Народні традиції Поділля на багату кутю: як святкували Різдво у давнину

Народні традиції Поділля на багату кутю: як святкували Різдво у давнину
  • Історики Вінницького краєзнавчого музею розповіли про народні традиції Поділля Святвечора та Багатої куті.

Понад півтора тисячоліття з року в рік увесь християнський світ з радістю і благоговінням відзначає Різдво.

Різдву, за церковною традицією, передував чотиритижневий піст. У цей час виконували всі хатні роботи: білили хату, вивішували найкращі рушники.

«У деяких районах Поділля вже в ХІХ ст. як оригінальна оздоба на Різдво використовувались паперові квіти й витинанки, якими прикрашали стіни і сволок; прикраси: іграшки з соломи та солом’яні «павуки».

Вранці в день Святого вечора («багатого Вечора», «багатої куті», «вілії») господиня розпалювала в печі та починала готувати 12 пісних страв. У цій багатій, але пісній вечері використовували плоди поля, саду, дари лісу. Різноманітна і багата їжа в цей день, за народними уявленнями, повинна була забезпечити добробут людей у наступному році», — розповідають історики Вінницького краєзнавчого музею.

Відео дня

Традиції Поділля

Зображення може містити: 4 людини, люди сидять, стіл, дитина та у приміщенні

В той час, як господиня з дочками порядкували у кухні, господар обходив все господарство. Давав їсти і пити худобі, вичищав хліви, стелив свіжу солому, заготовляв святочну кашу, готував навіть зерно курям, щоб не робити це під час свят. Після цього брав мак і посипав усюди в господарстві: у стайнях, оборах, хлівах, на пасіці — щоб ніяка зла сила не вступала до його двору.

Коли всі приготування до Святвечора закінчені, кожен помитий, вбраний в чистий одяг, хата позамітана і віник винесений з хати, настає час внесення дідуха, який ставився на покутті.

Земляну долівку або підлогу вкривали соломою. Хтось із старших членів родини розкидав у соломі горіхи. Розшукуючи їх, діти мали наслідувати квоктання курей, мукання корів тощо. За повір’ям, від цього будуть добре плодитись і вестись у господарстві тварини та птахи.

Святвечір у подільских оселях

Зображення може містити: 3 людини, стіл, взуття, капелюх та у приміщенні

Святковий стіл також застилали сіном, по кутках клали часник (виконував роль оберегу), а потім покривали скатертиною — «обрусом». Подекуди під стіл клали сокиру. На неї всі члени родини ставили ноги, «щоб були такими ж міцними».

На святково застелений стіл викладали обрядовий хліб, у ньому робили дірку і вставляли високу воскову свічку. Далі господар брав горщик з кутею, а господиня з узваром і урочисто, з молитвами, несли на покуття. «Іде Кутя на покуття!» — примовляв господар. Потім господар обкурював хату запашним ладаном чи ялівцем та кропив святою водою. Господиня ставила страви на стіл, а діти виглядали через вікна, чи засвітилась перша зірка.

Родина збиралась біля столу з різдвяними стравами і починала молитись: за померлі душі, за тих, хто пропав або заблукав, а потім за всіх рідних, знайомих, присутніх. Після молитви господар брав кілька ложок куті та по ложці інших страв, змішував усе з борошном і йшов у хлів та пригощав кожну тварину, щоб і вона могла святкувати.

Після того, як усі нарешті підходили до столу і перед тим, як сісти, продували місце на лаві, щоб ненароком не придавити святої душі. Голова родини сідав за стіл, а за ним — всі решта за старшинством.

Спочатку куштували кутю, яка у Святий вечір символізувала тризну і була втіленням єдності усього роду, минулих і сущих поколінь та перемоги життя над смертю. Не подрібнені зерна пшениці — це життя, що проминає та відроджується, мак (знак сну і смерті) — душі померлих родичів, а мед — символ доброї новини, яку приносить у світ Христос, об’єднуючи всіх.

Усі їли зі спільних мисок і пили з однієї чарки, бо вважалося, що допоки будуть так робити, доти буде любов і злагода у родині. Кожен повинен був спробувати усі 12 страв, що є на столі. Вечеряли довго. Під час трапези ніхто не вставав з-за столу, окрім господині, яка підносила страви.

