Каплиця Потоцьких і маєток у Шпикові. Які ще пам'ятки створив архітектор Владислав Городецький

Каплиця Потоцьких і маєток у Шпикові. Які ще пам'ятки створив архітектор Владислав Городецький
  • Підприємець, мандрівник і меценат Владислав Городецький — найвідоміший архітектор України.
  • Спроєктовані на початку минулого століття будівлі зодчого з Вінниччини до цього часу прикрашають нашу область, десятки міст України і за кордоном.

Славетний український архітектор Владислав Городецький добре відомий не лише в Україні, але й далеко за її межами. Його унікальні проекти прикрашають десятки міст України і Польщі та вважаються їх архітектурними перлинами. Вінниччина не є виключенням. Про це повідомили на сторінці Туризм Вінниччини.

Владислав Городецький народився 4 червня 1863 року в селі Шолудьки Немирівської територіальної громади, що розташувалось на березі Південного Бугу. Його дитинство пройшло в родинному маєтку в селі Жабокрич Крижопільської територіальної громади, де у Городецьких  був палац, цегельня і млин. Навчався майбутній архітектор в училищі Святого Павла в Одесі. 

Відео дня

За свою карєру архітектора на теренах України зпроєктував понад 30 унікальних споруд. Його проєкти вражають різноманітністю стилів серед яких: готичний (Римо-католицький костел Святого Миколая), класичний давньогрецький (Національноий художній музей України), мавританський (Караїмська кенаса), модерн (Будинок з химерами), неоренесанс (Меблева фабрика Йосифа Кімаєра), необарокко (Будинок Бендерського) та багато інших.

Окрім архітектурного планування видатний діяч займався підприємництвом, меценатством, скульптурними проєктами. Був пристрасним мисливцем і завзятим мандрівником. Подорожував він  Європою, Азією та Східною Африкою. Переміщувався зазвичай у чотиримісній кареті з кучером.

На Вінниччині до найвизначніших проєктів Городецького відноситься каплиця Потоцьких у  селі Печера. На її цокольних плитах викарбовано надписи: «Планував Владислав Городецький», «Будували Костянтин і Яніна з Потоцьких подружжя Потоцькі. 1904 р.». Це — чи не єдиний напис взагалі будь-де, що свідчить авторство Городецького.

На фасаді декоративні візерунки схожі на повітряне мереживо. Для досягнення такого ефекту використовувалася особлива техніка різьблення по мокрому бетону. З трьох боків споруди здіймаються високі щипці над романськими порталами, причому на бічних були вітражеві вікна, а на західному — вхід.

У Шпикові за проєктом Владислава збудовано збудовано цукроварню та будинок управителя маєтностями Свєйковських. Споруджені вони у формах еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків шпиківського замку.

У 1920 році, тікаючи від більшовиків, Городецький емігрував спочатку в Польщу, потім – на Схід. Наприкінці життя він збудував залізничний вокзал, палац для шаха в Тегерані, спроектував готель. В цьому місті він і помер у 1930 році і був похований на місцевому римо-католицькому цвинтарі Долаб.

Щоб насолодитись красою споруд збудованих на Вінниччині за проєктами видатного українського архітектора Владислава Городецького та відвідати інші туристичні цікавинки розташовані поруч з ними звертайтесь до екскурсоводів Немирівської громади —  Григора Шаталюка (тел. 097 594 0575) та Крижопільської громади — Катерини Ганнущенко (тел. 097 546 8352).

 

Читайте також:

Був палац, лишилася руїна. Розповідаємо історію садиби данського дипломата Ланге

Руїни палацу Шостаковського в селі Бугаївка визнали найкращою світлиною Вінниччини 2024 року

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (4)
  • Микола Денисенко

    До слова, я є автором книги-двотомника "Городецький", двох туристичних маршрутів та екскурсії-мандрівки по місцях Владислава Городецького. По них проводжу екскурсії.

    Бажаючих запрошую до співпраці.

    Микола Денисенко
  • Natalie

    В Печері костел руйнується через те, що на даху росте рослинність....
    Нажаль, потрібні спонсори, щоб допомогли врятувати пам'ятку архітектури....
  • Читач30

    Він виїхав з України (як зараз люблять називати ухилянт), і не повернувся. Гарантій безпеки не було? Ф-16? Слуги народу? Курс по 8?

keyboard_arrow_up