Устим Кармелюк: літинська тюрма як символ незламності «подільського Робін Гуда»

Лариса ОЛІЙНИК

Устим Кармелюк — легендарний ватажок селянського руху на Поділлі, чия доля нерозривно пов'язана з Літином.
Місцева в'язниця стала місцем його чотирьох ув'язнень і зухвалих втеч, а сьогодні пам'ять про «українського Робін Гуда» зберігає Літинський краєзнавчий музей, розташований у тій самій історичній будівлі.

Устим Кармелюк став справжньою легендою українського визвольного руху. Однією з найважливіших і найпохмуріших локацій у його бунтівній біографії є літинська в'язниця, яка неодноразово ставала свідком його ув'язнень та славетних втеч.

Бунтівний дух Поділля

Устим Кармелюк народився 10 березня 1787 року в селі Головчинці (нині Вінницька область) в бідній селянській родині. У 1812 році поміщик віддав його на 25 років до царської армії. У 1813 році він утік із військового полку в Кам'янці-Подільському і повернувся на Поділля, де почав очолювати повстання

Понад двадцять років він тримав у страху місцеву шляхту, захищаючи бідних та знедолених. Протягом 1813–1835 років його загони здійснили понад 1000 нападів на поміщицькі маєтки.До нього долучалися кріпаки та біднота різних національностей. Набралося до 20 тисяч учасників. Відібране майно Кармелюк роздавав селянам, за що й отримав прізвисько «український Робін Гуд».

Кармелюка кілька разів ловили, катували батогами та засуджували до каторги в Сибіру, звідки він раз у раз тікав.

Фортеця у Літині: хроніка відчайдушних втеч

Літинський острог (нині музей імені Устима Кармелюка) став головним каральним форпостом імперії у регіоні. Загалом за своє життя Кармелюк тікав з-під варти 35 разів, проте саме з Литинської тюрми він здійснював свої найзухваліші пагони.

Тюрма відрізнялася суворими одиночними камерами, важкими кайданами та цілодобовою вартою. Кармелюка неодноразово піддавали жорстоким тортурам і тавруванню розпеченим залізом. Опинившись за ґратами на самому початку своєї повстанської діяльності 1813–1814 років, він швидко знайшов спосіб обдурити варту і повернувся до лісів.

Очікуючи у Литинській камері на смертний вирок в 1832 році, Устим умудрився розібрати стелю власної камери, пробратися через дах та непомітно зникнути під носом у вартових.

Характер героя

Суспільство дивувалося здібностям простого селянина. Зі спогадів сучасників та судових актів Музею «Молода гвардія» постає неординарний портрет:

«Устим був людиною досить грамотною, вільно володів польською мовою та ідишем, непогано розмовляв румунською. Це збивало шляхту з пантелику: вони не розуміли, як кріпак може бути розумнішим за них».

Попри постійні грабунки панів, Кармелюк не накопичував багатств:

«За чверть століття розбійництва так і не нажив нічого, його сім'я бідувала. Усе вкрадене йшло на допомогу селянам, підкупи охоронців та харчі. Якось він прийшов грабувати маєток, але побачивши бідну породіллю, залишив їй золоті червінці на хрестини».

Загибель через зраду та міф про срібний ґудзик

Незламного ватажка не могли здолати у відкритому бою, тому влада вдалася до підкупу та хитрощів. 22 жовтня 1835 року життєвий шлях Кармелюка обірвався через зраду. Один із колишніх поплічників виказав місце перебування отамана і той загинув у віці 48 років.

Засідку влаштували в селі Шляхові Коричинці у хаті Оляни Процикової, куди Кармелюк завітав уночі. Там на нього чекав 18-річний шляхтич Федір Рудковський. Оскільки серед народу ходили чутки, що Кармелюк був «характерником» (чаклуном, якого не бере метал), Рудковський вистрілив у нього з рушниці не звичайною кулею, а срібним ґудзиком прямо в голову.

Для залякування населення влада кілька днів возила тіло вбитого Устима подільськими селами. Поховали його у місті Летичів без труни та хреста за межами цвинтаря, але там нині стоїть пам'ятник герою Проте вбивство не знищило пам'ять: Рудковський отримав від царя Миколи І діамантовий перстень, а Кармелюк — безсмертя в українських народних піснях та легендах.

Колекція музею нараховує близько 8 тисяч предметів. Основна експозиція розповідає про причини, розвиток і наслідки повстанського руху на Поділлі в 1813-35 років. Також збереглася будівля в'язниці з камерою, в якій сидів Кармалюк. Зараз музей у занедбаному стані: частину його розвалюється під впливом часу. А половина музею приватизували.

Читайте також:

Загублений шедевр: як подільська глибинка прихистила палац генеральші Ценіної

Таємниці надбузького міста. Дізнайтесь історію, походження назви та маловідомі факти про Ладижин

Подякуй журналістці гривнею