Архівні документи засекретили… дустом. Для чого?

Архівні справи років окупації Вінниці фашистами, документи перебування на Поділлі Української Галицької армії, церковні метричні книги синагог православних та католицьких парафій пересипані дустом. Так само, як фонди періоду Першої і Другої Світової воєн, Української Народної Республіки, метричні книги і документи Вінницької, Браїлівської, Тиврівської, Юзвинскої, Яновської та Іллінецької синагог – загалом задустовано 240 тисяч документів. Доступ до них закрито із 60-х років минулого століття, саме тоді  отруїли сторінки історії краю.

Правду прикрили отрутою

- Колишні працівники архіву розповідали, як саме це робили, -  каже старший лаборант архівної лабораторії Василь Величко. – Ставили мішок з дустом, визначали працівниць і вони густо посипали документи отрутою, як пиріжки маком, Пояснювали це необхідністю боротьби з гризунами, мовляв, щоб миші не «з’їли» історію.

Василь Величко не може зрозуміти одного -  чому документи, яким уже по 200 років, не засипали отрутою, а зробили це саме з тими, що стосуються, наприклад, часів окупації нашого краю фашистами і румунами, перебування тут Галицької армії, метричними книгами храмів різних парафій?  

- Хтось з тодішніх вінницьких партійних ідеологів вигадав дуже оригінальний спосіб приховати від людей правду, - продовжує співрозмовник. -  Документи у сховищах є, доступ до них відкритий, а насправді користуватися ними не можна, бо отруйні.

- У жодному іншому архіві держави нема такої проблеми, як у нас, - каже директор Вінницького обласного архіву доктор історичних наук Юрій Легун. – Принаймні, не доводилося про це чути. Для нашої установи це велика проблема. Папір настільки просякнутий отрутою, що кожен, хто захоче працювати з документами, постраждає. Тому відвідувачам, які замовляють такі документи, відповідаємо відмовою. На зверненні так і пишемо: «Документи не видаються, бо задустовані». Працювати з ними небезпечно не тільки замовнику. Якщо такі сторінки занести в читальний зал, то й там пошириться отрута. А це вже шкода здоров’ю іншим відвідувачам, не кажучи про наших працівників. Так і лежать сотні картонних коробок у сховищах.

Пропозиція з Москви

Декілька років тому до Вінницького архіву звернувся історик з Москви. Його цікавили матеріали Іллінецької синагоги. Працівники архіву з’ясували, що вони задустовані.  Гість довго не міг зрозуміти, про що йдеться. Додому повертався ні з чим. Згодом надіслав листа на ім’я директора архіву. В ньому містилася пропозиція вирішити питання. Москвич пропонував перевести пересипані дустом сторінки в електронний варіант.

- Ми не заперечували проти такої допомоги, - розповідає директор архіву. – Однак потрібно було узгодити деталі такої роботи. Виникали питання укладення договору, адже йшлося про іншу державу. Словом, справу не вдалося вирішити. У нинішній час, коли на сході війна, говорити про співпрацю з Москвою не доводиться. 
В архіві все-таки розпочали переведення документів у «цифру».

Мільйон сторінок перевели в «цифру»

В архіві є book-сканер для переведення об’ємних документів у електронний варіант. Однак він зіпсований. Ремонт коштує дорого. Грошей на це в установі нема.

- Навіть якщо сканер відремонтувати, то опрацьовувати з його допомогою старі документи не можна, бо вони  під пресом можуть розсипатися, - розповідає Василь Величко. – Жодна машина не замінить руки людини. Я беру окремо кожен аркуш. Боюся дихнути на папір. Бо ж кожен документ – єдиний. Це ж не бібліотека, де книги у декількох примірниках.

Необережним поводженням його можна втратити назавжди. Василь Величко – справжня знахідка для архіву. Людина надзвичайно відповідальна у роботі. У нього технічна освіта. Самотужки змонтував прилад для сканування документів. Він складається з подвійного рухливого робочого столу, комп’ютера, цифрового фотоапарата з плаваючим штативом і системою освітлення.

За словами пана Величка, він уже перевів в електронний варіант понад мільйон сторінок архівних документів. Чоловік першим почав працювати із задустованими матеріалами. Однак продовжувати роботу йому заборонили. Бо це небезпечно для здоров’я. Тому Величко сканує ті документи, які  працівники архіву визначають першочерговими.

За справу взялися волонтери

Доступитися до задустованих сторінок вирішили волонтери. Знаний молодий історик Олександр Федоришен, керівник ГО «Спільнота «Історія Вінниці», каже, що має особисту зацікавленість зануритися в суть документів часів Української Галицької армії (УГА).  В цій армії служив прапрадід Олександра. Під час перебування підрозділу на Поділлі боєць одружився на вінничанці і тут залишився. Досліджуючи біографію далекого пращура, пан Олександр зацікавився історією підрозділу  УГА, що дислокувався у Вінниці. Почав працювати над науковою роботою.

- В історика, який знаходить рідкісні документи, руки тремтять, коли їх торкається, - ділиться думками пан Олександр. – Разом із учасниками нашої спільноти – Олександром Лушиним, Сергієм Фазульяновим, до речі, обидва активісти переселенці з Донецька, та  Олексієм Циганковим, ми взялися витрусити дуст з історії, провітрити не тільки архівні сховища, а в першу чергу голови наших сучасників. Ні в кого з нас нема сумніву, що приховані документи зберігають у собі немало фактів, які дадуть можливість по-іншому подивитися на нашу історію.

Волонтери уклали з архівом угоду на співпрацю. Архів виділив для них кімнату. У ній обладнають лабораторію, створять умови, що їх потребує робота з отруйними речовинами. Поки що активісти шукають кошти для придбання обладнання для сканування документів. Василь Величко змонтує  ще один прилад для сканування. Волонтери не мають жодного сумніву, що їхня робота зацікавить науковців, студентів, тих, хто досліджує історію свого роду. Поки що ентузіастам потрібна допомога.

Шукають тисячу доларів

Для створення лабораторії,  придбання обладання та засобів захисту при роботі із задустованими документами, ентузіастам  потрібно 25 тисяч гривень. Від імені ГО "Спільнота "Історія Вінниці" вони звертаються  до тих, кому цікава ця тема, підтримати проект.У кого є можливість і бажання допомогти, кошти можна перерахувати одним із таких способів:
Карта ПриватБанку 5168 7420 6221 0970 Власник Фазульянов Сергій Валерійович (поповнення карткового рахунку)
WebMoney:
WMZ: Z312544025898
WMU: U215028143715
WMR: R352357137510
ЯндексГроші: 410012411327293
Для Росії карта Сбєрбанку Росії: 5469 1000 1110 6201 ROMAN FAZULIANOV
Для переказів через системи миттєвих переказів (WesternUnion, Unistreem і т.д.): Sergii Fazulyanov, Vinnytsya

Довідка

Дуст (ДДТ) інсектицид порошкової форми заборонений до використання у багатьох країнах світу, в тому числі Україні, через те, що має властивість накопичуватися в організмі людини і тварин і не виводиться звідти. Використовувався як ефективний засіб для боротьби із саранчею, комарами, шкідниками бавовни, соєвих і бобових культур. Про боротьбу з гризунами у Вікіпедії нічого не зазначено.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.