Як у Вінниці продають квартири боржників? По-тихому і задешево

Вони втрапили в налагоджену схему. Так думають родичі і сусіди подружжя Маркушів про примусову реалізацію квартири на Едельштейна, 28/5. Глава сімейства заборгував банку по кредиту через обставини, які на мові клерків називають форс-мажорними. Кредитор нібито погодився переглянути угоду, але раптом родина дізналася – квартиру продають. Втрутитися не вийшло, і тепер ситуація ось яка: сума, отримана від покупця квартири, не перекрила взятого на неї кредиту.

- Банк своє не загубить, - впевнена адвокат Лариса Кирилюк. – Він далі буде стягувати борг. Я так і казала своїм клієнтам: навряд чи це питання можна вирішити у Вінниці. Ми дійшли до Верховного суду.

Без квартири винуваті
Щоб купити частину будинку, яка стіна-в-стіну з квартирою його матері, вінничанин Ігор Маркуш взяв кредит в банку „Аваль”. Потрапив у період стрибка цін, і тому до 50 тисяч іпотечних доларів родичі доклали ще своїх 15. Готові були тягнути кредитну лямку, щоб жити поруч, і діти, і батьки. Але раптом Ігор захворів. Не вставав з лікарняного ліжка вісім місяців і отримав другу групу інвалідності. За цей час платити по кредиту, взятому шість років тому, зробився неспроможним.

- Син не може про це говорити. У нього, крім інвалідності, цукровий діабет, - каже мати Марія Карпуз, яка тепер представляє інтереси сина у судових інстанціях. - Він вісім місяців був лежачий, а банк не попередив про закінчення страховки. Якби квартира була застрахована, 70 відсотків боргу компенсувала б страхова компанія. А тепер ми в боргах навіть після продажу квартири. Я просила банк дати мені час зробити в квартирі ремонт, щоб продати дорожче і таким чином погасити борг. Вже шукала покупців, але вони продали раніше. Тепер дзвонять з Києва, бо ми винні аж 75 тисяч доларів.

Афера чи ні?
Щоб повернути свої гроші, банк звернувся у Державну виконавчу службу, і квартиру боржника реалізували. Провели торги, які називаються прилюдними. Щоправда, інші вінничани, які взнали про продаж трикімнатної квартири на Едельштейна, не змогли стати учасниками торгів.



- Сину прийшла повістка, що торги пройдуть 16 серпня за адресою квартири, - каже мати. – Крім нас, було ще кілька покупців. Ми чекали півдня – ніхто не з’явився. А коли подзвонили дізнатися, в чому річ, то почули, що торги вже відбулися.

Як пояснила адвокат Лариса Кирилюк, Маркушам повинні були надіслати повістку не тільки з датою торгів, й місцем і початковою сумою.

- Цього всього не було, - каже адвокат. – Більше того, торги оголошувалися рази чотири, а повістка прийшла тільки раз. Матір не допустили до торгів, нібито вона пізно заявила бажання. А в законі сказано, що можна за півгодини до торгів зареєструватися. І крім неї ходили ще люди, які готові були викупити. Нікого не допустили. За спиною людей зробили продаж квартири.

Журналіст спілкувалася з трьома потенційними покупцями і вони кажуть так: система зробила все, щоб не допустити до реалізації сторонніх. Більше того – заплющила очі на семирічні дитину, прописану в квартирі. Врешті квартира продалась дешево і швидко оформилась на нового власника.

Ця хитра схема могла на роки залишитись похованою у судах, якби новий хазяїн не поспішив заявити свої права на квартиру практично в центрі міста. Коли це сталося, в редакцію подзвонили одразу кілька людей – самі колишні власники і кілька небайдужих сусідів.

Двічі ламали двері
У п’ятницю, 11 липня, Марія Карпуз приїхала додому і застала біля відчинених дверей квартири сина чужих чоловіків. Одного жінка знає по судах, де відвойовує права сина. Ще один виявився дверним майстром з центрального ринку.


