Збирають гроші для дітей, які нібито постраждали під час обстрілів Вінниці. Як уберегтися від шахраїв

Наталія КОРПАН

Після ракетних обстрілів Вінниці в соцмережах почало з'являтися чимало зборів для постраждалих людей. Однак не всі з них були правдиві. Знайшлися ті, хто вирішив нажитися на чужому горі.
Шахраї публікують вигадані історії з вкраденими в інтернеті фото, і просять надсилати їм гроші.
Розповідаємо, як убезпечити себе від подібних шахрайських схем.

Схема цих шахрайств незмінна: підбірка фото, вкрадених в інтернеті, та вигадана історія постраждалої сім'ї з різними варіаціями. Такий збір почали поширювати в інтернеті для начебто родини з Вінниці.

«БЛАГАЮ ПРО РЕПОСТ!! Щоб як більше людей побачило цей жах! Який стався у Вінниці! Благаю допомогти цій родині, батьки загинули залишилась тільки три хлопчика, один в дуже важкому стані. Бабуся теж в дуже важкому психологічному стані. У старшого хлопчика відірвало ручку. Дуже прошу усіх не байдужих про допомогу. БЛАГАЮ!! 5375411504916086. PayPal. [email protected]. Збором коштів займається, Юрій Васильович Гусак та його дружина Мария. За порятунок всім велике дякую. Слава Україні!!!», — йдеться у шахрайському дописі.

Відео дня

Про нього нам написала читачка Наталія з проханням розібратися, чи справді під час обстрілів Вінниці постраждали цих три хлопчики.

«Випадково в інтернеті мені видало новини, які стосуються трагедії, що сталась у нашому місті.... Раніше ніхто по офіційних даних не писав про цих хлопчиків, які постраждали біля дому офіцерів, і про те що загинули їх батьки... Можливо вам відомо якусь інформацію про них?», — написала Наталія нашому головному редактору.

І не лише Наталія натрапляла на цей допис. Ще одна вінничанка Оксана розповідає нам, що вже раніше бачила цей допис в соцмережах і не знала, чи це правда.

Вищезгадану інформацію зараз активно публікує так званий Роман Паньків у різних групах, наприклад, «РАБОТА В ГЕРМАНИИ 2022 Актуальные вакансии» чи «Українці Goleniów». Зачасто це групи, що стосуються діаспор українців закордоном.

Сторінка у цього Романа відверто фейкова, на ній немає жодних дописів, особистої інформації та друзів. А всі світлини — з інтернету.

Отож, профіль людина, яка просить про допомогу — це найперше, що має вас насторожити, коли ви побачите збір в інтернеті.

Щодо самого допису. Він написаний емоційно та безграмотно. А хлопці, що начебто постраждали від ракетного обстрілу Вінниці, насправді сфотографовані після обстрілу Донецька.

Фото з допису ми знайшли на сайті «Радіо Свобода» у їхній фотогалереї про те, як війна на Донбасі позбавляє дитинства. Світлина зроблена 15 серпня 2015 року.

«Дмитро (7 років) і Андрій (12 років) у травматологічній лікарні Донецька. Хлопці були поранені 7 серпня 2015 року під час вибуху гранати, яку вони знайшли на полігоні бойовиків угруповання «ДНР», — читаємо у публікації «Радіо Свобода».

Як ми це зробили? Просто завантажили фото з допису, відкрили «Google Картинки» і загрузили туди нашу світлину. Пошук нам показав публікацію «Радіо Свобода» за 2015-й, звідти шахраї й взяли фотографію.

Це один з найпростіших методів, яким ви можете користуватися, коли відчуваєте сумніви щодо правдивості збору грошей.

Як не потрапити на гачок таких шахраїв?

Ми звернулися за порадами, як убезпечити себе від шахраїв, до відділу протидії кіберзлочинам у Вінницькій області Департаменту кіберполіції.

— Якщо ви натрапили на публікацію, що стосується збору грошових коштів на допомогу не кваптеся надсилати грошові кошти, адже вони можуть піти не за призначенням, — говорить старший інспектор з особливих доручень Відділу протидії кіберзлочинам у Вінницькій області Департаменту кіберполіції Нацполіції Богдан Данілов.

За його словами, якщо ви не впевнені, що ваші грошові кошти підуть на благодійний збір ви можете перевірити інформацію на офіційному сайті Департаменту кіберполіції у вкладці «StopFraud» за посиланням «https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/». Заповнивши рядок пошуку, де ввівши номер банківської карти, телефон або посилання на веб-ресурс буде показано чи використовуються/використовувались вказані вами дані шахраями.

— Поряд з цим, якщо ви стали жертвою шахрайства чи володієте інформацією про неправомірні дії повідомте про це працівників Департменту кіберполіції використовуючи вкладку «Зворотній зв’язок» або сформуйте звернення та надішліть його на електронну пошту «[email protected]», — продовжує Богдан Данілов.

Якщо ви хочете зв’язатися із працівниками Департаменту кіберполіції, то телефонуйте за номером 0 800 505 170. А з працівниками Відділу протидії кіберзлочинам у Вінницькій області використовуйте: (0432) 504741.

— Після ракетних обстрілів Вінниці жодного звернення стосовно збору коштів для постраждалих на адресу Відділу протидії кіберзлочинам не надходило, — каже фахівець.

Як пояснює Богдан Данілов, найчастіше збір коштів здійснюється благодійними фондами та організаціями. Як правило, такі установи є юридичними особами, зареєстрованими в Україні чи за кордоном та мають свої установчі і статутні документи.

— Для отримання грошових коштів такі організації надають офіційні банківські реквізити, на своїх вебпорталах розміщують ліцензії та установчі документи, — говорить він. — Тому під час переказу грошових коштів через веббанкінги чи термінали громадянам надається інформація щодо отримувача платежу.

Також у кіберполіції створений для інформування оперативних підрозділів Національної поліції про факти злочинів, скоєних у воєнний час, телеграм-бот.

Які ще бувають шахрайські схеми?

Міністерство внутрішніх справ у своєму телеграм-каналі опублікувало корисні поради, як захистити свої гроші від шахраїв в інтернеті.

«Під час війни зловмисники постійно спекулюють на темі фінансової допомоги українцям, які постраждали від дій рф. Або просять кошти нібито на допомогу Збройним Силам чи землякам, які постраждали від війни, або ж для “отримання” такої допомоги виманюють дані карток, з яких потім знімають всі гроші», — кажуть в МВС.

Додають, що кіберполіція від початку війни викрила майже 500 осіб, причетних до онлайн-шахрайства.