Справа вінничанина Васильєва така ж, як у Тимошенко

Не тому, що невинуватий, а щоб мав змогу захищатися. Для цього внести заставу хотіли родичі Василя Васильєва, директора Вінницького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву».
Цей 50-річний вінничани вже другий місяць у слідчому ізоляторі. А його справа - схожа на справу Тимошенко. Теж спочатку інкримінували привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Дії колишньої прем’єрки перекваліфікували у перевищення влади або службових повноважень. Васильєва ж звинуватили у службових зловживаннях з тяжкими наслідками.
Везли з Києва в наручниках
- Він був вільною людиною, коли їхав на сесію до Києві. На захисті диплому його взяли. Приїхала міліція з Вінниці, схопила, коли диплом підписували, і привезла сюди, - розповідає Тетяна Васильєва, сестра арештованого директора Вінницького регіонального управління «Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву».
Тетяна в Молдові живе і працює вчителькою. Щойно дізналася про арешт брата, все покинула і примчала сюди. Її брат був свідком по кримінальній справі про махінації з молодіжним житловим будівництвом, які розслідувала прокуратура майже рік. Порушили справу стосовно службових осіб не очолюваної Василем Васильєвим структури, а будівельних організацій, які зводили будинки для молодих сімей. Брата ж, як каже Тетяна, притягли, як співзасновника Вінницького регіонального молодіжного житлового комплексу, хоча насправді він відчужив свою частку ще два роки тому. Про це є протокол засідання.

- Ніхто не каже, щоб його звільнили зовсім. Нехай по закону розбираються, - говорить сестра Василя Васильєва. – Але він же не бандит, якого страшно на вулицю випустити. Відпустіть під заставу, нехай ходить на слідство і годує двох стареньких (мамі 80, а батькові 90 років). Ми хочемо, щоб він міг себе захищати. У прокуратурі кажуть: укривався від слідства. Це неправда. Він надіслав лист слідчому, де вказав, куди їде і коли повернеться. Там вони його і арештували дев’ятого лютого. Для чого це було? Він би сам приїхав через два дні.
Комусь потрібна його посада
Збиток по кримінальній справі – майже півтора мільйона гривень. Цих грошей у руках ніхто у Фонді сприяння молодіжному житловому будівництву не тримав. Все безготівкові розрахунки. Один будинок для молодих сімей нещодавно здали під Вінницею – у селі Агрономічне. Цього року мали завершити другий 30-квартирний на тій самій вулиці Мічуріна та будинок на 24 квартири у Жмеринці.
Суть звинувачення Васильєва – він нібито дав усну вказівку перекинути майже півтора мільйона гривень на будинок у Жмеринці, замість дому під Вінницею. У постанові слідчого прокуратури про притягнення Васильєва як звинуваченого названі 26 вінницьких сімей, які отримали через це збитки.

- Ці люди, певно, будуть потерпілими по справі, - каже Тетяна Васильєва. – Але вони ж отримають квартири – будинок будується. Я брата питала: якби ці гроші пішли не у Жмеринку, а сюди, то будинок побудувався б? Ні. Не вистачило б грошей. Через це він вважає, що це замовна справа. Комусь потрібна його посада.
Батько арештованого директора 90-річний Тимофій Васильєв теж має будівельну освіту. Воював. Потім був розвідником. Витримку має ще ту, але насилу стримує емоції, коли говорить про своє побачення з сином на Островського.
- Вони вирішили морального його придавити, - каже Тимофій Васильєв. – День-два тримають слідчому ізоляторі, звідти переводять на Пирогова, де міліція. Тут потримають два-три дні і знову везуть на Островського. Коли мені дали дозвіл на зустріч, я вистояв там за двома скляними стінами. Такий порядок там: заходиш – столик і телефон, і по телефону говорити. Телефон журчить, я не чую. Ало-ало... Перехвилювався, заплакав і пішов.
Батько каже, що цікавився роботою сина. Хвалиться, як той з легкістю влаштувався у проектному інституті, коли родина мусіла виїхати у 1992 році з Молдовії, через національні питання. Син першим у Вінниці закріпився і забрав батьків на їхню батьківщину.
Гроші в банку. На руках - папірці
Тимофій Васильєв чітко розповідає, ким, де і коли працював його син. Каже, будучи виконробом, він будував «чорнобильський» корпус дитячої обласної лікарні. Посада директора, на думку батька, довела сина до арешту.
- Фонд молодіжного будівництва фінансується з Держбюджету частково, а частина з коштів забудовників. Молоді сім’ї приходять у фонд, укладають угоди на квартири, беруть суду, і їм будується. Такий принцип роботи, - розповідає батько. – Директор фонду переводить гроші будівельній організації. Грошей дуже багато, але ти їх не бачиш. Гроші в банку. Тільки папірці на руках. Дається розпорядження – виділити таку-то суму, і будівельна організація отримує з банку гроші та будує.
Батько знає зі слів сина, що ті майже півтори мільйони спрямували на Жмеринку, бо на обидва будинки не вистачало. Криза. Пізніше мали вирівняти ситуацію, але почалися перевірки контрольно-ревізійного управління, порушили справу, рахунки заморозили.

