За смерть інваліда, побитого під міліцією, судять трьох юнаків

Більше як півроку просиділи під вартою двоє хлопців. Ще одного арештували через місяць, доти він був тільки свідком. Суд починає слухати справу смерті Віктора Прядка, до безтями забитого прямо під райвідділом міліції

Віктора Прядка забили по-звірячому. Причепилися, щоб дав сигарету, а потім почали товкти. Думали, що п’яний, а він ходив, хитаючись, через інвалідність. Він не дійшов додому з роботи кілька сот метрів. Прямо під тодішнім Староміським райвідділом міліції його побили до безтями. Одразу міліція упіймала трьох юнаків. Після допитів одного відпустила. Але в п’ятницю, 20 листопада, він теж стояв за гратами перед судом поряд з товаришами.
Відбулося попереднє слухання кримінальної справи за звинуваченням двох Олександрів і Віктора. Вінничанин і двоє односельчан з Літинського району. Один раніше вже був засуджений.

Вперше говорять родичі арештованих
Зараз батьки підсудних обурюються результатами розслідування, бо до суду дійшла справа про навмисне вбивство.
- Я дивився справу і там натяку на навмисне вбивство немає, але стаття звинувачення така, - каже батько 24-річного підсудного Віктора Сергій Донченко. – Вони мають відповідати за те, що зробили. Але це не було вбивством.
- Людина жила ще тиждень майже, - підказує мати Віктора. – Яке це вбивство? Це нанесення тілесних ушкоджень.
- Я свого сина не виправдовую. Не винний з них трьох тільки один – Саша Байбак. Але він теж іде по тій самій статті, - говорить Сергій Донченко. – Він стояв 30 метрів у стороні і в бійці участі не брав.
На попередньому слуханні мати Олександра Байбака теж була. Вона - сестра матері Віктора Донченка. Жінка розповіла, що її сина арештували на місяць пізніше від інших хлопців. Тоді він зі свідка перетворився на звинувачуваного.
- Мій син взагалі не брав участі у бійці, а він пішов по тій самій статті. Де тут логіка і справедливість? - питає 47-річна Любов Байбак. - Він теж інвалід. Потребує лікування. Ми три роки в Києві оперувалися. У нього права рука не піднімалася взагалі.

Був сигнал зверху
Що Олександра Байбака вигороджують родичі, припускав раніше батько убитого Віктора Прядка. Так він вирішив, коли вінничанина після події відпустили.
- Що був третій і участі не брав, ніколи не повірю, - говорить Сергій Прядко. - Людину убивали. У нерухомому стані добивали. Чому ж тоді той третій ніяк не завадив? Мені з невідомого номера дзвонив якийсь: «Не намагайтеся щось робити, бо вінницький все одно сидіти не буде!» Я сказав, що таке ні в кого не пройде. І в міліції попередив хлопців, що підключив Київ.
- Моя дитина зараз страждає, хворіє дуже, - каже мати Олександра. – Я питала у слідчого обласного управління, чи нам не треба адвоката. Вони мені: «Не треба, ваша дитина не винна». А потім в один день затримали і до ранку він був у ізоляторі. Бо сигнал зверху прийшов. Так і сказали.
Олександру Байбаку 22 роки. Він єдиний з трьох хлопців вінничанин. Вчився на маляра-штукатура. Але після операцій, як каже його мати, не зможе працювати за спеціальністю. До нього з Літинського району і приїздив тоді двоюрідний брат Віктор Донченко з односельчанином Олександр Долговим. Зібралися в обласному центрі шукати роботу. Врешті, затіяли бійку - і знайшли дармові харчі у слідчому ізоляторі.
- Це все по глупості, - говорить батько Віктора Донченка.


- Вже пізно ремінь брати. І він сам вже розуміє, що накоїв. Насправді мій син не боєць, а боягуз. Зовсім не конфліктний. Як так вийшло, не знаю, але думаю, - це через компанію, - каже батько одного зі звинувачуваних Сергій Донченко (48)

«Круті вони чи ні, мені до лампочки!»
В обставинах смерті юнака спочатку розбирався райвідділ, а потім справу передали в обласне управління – у відділ розслідування тяжких злочинів. До Вінниці приїздили знімальні групи центральних телеканалів після публікації статті на сайті «20 хвилин».
- Круті вони, чи не круті – мені до лампочки! – казав тоді 56-річний батько покійного, який до пенсії служив у міліцейському полку.
Тепер Сергій Прядко буде просити суд, щоб він дозволив знімати підсудних в обличчя.
- Нехай буде соромно їм і їхнім батькам, що таких виховали, - каже він. – Хочу, щоб люди бачили, кому не місце в нашому суспільстві.
На попередньому слуханні всі бажаючі слухати цю резонансну справу в залі не помістилися. Суддя мусіла просити вийти тих, кому не вистачило місць. Перше, що сказав батько, щойно засідання завершилося, - він буде просити надати більше приміщення.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.