Марія Карпуз застала біля квартири, через яку судиться з колишнім працівником міліції, дверного майстра. Він міняв серцевину замка. Жінка разом з сусідами утримувала більше трьох години чоловіка, щоб він пояснив свої дії міліції



- Ми на крики: «Допоможіть» збіглися, - розказує мешканець вулиці Едельштейна Володимир Крамарчук. - Я підійшов, коли цей чоловік чемодан з інструментами тягнув до себе, а Маша до себе – і в крик. Тільки люди почали сходися, інші чоловіки втекли на машинах. Я їх бачив, коли минулого року був перший злам дверей.

- 21 вересня це було, на мій день народження, - втручається семирічний син Ігоря, той, що був прописаний в цій квартирі на момент її реалізацій на торгах 16 серпня.



Тоді приходив міняти двері новий власник, який уже мав свідоцтво на право власності. Причому видала його державний нотаріус, коли судом на спірний об’єкт наклали арешт. Ціна в написаному з помилками свідоцтві (виправляли, бо поплутали номер будинку із номером квартири) вказана ось така – 132 тисячі гривень. А розмір кредиту Ігоря Маркуша на придбання квартири сягав аж 425 тисяч гривень.

Тоді покупець, як кажуть свідки, без державного виконавця виставив дитину і батьків надвір, дерев’яні двері замінив на металеві і в хаті залишив охоронця.

- Той чоловік, видно, судимий, - каже сусідка Вікторія про сторожа. – Йому дали пляшку пива і пиріжок й посадили в хаті. А наші сусіди його нагодували, і він розказав, що не вперше квартири сторожує. В якомусь гуртожитку вибивали двері, і він там чергував за 50 гривень.  

Квартирний бізнес
- Вони - колишні працівник міліції, і це їхній бізнес такий, - каже Марія Карпуз про покупця квартири і другого учасників торгів, який програв товаришу на символічні 50 гривень. – Вони думали, що сторож в нашій квартирі буде сидіти і охороняти. А він двері нам відкрив і розказав, як вони продають і купують квартири. Шукають, де старі живуть, одинокі, викидають з речами на вулицю, підробляють документи. В міліції заперечують, що це колишні працівники. Але я чула їхні розмови. Ще чула, як з суддею вони говорили. Двері залишилися незакритими, і йшла мова про те, щоб нашу справу „завалити”.    

- Якби вони були праві, то чого не доводять свою правоту, а одразу тікають, як збігаються люди? – питає жителька вулиці Едельштейна Вікторія.  



А дверному майстру, який назвався журналісту Андрієм Андрійчуком, довелося дочекатися приїзду опергрупи. Близько чотирьох годин їхали правоохоронці. Стільки ж часу майстра стерегли під хатою. Не віддавали чемодан з інструментом, аби теж не втік.



Як взяли заручника
- Постійнийний клієнт спитав, чи можу висвердлити стару серцевину і поставити нову. Чи треба було мені, простому роботязі, розбиратися в документах? Він сказав, що власник. І це не ніч була, а світлий день, - розказував „заручник”, поки чекав міліцію. – І коли я вже ставив нову серцевину, під’їхала жінка і почала скандал. Бити, ніхто не бив. Але люди захопили мій інструмент. Дочекаюся міліцію тут, і буду розповідати їм те саме, що й вам кажу.

На прохання дати контакти людини, яка його найняла, Андрій спочатку передзвонив клієнту.
- Ти б дав номер, щоб тебе винним не робили. Не захищай бандитів, - наполягали люди.
- Я нікого не захищаю. Просто не хочу бути між двох вогнів, - відповів він і не дав номера, бо співрозмовник не дозволив.  



Не допомогли зв’язатися пізніше з новим хазяїном спірної квартири й працівники міліції. Чи забули передати номер журналіста, чи він дзвонити не захотів. Через адвокатів знаємо, що чоловік представляє свої інтереси у суді сам. І почути не вийшло, як йому пощастило купити лишень за 132 тисячі гривень трикімнатну квартиру з можливістю добудови. Едельштейна 28/5 – це по суті, частина будинку в приватному секторі неподалік набережної. Звідти до центральної вулиці – до десяти хвилин ходи.