- Якби Вася був непутьовий, я, хоч і зобов’язаний по-батьківському сина захищати, не бігав би і не просив би так відчайдушно, - каже Тимофій Васильєв. - Він розумний, спокійний, грамотний. Має три вищі освіти. Десять років не був у відпустці. Весь час робота, робота... А причини арешту в тому, що невчасно будується житло. Чому вийшло так, бо чотири перевірки на рік було. Я теж працював, але в мене не було такого, щоб перевіряючі приїхали бусиком і забрали всі креслення, бухгалтерію. Два дні тільки документи вивозять. Зараз так. От і будівництво затрималося. Крім того, є серед посадових осіб багато людей нечесних. І серед працівників прокуратури, і ревізорів, і будівельників. Є і молоді, які хочуть швидко піднятися. Хіба у 26 років не рано бути старшим слідчим прокуратури Вінниці?
Прокуратура притримує коментар до суду
Зі слів родичів арештованого директора Васильєва, слідчий сказав їм приготувати 17 тисяч гривень на заставу. А коли суму зібрали з миру по нитці, передумав. Сказав, що під заставу Васильєва не відпустить.
- Поїхала дочка в Кишинів, зібрала там, але ні – вже нема застави, - каже Тимофій Васильєв. - Вася був би тут, зміг би захищатися. Через це верхи заборонили. Як здоювати нема що, значить його треба прибрати – посадити.
Давати коментар старший слідчий прокуратури міста Володимир Шаргало відмовився. Переадресував всі питання преси до прокурора, хоча слідство вже закінчив. Він тільки підтвердив, що зараз йде ознайомлення з матеріалами справи. Чому заставу не дозволив, говорити не захотів.
Як дізналася прес-секретар прокурора області Ірина Вихованець у прокурора міста, він готовий буде коментувати справу Васильєва не раніше п’ятого квітня. Ймовірно, коли матеріали передадуть на судовий розгляд. І питання застави, як роз’яснили в прокуратурі, вирішує тільки суд.
Але адвокат Васильєва Олександр Сарафанюк говорить, що вправі слідчого видавати постанову про зміну запобіжного заходу, погоджену прокурором. І слідчому подавали клопотання про це – відмовив.
Адвокат бачить самі амбіції
- Я не бачу підстав утримувати Васильєва під вартою, - каже адвокат. - Той злочин, який йому інкримінують, не особливо тяжкий. Сам Васильєв раніше не судимий. Характеризується позитивно, має на утриманні двох пристарілих батьків. Має постійне місце проживання. Те, що зараз розповідають представники прокуратури, що він нібито ухилявся від слідства, чим заважав досягненню істини по справі, це не так. Жодних доказів в матеріалах справи, що він ухилявся від слідства, нема.
Те, як арештовували його підзахисного, адвокат Сарафанюк називає недопустимим. Пояснює затримання на сесії того, хто нікуди не тікав, амбіціями слідчого та прокуратури.
- І зараз ці амбіції продовжуються, - каже він. - Прокуратура пропонує перекваліфікувати справу зі зловживання у службову недбалість. Це менш тяжкий злочин, який допускає амністію. Але ніхто нікому назустріч не піде. Васильєв наполягає, щоб далі розслідувалася ця кримінальна справа. Він вини не визнає. Наскільки мені відомо, тяжко приймали рішення, щоб використати гроші на Жмеринку. Просто не лишалося виходу - чи залишати два об’єкти недобудованих, чи хоча б один об’єкт здати, а в подальшому і другий добудувати. І я знаю одне: мій підзахисний ні копійки собі не поклав у кишеню. А те, що він керував, чи надавав вказівки, чи контролював процес будівництва, це не є кримінально карним.
Захист Васильєва планує на першому ж судовому засіданні клопотати про звільнення під заставу.
До речі
10 квітня у другому читанні депутати розглядатимуть новий Кримінально-процесуальний кодекс України. Його вітають більше адвокати. Не надто - юристи в погонах. Поряд з усіма спірними змінами, новий кодекс не те, що спростить процедуру застави, а змусить нею користуватися. Заставу й зараз нескладно застосувати, але фактично вона не вітається. Не зацікавлені правоохоронні органи – побоюються, що такий запобіжний захід додасть робити розшуківцям.
Коментар експерта
Олександр Сарафанюк (34)
адвокат
- Застава застосується в тяжких злочинах і навіть в особливо тяжких. Її розмір не може перевищувати тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – це 17 тисяч гривень. Але, якщо по кримінальній справі заявлений цивільний позов, то розмір застави повинен бути не меншим від суми у ньому. І розмір застави у справі з цивільним позовом не обмежується.
Заставу вносять на депозитний рахунок суду. І якщо суд прийняв виправдувальний вирок, застава повертається тим, хто її вніс.
З мого досвіду роботи, найбільш розповсюджені запобіжні заходи – підписка про невиїзд і взяття під варту. А застава застосовували лише у п’яти відсотках усіх кримінальних справ.
Були застави у справах про крадіжки, розкрадання, шахрайства. Навіть був випадок, коли під заставу звільнили з-під варти звинуваченого у продажу наркотиків.
Найменша сума застави була вісім тисяч гривень. Стільки внесли за звинуваченого у квартирній крадіжці з проникненням, бо така була сума збитку від злочину. Платили заставу батьки за свого сина.

