Єгор Грушин: «Згадую ваше місто і перед очима з'являються не фонтани, а центральна вулиця»

Коли він сідав за рояль — час нібито втрачав свою важливість, а всі турботи розчинялися у повітрі. Подібні відчуття виникали у вінничан при виступі одного з кращих неокласичних композиторів України Єгора Грушина. Вінницю музикант відвідав у рамках туру на підтримку останнього альбому Once (Одного разу), який вийшов 1 червня

Єгор Грушин — український композитор сучасної класики та піаніст. Стиль, в якому творить композитор — сучасна класика. За п’ять років творчості Єгор Грушин дав понад 200 концертів, видав чотири альбоми та став автором саундтреків до п’яти вітчизняних фільмів. Його попередній альбом «Dominicano» посідає перші місця в чарті інструментальної музики українського iTunes. З першого дня релізу новий альбом «Once» займає перші позиції чарту класичної музики Google Play.

Єгоре, після вашого виступу зал аплодував стоячи. Цього достатньо, щоб назвати концерт вдалим?

— Насправді зал встає після кожного мого виступу, але не це найважливіше. Найважливіше бачити, як світяться у людей очі. Тут я це побачив.

За останні два тижні ми об'їздили з концертами багато міст, але Вінниця нас здивувала своєю гостинністю і уважністю до нашої музики, нашого нового альбому. Дуже класний концерт.

Чому альбом названий Оnce? Це пов'язано з певним моментом вашого життя або випадково підібране слово?

— Крім самого альбому, таку ж назву має і головна композиція, а альбом названий на її честь. Я думаю, що Оnce, це найсильніший трек, який я коли-небудь писав.

Прослуховуючи альбом, потрібно розуміти, що кожна композиція — це окрема історія, а однією сюжетної лінії в альбомі немає.

У Оnce дев'ять треків. Скільки пішло часу на підготовку альбому?

— Спочатку я планував альбом з 12 композицій, але за два дні до виходу вирішив прибрати кілька, і кілька треків додати. Саме з таким звучанням я почув цей альбом.

Музикантові дуже важливо починати концерт з розуміння того, що глядачі відклали всі свої справи і налаштувалися слухати
У прес-релізі вашого турне сказано, що кожна композиція містить свою історію. Яка історія у головного твору альбому?

— Once — це образна назва, і у кожної людини ця мелодія викликає свій спогад або емоцію. Якщо попросити слухача згадати, якийсь момент життя під час цієї композиції, то перше, що з'явиться в його пам'яті, і буде відповіддю на питання.

Про що ви думали і що відчували, коли виходили на сцену філармонії?

— Перед концертом у Вінниці у нас пройшов найскладніший за всю нашу історію виступ в Одесі. Організація була дуже поганою, і все, що могло піти не так, — так і пішло. Але коли ми приїхали сюди, у мене з'явилося гарне передчуття.

Музикантові дуже важливо починати концерт з розуміння того, що глядачі відклали всі свої справи і налаштувалися слухати. За весь концерт я жодного разу не почув дзвінків телефону чи перемовин між глядачами. Була необхідна тиша, і я розумів, що вечір буде хорошим.

Думаю, що якби я був один, то не зміг би досягти того, що зараз маю
У турне вас супроводжують віолончелістка Роксолана Пахолків та скрипалька Анна Бура. Давно ви працюєте разом?

— Віолончелістка — моя наречена. З нею ми писали попередній альбом Dominicano і це перша людина, яка все це чула. Взагалі це люди, з якими я найчастіше виступаю, записую альбоми і демонструю їх публіці.

Єгор Грушин — це проект не одного мене. Наша команда складається з авторів виконавців, організаторів концертів, водіїв, смм-щиків та інших людей. Думаю, що якби я був один, то не зміг би досягти того, що зараз маю.

А з чим у вас асоціюється Вінниця?

— Перш за все з Дімою Шуровим (Pianoбой - авт), а ще з трамваями. Коли згадую ваше місто, то перед очима з'являються не фонтани, а центральна вулиця. Вінниця — одне з небагатьох міст, в яких відчуваєш себе повністю комфортно.

 

Цей віртуоз нагадав мені, як свого часу я сиділа за роялем та грала для своїх маленьких дітей, а це було більше 30 років тому
— Далеко на кожен музикант може похизуватися таким рівнем гри у свої 50, а Єгору трохи більше 20-ти. Я слухала його музику з бігаючими по шкірі мурахами і закритими очима. Цей віртуоз нагадав мені, як свого часу я сиділа за роялем та грала для своїх маленьких дітей, а це було більше 30 років тому. Сподіваюся, що ще побуваю на концерті цього талановитого композитора, — розповіла вінничанка Любов Розумна.
 

×

Подякуй журналісту гривнею

Михайло КУРДЮКОВ - автор цього матеріалу. Ви можете подякувати йому та надихнути на нові корисні матеріали

Закинути на Банку

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google