Захопили гектари — заплатили копійки. Як вінницькі суди карають за самовільне зайняття землі?

• В Україні за самовільне захоплення землі загрожує не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність.
• Проте чи несуть справедливе покарання порушники, які займають землю без дозволу? Проаналізували судову практику області.

Чимало корупційних справ в Україні пов’язані саме з темою землі, а точніше — її самовільним захопленням. 

Наприклад, лише минулого року до суду скерували обвинувальний акт стосовно директора агропідприємства, який захопив майже 100 гектарів земель у Тульчинській громаді.

У жовтні поліція Вінниччини викрила вісім масштабних фактів земельних махінацій. Злочинні схеми дозволили незаконно вивести 11 земельних ділянок загальною площею понад 136 гектарів. Загальні збитки державі та громадам сягнули шести мільйонів гривень. Серед підозрюваних була виконувачка обов’язків старости одного з округів.

Які є покарання за це?

Люди, які незаконно використовують земельну ділянку, тобто без належних документів (договору чи рішення органу влади), можуть нести адміністративну (штрафи) та кримінальну відповідальність (якщо завдано значної шкоди), з обов’язковим поверненням ділянки власнику та відшкодуванням збитків.

Такі дії є порушенням Земельного кодексу України і караються за статтями 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та 197-1 Кримінального кодексу України.

Ми вирішили проаналізувати судові справи по Вінниччині щодо самовільного захоплення землі та дізнатися, які покарання зазвичай отримують порушники.

Збитків на понад 17 тисяч, а покарання навіть не дві тисячі

Оратівський районний суд розглядав справу щодо визнання голови ФГ «Титан-21» винним у самовільному зайнятті особливо цінних земель. Суд встановив, що восени 2019 року обвинувачений без жодного рішення органів влади самовільно розорав та засіяв пшеницею 2,3 га державної землі поблизу села Чагів, завдавши державі збитків на понад 17,8 тисяч гривень.

Дії обвинуваченого кваліфіковано за частиною другою статті 197-1 Кримінального кодексу України. Оскільки він повністю визнав провину, розкаявся та добровільно повернув земельну ділянку в попередній стан, суд призначив покарання у вигляді штрафу — 1700 гривень. 

Лише штраф за самовільне зайняття землі

Калинівський районний суд присудив трохи більший штраф мешканцю Хмільницького району, якого визнали винним у самовільному зайнятті державної землі. Суд встановив, що навесні 2024 року чоловік без жодних правовстановлюючих документів засіяв соняшником 3,93 га земельної ділянки, яка перебуває у власності Вінницької обласної військової адміністрації.

Раніше землю використовувало ДП «Укрспирт», однак право постійного користування припинили ще у 2022 році. За висновком експертизи, державі завдали шкоди на 299,3 тисячі гривень і дії кваліфікували за частиною першою статті 197-1 Кримінального кодексу України.

Суд призначив покарання у вигляді штрафу 3570 гривень. Водночас він відмовив у задоволенні цивільного позову прокуратури про стягнення з обвинуваченого 299 тисяч гривень, оскільки не було доведено реальних збитків або упущеної вигоди для власника землі.

Повна компенсація збитків

Часто збитки обвинувачені не виплачують, а якщо й виплачують — не повністю. Але є приклад Липовецького районного суду. Він затвердив угоду про визнання винуватості у справі про самовільне зайняття земель громади.

Суд встановив, що навесні 2024 року ФОП без будь-яких правових підстав обробив і засіяв соняшником дві земельні ділянки за межами села Іванька загальною площею понад 25 га, які належать Липовецькій міській раді. Дії кваліфікували за частиною першою статті 197-1 Кримінального кодексу України — самовільне зайняття землі, яким завдано значної шкоди.

За оцінкою слідства, збитки становили 277,6 тисячі гривень. Обвинувачений добровільно відшкодував понад 110 тисяч гривень, а решту зобов’язався компенсувати протягом шести місяців. Суд призначив покарання у вигляді штрафу 5100 гривень.

