Розкрадання гуманітарної допомоги на Вінниччині: кого й за що карали суди?

• Продаж гуманітарної допомоги, призначеної для Збройних сил України, став одним із кримінальних викликів воєнного часу. 
• На Вінниччині суди вже винесли кілька вироків за незаконне використання гуманітарної допомоги. 
• На чому найчастіше намагалися нажитися та які покарання отримали фігуранти? Дізналися.

Нещодавно у Вінниці завершили досудове розслідування щодо керівниці благодійної організації та її спільника, яких підозрюють у незаконному продажу авто, ввезених як гуманітарна допомога для ЗСУ. Матеріали справи скерували до суду.

За даними слідства, у першій половині 2025 року підозрювані продали шість позашляховиків та мікроавтобус, призначених для допомоги українській армії, використовуючи документи благодійного фонду.

Проте це не перша справа від початку повномасштабного вторгнення, пов’язана з наживою на гуманітарній допомозі. Так, у березні 2022 року трьох жительок міста Калинівка на Вінниччині затримали під час розкрадання гуманітарної допомоги для ЗСУ та переселенців. У липні 2023 року у Гнівані також затримали жінку, яку підозрювали у крадіжці гуманітарної допомоги.

За незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги в Україні передбачена кримінальна відповідальність за статтею 201-2 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає штраф або обмеження волі на строк до семи років.

Але чи були вже вироки та реальні покарання за наживу на гуманітарній допомозі на Вінниччині?

Саме за статтею 201-2 Кримінального кодексу України у судах Вінниччини розглядають менше десятка справ. Майже всі вони пов'язанні з гуманітарної транспортною допомогою. Водночас у трьох з них вже винесли вироки.

Бізнес на пікапах для ЗСУ у Хмільнику

У травні 2023 року Хмільницький міськрайонний суд виніс вирок голові благодійного фонду «Разом Сила!», якого підозрювали в організації масштабної схеми продажу автомобілів, що ввозилися в Україну як безоплатна допомога для фронту.

Як встановив суд, очільник фонду разом зі спільниками розробив план збагачення під час війни. Використовуючи пільги на ввезення гуманітарних вантажів, фігуранти завозили з-за кордону дефіцитні для передової позашляховики — Mitsubishi L200, Nissan Navara та Ford Ranger.

Замість того щоб безоплатно передати техніку підрозділам ЗСУ, автомобілі готували до продажу: фарбували в колір «хакі» та виставляли на популярних онлайн-майданчиках Auto.ria та OLX.

Перша партія з шести автівок була реалізована у Хмельницькому за 33 тисячі доларів США. Гроші організатор отримав готівкою просто біля одного з автоцентрів. Для маскування наступних продажів покупців змушували перераховувати кошти на рахунок БФ «Разом Сила!» під виглядом «добровільних пожертв».

Військовослужбовці, які фактично купували машини за зібрані волонтерські кошти, були змушені підписувати акти про «безоплатне отримання допомоги», аби у правоохоронців не виникало питань до діяльності фонду.

Загалом через рахунки організації пройшло понад 7,7 мільйона гривень. Експертиза підтвердила, що ринкова вартість лише одного такого ввезеного авто в середньому становила від 150 до 290 тисяч гривень. Організатор навіть намагався «відмити» прибуток, вносячи готівку на рахунок як власну позику фонду, а потім офіційно повертаючи її собі як «погашення боргу».

Суд визнав керівника фонду винним та призначив покарання у вигляді шести років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади й займатися діяльністю, пов’язаною з обігом, використанням і розпорядженням гуманітарною допомогою, строком на три роки, з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Автомобілі на фронт чи на продаж?

Ще в одній справі щодо незаконного продажу автомобілів, які закуповувалися для ЗСУ, є вирок від 20 лютого 2024 року Жмеринського міськрайонного суду. У цій справі визнали винним мешканця Жмеринки у спробі незаконного продажу гуманітарної допомоги — автомобілів.

Як встановив суд, обвинувачений був членом благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд “Героям Слава”», яку, за даними слідства, створили з метою отримання прибутку від продажу гуманітарних транспортних засобів.

За версією правоохоронців, автомобілі закуповували за кордоном, ввозили в Україну як гуманітарну допомогу, реєстрували на благодійний фонд, отримували тимчасові номерні знаки, після чого намагалися продати за готівку — без зняття з обліку та з порушенням законодавства.

Події відбувалися у лютому—березні 2023 року і, як встановило слідство, то обвинувачений під час телефонних розмов пропонував потенційним покупцям кілька автомобілів, які перебували на майданчиках благодійного фонду у Жмеринці. 

Загальна сума, яку планували отримати від продажу, становила 13 300 євро.

Окрім цього, 1–2 березня 2023 року чоловік погодився продати ще два автомобілі особі, яка діяла під контролем правоохоронців. Він отримав завдаток у розмірі вісім тисяч гривень, а подальший банківський переказ у євро був припинений у відділенні банку працівниками правоохоронних органів. Автомобілі вилучили.

Дії обвинуваченого кваліфікували як незакінчений замах на продаж гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчинений за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану.

Суд затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим, і призначив йому чотири роки та вісім місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у благодійних організаціях строком на три роки. Водночас суд звільнив його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю три роки.

Директору — більше покарання?

Ще один вирок, але вже щодо директора та засновника цього ж фонду, Вінницький міський суд виніс у жовтні 2024 року. У справі фігурують не лише жмеринські автомобілі, а й ті, що продавалися через інших спільників у Полтавській області. Сума збитків у цій справі значно вища — понад 1,7 млн грн, оскільки саме він був «центром» реєстрації всіх машин фонду.

Суд визнав чоловіка винним і призначив йому остаточне покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з трирічною забороною обіймати посади в благодійних організаціях. Водночас на підставі угоди про визнання винуватості його звільнили від реального ув’язнення, встановивши іспитовий строк на три роки з покладенням певних обов’язків.

Скандал у Калинівці

Є й вирок Калинівського районного суду у справі про спробу крадіжки гуманітарної допомоги, до якої виявилися причетними жінки, що мали її сортувати.

Це вище згадана історія про події березня 2022 року. У приміщенні місцевої бібліотеки, яка стала логістичним хабом, троє жінок сортували допомогу, що надходила від іноземних донорів та небайдужих калинівчан.

Під час роботи вони відібрали десятки одиниць дитячого одягу, засобів гігієни та постільної білизни, які спакували в сумки та коробки. Загальна сума збитків становила 12 674,35 грн.

Злочин не був доведений до кінця завдяки пильності перехожої. Коли жінки о 16:30 почали виносити пакунки через чорний хід бібліотеки до припаркованого авто, їх помітила працівниця банку, яка проходила повз. Вона затримала волонтерок «на гарячому» та викликала поліцію.

«Хотіла допомогти знайомій, у якої народилася дитина», — так пояснювала свої дії в суді одна з фігуранток.

Цю справу, щоправда, кваліфікували за статтею 185 Кримінального кодексу України (замах на крадіжку). Усі три обвинувачені повністю визнали провину та щиро розкаялися. Це, а також наявність малолітніх дітей в однієї з фігуранток і відсутність попередніх судимостей суд врахував як пом’якшувальні обставини.

Тож кожній призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі, однак звільнили від реального відбування покарання з іспитовим строком на два роки.

 

Читайте також:

Салют під час війни: як суди на Вінниччині карають за феєрверки

Захопили гектари — заплатили копійки. Як вінницькі суди карають за самовільне зайняття землі?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.