П'ять сучасних фільмів, знятих у Вінниці: що подивитися про рідне місто

Михайло КУРДЮКОВ

Зображення ілюстративне

Від докудрами про мера-реформатора до воєнної драми про АТО — розповідаємо, які фільми останніх років знімали у Вінниці, хто за ними стояв і які локації міста можна впізнати на екрані.

Кінематограф рідко обирає Вінницю головною героїнею, але за останні роки наше місто встигло побувати і знімальним майданчиком, і темою, і навіть, за словами одного з режисерів, повноцінним персонажем фільму.

П’ять робіт нижче — не випадковий список: це практично весь сучасний кінематографічний доробок міста за роки незалежності, без радянської класики на кшталт «Стежок-доріжок» чи «Пригод Толі Клюквіна».

«Видатні люди Вінниччини: Микола Оводов»

Перша стрічка циклу режисера Василя Медяного — це, по суті, кінопортрет людини, чиє ім’я сьогодні носить одна з вулиць міста. Микола Оводов очолював Вінницьку міську думу понад вісімнадцять років, з 1899-го до початку 1917-го, і саме за цей час провінційне місто отримало водогін, електрику, телефонну мережу та трамвай.

Цікаво, що сам режисер визначив жанр стрічки як науково-популярне кіно з елементами художньої реконструкції — гра акторів тут чергується з документальними довідками й архівними кадрами.

Помітно, що творці фільму зіткнулися з прогалиною в біографії героя: про одеський період життя Оводова, де він і помер 1941 року, в архівах майже не лишилося документів, і дослідникам довелося буквально розшукувати його могилу.

«Микола Леонтович та його Щедрик»

Другу частину циклу про видатних вінничан Медяний знімав майже три роки — з лютого 2018-го до початку 2021-го, і прем’єра кілька разів відкладалася через карантинні обмеження.

За словами режисера, ідея виникла після його різдвяної поїздки до США, коли він почув мелодію «Щедрика» буквально на кожному кроці, але мало хто зі співрозмовників знав, що автор твору — українець. Цей нюанс і визначив тон фільму: це не стільки біографія композитора, скільки історія про те, як подільський мелодист подарував світові мелодію, яку там досі не завжди впізнають «своєю».

Головну роль Леонтовича в стрічці виконав не професійний актор, а на той час священник і керівник хору «Соломія» Назарій Давидовський, а консультували знімальну групу як вінницькі дослідники творчості композитора, так і його зарубіжні шанувальники з Канади та США.

«Тримай біля серця»

Перший повнометражний ігровий фільм вінницької студії SwitVideo Production, знятий 2017 року режисером Валерієм Шалигою за сценарієм, який він писав разом із Лілією Легостаєвою. У центрі сюжету — колишній офіцер Сергій Вітрук, якого через побут і втрату побратима тягне назад на фронт; доньчин оберіг — засушена квітка — стає наскрізним символом стрічки, давши їй і назву.

Зйомки воєнних епізодів проходили не в павільйоні, а на полігоні в Калинівці, де базувався підрозділ Нацгвардії «Ягуар», а частину ролей другого плану зіграли реальні учасники бойових дій на Донбасі, зокрема Андрій Гишпаль — він не лише консультував постановочні сцени, а й безпосередньо вплинув на те, якими ці сцени стали в кадрі.

Прем’єра відбулася 12 жовтня 2017 року в кінотеатрі «Мир» і була приурочена до Дня захисника України.

«Таємна операція»

Другий фільм Валерія Шалиги, який сам режисер називає українським вестерном про добу Перших визвольних змагань. Формальним приводом стала реальна подія — зустріч Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського у Вінниці 16-17 травня 1920 року, проте сюжетна лінія навколо замаху на лідерів, за визнанням самого Шалиги, є художнім вимислом від початку до кінця.

Натомість до деталей міської атмосфери підійшли скрупульозно: у кадрі впізнаються готель «Савой», «Біла зала» будівлі міської думи, садиба капітана Четкова, будинок Боруха Львовича та квартал Єрусалимка — локації, що збереглися в центрі Вінниці ще з початку минулого століття.

Зйомки тривали з літа 2017-го, а прем’єра відбулася лише восени 2019 року в кінотеатрі «Родина» — у межах фестивалю «Вінниця — Столиця УНР». Стрічку можна подивитися на сайті Megogo.

«Відлуння»

Третя й наймасштабніша на сьогодні робота Валерія Шалиги, присвячена трагедії 19 вересня 1941 року — одному з наймасштабніших розстрілів єврейського населення на тимчасово окупованій нацистами території України. Зйомки розпочалися влітку 2019 року, а сценарист спирався на документальну книгу «Окупація Вінниці: 18.07.1941 – 20.03.1944».

За словами Шалиги, фактичного матеріалу виявилося настільки багато, що готовий фільм вийшов на дві години — забагато для прокатного формату, але режисер свідомо не став скорочувати історію. Більшість сцен знімали на вулиці Соборній та в інших куточках старого центру, де вціліла довоєнна забудова, а частину епізодів — у Мурованих-Курилівцях, Калинівці, Житомирі та Києві.

Прем’єра, спершу запланована на жовтень 2020-го, відбулася лише 13 жовтня 2021 року через пандемічні обмеження. Стрічку можна подивитися на сайті Megogo.