Немирівський палац княгині Щербатової: історія від маєтку до санаторію з пророцтвом, що здійснилося

• Княгиня Щербатова отримала немирівський маєток у спадок від свого діда — графа Болеслава Потоцького.
• Як Марія Григорівна розбудувала палац та чому боялася пророцтва від ворожки — розповідаємо.

Немирів сотнями років передавався з покоління у покоління польськими магнатами. З кінця XVIII століття місто дісталося польському вельможі з роду Потоцьких, власнику Умані Станіславу Щенсному — тому самому, який побудував для своєї третьої дружини Софії відомий парк «Софіївка». Він подарував Немирів з 16 селами своєму старшому синові Єжі, але непутящий нащадок невдовзі «промотав» майно, пишуть у Вікіпедії.

Тож повертати місто у власність фамілії довелось самій власниці уманського парку Софії Потоцькій. Вона викупила Немирів за тридцять мільйонів злотих і заповіла його сину Болеславу Потоцькому. 

Болеслав, що народився у рік смерті свого батька, виявився справжнім господарем, який дбав не лише про себе і про палац, але й про мешканців міста. Він збудував дві церкви, школу і кілька промислових будівель.

Саме його онука Марія Щербатова, якій судилось стати останньою немирівською поміщицею, побудувала розкішний палац, на місці колишнього дерев'яного, який належав попередньому власникові міста, своєму пращуру Вінцентію Потоцькому. Тепер його можна сміливо назвати туристичною "родзинкою" Немирова.

Палац, фабрика, гуральня

Княгиня Марія Григорівна Щербатова, уроджена графиня Строганова (17 жовтня 1875, Санкт-Петербург — 20 січня 1920, Немирів) — благодійниця, підприємниця, спадкоємиця будинку на вулиці Грегоріана в Римі, що мав багаті зібрання мистецтва і книг та Немирівського палацу Потоцьких.

Народилася Щербатова в родині колекціонера графа Григорія Строганова і графині Марії Потоцької, дочки Болеслава Потоцького і Марії Салтикової. Більшу частину життя Марія Григорівна проводила в сімейному маєтку у Немирові. 

У 1880 році княгиня та її чоловік князь Олексій Щербатов наказали розібрати старий родовий маєток, а за п'ять років на його місці почалося будівництво нової резиденції, пише сайт Travels. 

Розбудовуючи маєток у Немирові, княгиня запросила чеського архітектора з Праги Іржі Стібрала, з яким познайомилась 1866 р. у Венеції. Саме він зміг втілити мрію княгині — палац, який вона, за однією з версій, колись бачила в Англії.

Тоді у Немирові і почав зводитись двоповерховий новий маєток, з розкішним портиком та колонадою. Парк, закладений століттям раніше ще Вінсентом Потоцьким, Марія Щербатова розширила до 85 га.

Спадкоємиця Марія Щербатова активно розбудовувала містечко. Серед іншого у Немирові діяла полотняна фабрика, де ткались «серпанкові» тонкі полотна, мусліни, рушники, скатерки, візерунчасто-ткані постільні полотна та набивні тканини на одяг, хустки-колтрини.

У 1872 році батько княгині відкрив тут гуральню, і Щербатова продовжила його справу. До початку XX століття винокурня виробляла вже понад 5 тис. півлітрових пляшок спирту на добу. На відміну від своїх конкурентів, які виготовляли спирт з дешевої картопляної сировини, Марія Григорівна випускала дорожчий, але якісний зерновий спирт. У листопаді 1906 був підписаний контракт, що дозволяв здійснювати Немирівському спиртзаводу регулярні постачання спирту на казенні горілчані заводи Москви і Санкт-Петербурга.

