Садиба з мезоніном у центрі Вінниці: історія і архітектура будинку Гогленкова

• Поряд з будинком графа Гейдена, по вулиці Степана Бандери, 4 побудував собі дім гласний міської управи Петро Гогленков.
• Розповідаємо про садибу купця, на балконі якої досі можна побачити його ініціали «ПГ». 

Інформація про перших власників ділянки, що зараз значиться під №4 по вулиці Степана Бандери, достеменно не відома (існує ймовірність, що вона була частиною сусідньої маєтності графа Гейдена). Про це розповідає сайт Пам'ятки UA.

Свою самостійну документальну історію наділ почав в якості власності купця 2-ї гільдії та члена міської управи, Петра Варфоломієвича Гогленкова (1865-1916), який замовив своєму товаришу по службі і за сумісництвом вінницькому міському архітектору Григорію Артинову десь в другій половині 1900-х проект невеличкого будинку садибного типу для проживання своєї сім’ї.

Садиба на Великій Садовій

Сама одноповерхова будівля в модному на той час стилі українського модерну, але з архаїчним мезоніном з’явилася на Великій Садовій (як в той час називалася вулиця Степана Бандери та частина Театральної до Соборної) в 1909-ому. Вдале поєднання архітектурний прийомів створило неповторний образ споруди, який чотири роки став тим більш помітним з будівництвом поруч на ділянці графа Гейдена монументальної триповерхової споруди Дворянської опіки.

За часів Першої світової 1914-1918 років і розвалу чергової московсько-царської імперії господар садиби помер, а син-спадкоємець Григорій Гогленков (1970), як білогвардієць, після збройного захоплення України червоними емігрував до Тунісу. Маєтність, втім як і вся інша приватна власність на окупованих теренах, була експропрійована та оголошена державною.

Сім десятиліть радянської окупації та Друга світова війна, що на щастя обійшла цікавий архітектурний об’єкт стороною, не змінили його офіційний статус, хоч адресою прописки встала вулиця Червоних Партизанів; лише тимчасові мешканці мінялися в цих стінах, які виконували за потреби чи-то житлові, чи адміністративні функції.

Отримана в спадок від попередньої влади розваленого союзу садиба Гогленків після повернення Україною незалежності в 1991-му так і залишилась в державній власності, дотепер виконуючи адміністративні функції, з тією лише різницею, що сама споруда вже набула статус пам’ятки архітектури.

Архітектура

Одноповерхова з мезоніном споруда будинку №4, що відстої від червоної лінії забудови вулиці Степана Бандери на ширину прифасадного палісадника з центральними сходами, що переходять в імпровізований ганок, представляє собою наближений до квадрата прямокутний периметр в стилі українського модерну під вальмовим мансардним дахом з дворовим ґанком зміщеним на північ.

Головний візуальний зосередженний на симетричному парадному єдиному тинькованому (інші фарбовані по цегляній кладці) фасаді акцент споруди складається з пластичних ліній лопаток прикрашених нашаруванням напівпілястрів, коробових архівольтів-рушників, простих розеток, вставок негранованого каменю підвіконних табличок та фризу, профільованого лобового карнизу (останній з додаванням дентикульного ярусу складає єдиний декор інших фасадів).

Вісь симетрії центральний вхід — мезонін підкреслена канельованими рушниками з трикутниками парних стилізованих китиць, а на другому поверсі: балкон за чавунними ґратами з монограмою Гогленкова-старшого, коробова арка на три отвори з пластичною лінією архівольту та профільованої брівки, які вінчають видозмінені тумби (їхній декор та парапет між ними був втрачений разом із вичурними решітками та тумбами снігозахисту).

Читайте також:

Археологічна спадщина: які старовинні артефакти знаходили на території Вінницької області

Граф, який будував Вінницю. Розповідаємо про предводителя вінницького дворянства Дмитра Гейдена

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.