Серед подолян, як і в цілому на Україні, широко побутувало повір’я, що душі померлих родичів беруть участь у святковій трапезі, їх обов’язково згадували добрим словом і залишали для них наїдки наніч.

За давньою, ще дохристиянською традицією, на Святвечір відбувався обмін ритуальними стравами («носили вечерю»), що символізувало спорідненість сімей, їхню приязнь і взаємну щедрість.

У перший день Різдва, звечора, починали колядувати: групи чоловіків, парубочої молоді, хлопчиків заходили на подвір’я кожної хати, піснями славили Сина Божого і господарів, бажали їм здоров’я, достатку, виконували ряд обрядових дійств. Натомість колядників обдаровували грішми, горіхами і ласощами. Обряд колядування нерідко супроводжувався драматичним дійством живого вертепу, який представляв легенду про незвичайне народження Христа.

«Фестиваль різдвяних страв» у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї

Зображення може містити: 4 людини, люди стоять та у приміщенні

Описані вище традиції знайшли своє яскраве втілення в процесі святкування «Фестивалю різдвяних страв» у музеї у 2007–2016 рр. Для учасників заходу розгорталися театралізовані сценки передсвяткових приготувань і перебігу Святвечора. Аромат дідуха та мерехтіння свічок огортав атмосферою Різдва, родинної єдності і, щемлячи душу, нагадував часи дитинства. Учасники свята мали можливість долучитися не лише до традицій святкування Різдва українцями-подолянами, але й представниками національних громад, що живуть на території Поділля. На фестивалі звучали віншування і колядки від гостей свята. Кульмінацією заходу були музейні частування стравами Різдвяного столу, приготованими музейними господинями і гостями заходу.

Опис різдвяних традицій подолян, перебіг святкування фестивалю та рецепти святвечірніх страв розміщено в альбомі «Подільський Святвечір. Багата кутя», який музей видав у 2015 р.

 

Читайте також:

Над Вінницею «пролетів» Санта на оленях: Повітряні сили гарантують безпеку

Особливий подарунок. Показали різдвяні листівки, від яких віє теплими спогадами

Коментарі

21:01 У Вінниці розпочали роботу безкоштовні курси з основ графічного дизайну 20:04 Секрети «Подільської кухні»: рецепт, як зварити лютий борщ з варенням 19:03 Стрітення Господнє: коли будемо відзначати в 2023 році та історія свята 18:01 ТОП ідей подарунків: чим здивувати коханого на День святого Валентина Від читача 11:01 Запрошуємо на тренінг «Медіаграмотність у віртуальному світі. Інформаційна гігієна: як не потрапити у пастку дезінформації» 17:17 У дітей виникає багато запитань про війну. Як правильно давати на них відповіді? 17:15 Автопробіг «Ми чекаємо на тебе»: вінничани підтримали родини полонених захисників Азовсталі 16:30 В Україні може подорожчати алкоголь, сигарети та пальне. Що відомо? 15:44 Ошукали людей на 1,5 мільйона гривень: дві «тюремні банди» вже чекають на суд 14:57 У Терцентрі психолог проводить індивідуальні заняття з людьми похилого віку 14:13 У Жданівці влітку чоловік через ревнощі вбив знайомого. Скільки дали вбивці? 13:53 На базі підприємства УТОС планують відновити навчання слабозорих вінничан 13:31 Підозрюється у серйозній крадіжці: допоможіть знайти Івана Морарі з Вінниці 12:44 Сімсот тисяч гривень на благоустрій: на Вінниччині чиновницю зловили на шахрайстві 12:02 Незламний бізнес: вже 266 релокованих підприємств зареєструвалися у Вінниці 11:37 Вінниця в Instagram. Кращі фото за тиждень, що минає 11:13 У лікарні Пирогова пересадили нирки від матері до сина та від батька до сина 10:30 День зустрічей зі своїми однокласниками: викладайте шкільні фото 09:44 Якщо не буде руйнувань: як 4 лютого вимикають світло на Вінниччині 09:00 У цей день вітайте Тимофія. Історія, традиції та заборони 4 лютого
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up