Продовжуючи сімейні традиції свого діда Болеслава Потоцького, істотну частку коштів княгиня Щербатова віддавала на благодійні цілі. У Немирові було здійснено мощення вулиць, вздовж яких поставили електричні ліхтарі, побудована безкоштовна лікарня для бідних, утримувалась гімназія і монастирська школа для дівчаток. Княгиня фінансувала будівництво Київського політеху, на її кошти здібні діти місцевих жителів навчалися в Києві, Одесі та росії.

Пророцтво і трагічна смерть княгині Щербатової

За легендою, ворожка наворожила Марії Щербатовій, що життя її напряму пов'язане з будівництвом палацу. Мовляв, «поки він будується — ти живеш, як побудуєш — смерть твоя й настане».

Можливо, це і було причиною того, що в цілому немирівський палац так і не був добудований. Головні роботи були закінчені 1917 року, однак внутрішнє і зовнішнє оздоблення треба було дороблювати, але не судилось.

У період Першої світової війни за наказом княгині Марії палац було передано під військовий лазарет, у якому вона працювала сестрою милосердя. Потім почалась революція.

Завдяки прихильності немирівчан до княгині Щербатової та її доброчинної діяльності, голова Раднаркому України Христиан Чаковський дав наказ ревкому про недоторканість родини, їхнього палацу та парку. Однак у січні 1920 року в Немирів увійшов підрозділ Червоної армії, в ряди якого затесався такий собі Андрій Лісовий, нероба і п'яниця, який люто ненавидів Щербатових.

Вночі 20 січня, напившись до чортів, Лісовий з трьома червоноармійцями розстріляв у парку біля палацу трьох жінок: 63-річну княгиню Марію Щербатову, її 39-річну дочку Олександру та їхню подругу Марію Гудим-Левкович. Потім вони знайшли і смертельно поранили 23-річну невістку Щербатової Ольгу, яка була дочкою прем'єр-міністра Російської Імперії Петра Столипіна. Усіх вбитих жінок поховали черниці місцевого жіночого монастиря, однак не в родинному склепі, а у простій могилі біля церкви. Згодом місцеві жителі вчинили самосуд над вбивцями княгині і розстріляли вже їх.

Пам'ятка архітектури і санаторій «Авангард»

Після революції Маєток Щербатових було націоналізовано. В 1921 р. радянська влада облаштувала у приміщенні палацу одну з найперших оздоровниць, яка знаходиться там і по сьогоднішній день. У санаторії «Авангард» займаються лікуванням багатьох захворювань за допомогою радонових вод. 

Спиртзавод продовжував виробляти продукцію. У 1985 році тут також почали виробляти кальвадос, а в 1992 році на базі кальвадосного цеху відкрилося приватне підприємство Nemiroff.

 У 1956 р. відбулася реставрація палацу Щербатової, під час якої були збережені автентичні особливості його архітектури. Палац оточений красивим та затишним парком.

Сьогодні на території парку росте понад 150 видів дерев і чагарників. Найбільш інтенсивні роботи з його створення проводилися в кінці ХІХ ст. У парку виокремлюється і французька частина, і частина, характерна для англійського «природного» парку. Перед парковим фасадом є пологий схил, що веде до ставу. За легендою в парку досі ростуть старезні «дерева любові», які зміцнюють кохання.

Варта уваги кімната, де зараз знаходиться бювет санаторію, у якій зберігся оригінальний розпис на стелі. Цікавими є вікна у даху та світлові колодязі, що допомагає суттєво покращити освітлення коридорів. 

Розкішна парадна зала з каміном була призначена для балів та урочистих прийомів. Біля центрального входу палацу збереглися скульптури двох мармурових левів, а також — кілька господарських споруд, які використовуються за своїм призначенням і у теперішній час. 

Наразі мурований палац Марії Щербатової у м. Немирів перебуває у задовільному стані і є пам'яткою архітектури України національного значення. 

Читайте також:

Загадковий палац графа Ксідо. В Хмільнику стоїть незвичайний замок

Після 974 днів окупації. До річниці визволення переглядаємо фото повоєнної Вінниці

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.