Міліція ні при чому
Як сказали у секторі зв’язків з громадськістю міської міліцію, після виклику на Едельштейна опитали всіх учасників конфлікту, в тому числі нового власника. Побачили його документи на квартиру - і кримінального провадження не відкрили. Нема підстав. Це цивільно-правові стосунки, які вирішує суд.

- Торік, коли вони двері поміняли, відкрили справу про крадіжку, але по сьогодні нічого немає розслідуваного, - каже Марія Карпуз. - Зараз знов був злам і я теж міліції дала факти. Показала документи, які вони протягом 10 днів зробили, бо всюди проплачували. Чому міліція нічого не робить? А рішення судів не на мою користь, бо треба було дати п'ять тисяч доларів, щоб прийняли законне рішення. Оце так у нас корупції зараз немає!













„Тут злочинна змова всіх причетних структур”  
- Ми на другий день після торгів подали позов до суду, щоб визнати проведені з численним порушенням торги не дійсними, і попросили накласти арешт на квартиру, аби не видавалися ніякі документи, - каже адвокат Лариса Кириленко. - Але, не дивлячись ні на що, нотаріус зареєструвала свідоцтво покупцю. В суді першої інстанції була фальсифікація справи. Апеляція взагалі пройшла без нас, бо повістка прийшла через два дні після засідання. І ми зараз чекаємо, що нам скаже Верховний суд.

- У Вінниці це не перший об’єкт, який продавався на торгах між двома людьми, як тут, між двома колишніми працівниками міліції, - продовжує адвокат. - Якщо об’єкт вартісний, на нього спеціально роблять занижену ціну. Перший раз нібито на торги ніхто не зареєструвався. Другий раз знов. А на тертій раз ціна вже складає 50% від початкової. Спеціально занижують ціну, а вже потім підсовують своїм людям. Той, хто б хотів придбати, не зможе. Є маса випадків, коли люди навіть за 10-15 діб зареєструватися не могли. Чи заяву не брали, чи не давали рахунок для сплати внеску. Робилося все, щоб на торги пішли строго свої. Так, діє налагоджена схема, і задіяні в ній структури співпрацюють. Я в цьому впевнена. В покупках найбільш дешевих квартир фігурують одні й ті самі особи. Як з цим боротися? Треба звертатися до Генпрокуратури, в Адміністрацію Президента. У зв’язку з тим, що зараз в країні проходить люстрація і почалися зміни, справа Маркушів може бути вирішена по закону.     

Як квартира здешевіла в рази
Квартиру на Едельштейна, як сказав виконуючий обов’язки начальника державної виконавчої служби Ленінського району Сергій Бабійчук, оцінив експерт спочатку в 260 тисяч гривень. Але торги кілька разів не відбулися, тому її уцінили. Таку встновили ціну, що й на третину не погашає взятий на цю ж квартиру (!) кредит.     

- Я не знаю, як буде в цій конкретній ситуації. Інколи банки ідуть на поступки, укладають додаткові угоди, списують пеню, відсотки. Також банк може продовжувати стягувати борг за рахунок іншого майна. Все на розгляд банку, - каже Сергій Бабійчук. – А що стосується визнання торгів недійсними, то є рішення судів, яким відмовили в задоволенні позову Маркуша. Говорити про порушення під час реалізації майна немає підстав.

Сергій Бабійчук запевнив, що виконавець спрацював у межах закону. Мовляв, якщо когось не повідомили про торги, то це питання не до нього, а до організації, яка виграла державний тендер на цю роботу - до ТОВ “Укрспецторггруп”. Ця структура тепер співвідповідач у позові Маркушів.

- Наша робота - виявити майно боржника, описати, накласти арешт, визначити вартість, повідомити сторони про неї і на тендерній основі визначити торгуючу організацію, яка проведе реалізацію. Так було тоді. Зараз вже проводяться електронні торги, - додав Сергій Бабійчук.
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.