вертаюся додому, даю почитати подаровану мені лаконічну чорно-білу книгу мамі. Через годину чую її слова, що «такого ще ніколи не читала, це так надзвичайно і оригінально, і починати можна з будь-якого місця» (до слова, наша домашня бібліотека налічувала свого часу біля 2000 книг світової літератури і мамою перечитано стоси книг, тобто це думка досвідченої читачки — авт.).

Як розповів Ігор Клочко, його перший прозовий твір «Буття на дотик» є синтезом прози, поезії, графіки, музики і філософії. Написана книга в жанрі дзуйхіцу (з японської — услід за пензликом). Це стародавній жанр японської літератури — услід за пензликом снуються наші думки, народжуються мрії, виникають образи. Миттєві враження викликають ланцюжок спогадів, переживань.

— У книзі можна знайти міські замальовки, міські етюди і розгорнуті великі оповідання. Тут немає жодних вигадок — усе правда, — сказав чоловік. — Багато згадується про музику, адже коли ми прослуховуємо або виконуємо музичний твір, то це творення досконалого  буття. Буттям – є мить дії і дієвість митті, акт творення, імпресія відчуттів, самоусвідомлення й самобутність. До багатьох історій є графічні роботи, які створила донька Ігоря Анна, але треба прочитати історію, щоб усвідомити її графічне втілення.

Ігор читає одну з історій, яка починається зі сцени «Плеяди» у літню пору, Оксана Славна виконує «Суліко» ... і через плин думок ви потрапляєте у 1989 рік і згадується сходження на Казбек, обмерзлі альпіністи, що рятують дівчину із запаленням легенів, терміново спускаються вниз через страшну хуртовину. Казбек уже недосяжний. Продуктів обмаль. Зустріч із грузинськими жінками у містечку Казбегі… у Грузії траур, російські танки на центральному майдані Тбілісі давили людей зовсім нещодавно... Хліба в жінок мало, грузинка віддає альпіністам половину хлібини…

—...хлєб вазьмі так. Знай: грузін харошій чєлавєк.

— Рускіє нас танками давят. Но ми не сдадімся….

ось така вона — Суліко...

10 робітничих професій учителя математики

Ігор закінчив школу у 16 років. У Житомирському технічному училищі здобув професію токара-універсала. Працював токарем на Київському авіаційному заводі ім. Антонова. Далі — служба у Радянській армії, вступ до Вінницького політехнічного інституту й нова спеціальніість —  інженер-радіотехнік. Працював інженером на Вінницькому виробничому об’єднанні «Жовтень». Однак, абстрактні математичні істини не давали спокою. Він вступає до Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова, навчався заочно, й успішно закінчив Інститут механіки, математики й економіки.

 —У буремні 90-ті я поставив собі мету купити квартиру і мене носило світами, щоб заробити гроші. Мої альпіністські навички сприяли тому, щоб займатися висотними роботами, — згадує Ігор. — Освоїв усі основні будівельні професії й працював на різноманітних будівельно-монтажних висотних роботах як в Україні так і за її межами.

Але прийшов час, коли Ігор сказав собі «друже, досить на мотузках висіти». І почав виконувати студентам контрольні роботи з математики, економіки, статистики. А далі його запросили у приватну школу «АІСТ», у якій він працював вісім років. А згодом Ігор Клочко навчав дітей математиці в технічному ліцеї, звідки пішов  зовсім недавно.

— Я творив себе професіоналом, став переможецем І та ІІ етапів Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року» у номінації «математика», а мої учні є переможцями Всеукраїнських олімпіад з математики, — сказав Ігор. — Але, конкурси то шалені енергетичні витрати, адже вони неймовірно виснажують, навіть емоційно пригнічують.

За 9 місяців можна успішно підготуватися до ЗНО з математики

— Вважаю, що будь-яка дитина може вивчити математику, поділу на гуманітаріїв і математиків я не розумію, це все надумані кліше, — розповідає Ігор Клочко. — Закони філології тотожні математичним законам. Даруйте, але ведмеді на велосипедах їздять. А ми ж люди, наділені інтелектом, а інтелект свій не навчилися використовувати.

Разом із друзями, герой статті створив Вінницьку обласну громадську організацію «Центр освітніх технологій», де навчають дітей, вчителів і консультують батьків. Ігор Клочко мріяв про ЗНО ще с 2000 року. Каже, що реформи повинні розпочинатися в серцях вчителів, а не в кабінетах можновладців. І найважливішою реформою було б скасування адміністрування освітою. — Як можна творчість регламентувати взагалі? У нас забагато керівників, які сидять у шкіряних кріслах і щось придумують, — вважає Ігор.

Виходжу з кімнати й бачу випускників, що прийшли на заняття до Ігоря Клочка. З математики вчитель написав близько 30 посібників, які реалізовуються по всій Україні.

Його авторська методика підготовки до ЗНО дозволяє за 9 місяців дитину майже з нуля підготувати до того, щоб вона склала іспит з математики на дуже пристойному рівні.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.