«З якого дива за наші гроші будують квартири для жителів Жмеринки?»
Про передісторію кримінальної справи Васильєва RIA писала рік тому. Ще тоді молоді сім’ї, які мали б цього року отримати квартири за програмою молодіжного кредитування у новобуді в селі Агрономічному, говорили про аферу. Писали в прокуратуру, міліцію, облдержадміністрацію. Чіткої відповіді не отримали, де поділися їхні гроші, якщо 30-квартирний будинок «заморозили» на рівні другого поверху.
За інформацією контрольно-ревізійного управління, обласне управління Фонду молодіжного житлового будівництва отримало 7,6 мільйона гривень надходжень за три роки. Після перевірок використання цих грошей службових осіб запідозрили у розтраті. Будівництво зупинилося, а інвестори – молоді сім’ї вінничан, продовжували щоквартально сплачувати у банк відсотки за отримані кредити.
- Крім відсотків, кожен з нас сплатив ще й перший внесок. Наша сім'я уже заплатила 160 тисяч гривень, - каже Микола Якубівський. - Двокімнатна квартира коштує 350 тисяч гривень. Зрозуміло, що самі ми таких грошей не зібрали б. Батьки допомагають, родичі. У всіх позичаємо. А нічого ж не будується. Що робити, самі не знаємо.
Будівельні роботи виконувало приватне підприємство – «Вінницький регіональний молодіжний житловий комплекс». Назва його перегукується з назвою відділення Фонду, який очолював Василь Васильєв. Основне завдання Фонду – виконання державної програми забезпечення молоді житлом на період 2002-2012 років.
Після перевірок контрольно-ревізійного управління роботи цієї структури та будівельних організацій, вінничани дізналися, що їхні кредитні ресурси з об’єкту в Агрономічному «перекинули» на спорудження будинку у Жмеринці. Цей будинок також фінансується за програмою молодіжного житлового будівництва, і споруджує його та сама будівельна організація, що і в Агрономічному.
- З якого дива за наші гроші будують квартири для жителів Жмеринки? – дивуються вінничани.
- Договори на видачу грошей на будівництво житла у Жмеринці вінницькі інвестори не укладали, - сказав ревізор. – З ними це питання не узгоджували. Тому це очевидне порушення чинних документів, що підписані між Фондом й майбутніми власниками квартир в Агрономічному.
Тоді голова відділення Фонду Василь Васильєв відповідав письмово на запит редакції. Він запевнив, що всі кошти були використані за призначенням, а робити у Агрономічному завершать за графіком.
Що ще дізналися люди в очікуванні квартир? За п’ять років у будівельній організації, що зводить будинки для молодих сімей в Агрономічному та в Жмеринці, змінилося п'ять керівників. Тепер уже кажуть - змінилося з вісім директорів приватної структури «Вінницький регіональний молодіжний житловий комплекс». Сьогодні ці директори – свідки по кримінальній справі про службові зловживання, і на їхніх показах ґрунтується обвинувачення Васильєва.
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.