Умовне позбавлення волі

У судовій практиці області є й випадки призначення обмеження волі. Так, Тульчинський районний суд затвердив угоду про визнання винуватості у справі про самовільне захоплення землі в прибережній захисній смузі річки.

Суд встановив, що місцевий житель упродовж 2022–2024 років без жодних правових підстав розорав і використовував 0,76 га земель прибережної захисної смуги річки Сільниця — притоки Південного Бугу. Земля належить до охоронної зони, де будь-яка господарська діяльність, зокрема розорювання та вирощування культур, заборонена законом.

Обвинувачений засіяв ділянку озимою пшеницею та соєю, чим обмежив вільний доступ громадян до берегової лінії та спричинив екологічну шкоду. Розмір завданих збитків оцінили у 9,85 тисячі гривень, які були добровільно відшкодовані.

Дії кваліфіковано за частиною другою статті 197-1 Кримінального кодексу України — самовільне зайняття земель в охоронних зонах. Суд призначив покарання у вигляді одного року позбавлення волі, однак звільнив від його відбування з іспитовим строком на один рік.

Покарання власниці кафе за самовільне будівництво

Могилів-Подільський міськрайонний суд виніс покарання власниці кафе «М’ясо Жор». Її визнали винною у самовільному будівництві на комунальній земельній ділянці в прибережній смузі річки Дністер (частина четверта статті 197-1 Кримінального кодексу України).

Слідство встановило, що у 2019–2021 роках обвинувачена розмістила на ділянці альтанки, літню площадку та туалет без оформлення прав на землю та відповідних дозволів. Вона визнала провину, заявивши, що отримала лише дозвіл на благоустрій і не знала про заборону будівництва в прибережній зоні.

Суд призначив покарання у вигляді одного року позбавлення волі з випробувальним строком один рік. Також з обвинуваченої стягнули 3 824 гривень витрат на експертизу.

Оскарження адміністративних штрафів

У реєстрі є низка справ щодо адміністративних порушень і їх оскарження.

Наприклад, Вінницький міський суд задовольнив адміністративний позов щодо скасування постанови Держгеокадастру Вінницької області, якою обвинувачуваного оштрафували на 340 гривень за нібито самовільне зайняття 15,85 га земельних ділянок під проектні польові дороги. Суд встановив, що ділянка не була сформована, не мала кадастрового номера та меж, а надані Держгеокадастром докази не підтверджували правопорушення. Справу закрито, а судовий збір компенсують за рахунок держави.

Також вінницький суд скасував штраф у 850 гривень ФОПу, яку визнали винною у порушенні правил благоустрою (стаття 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення) через встановлення паркану без дозволу. Суд встановив, що встановлення паркану є самовільним зайняттям земельної ділянки, що підпадає під іншу норму (стаття 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а застосування правил благоустрою міста є незаконним, бо вони не можуть розширювати перелік обмежень, встановлених законом. Постанову визнано протиправною та скасовано, а провадження закрито.

З адміністративної на кримінальну

Інший випадок розглядав Тульчинський районний суд. Директор ПСП «Кристал» Роман Делеґа оскаржував постанову державного інспектора Головного управління Держгеокадастру, яка від 11 червня 2021 року закривала справу про можливе самовільне зайняття земельної ділянки площею 27,8454 га у Тростянецькому районі.

Суд встановив, що директор ПСП «Кристал» обробляв земельну ділянку та висівав ріпак. Інспектор вважав це самовільним користуванням без документів і нарахував матеріальну шкоду у 117 тисяч гривень.

Позивач стверджував, що ділянка передана в оренду через охоронний договір на об’єкт культурної спадщини (поселення пеньківської культури V–VII ст.), і його дії були законними. Суд підтвердив, що факти самовільного зайняття не доведені, а постанову інспектора про закриття справи визнано законною.

Таким чином, матеріали щодо можливого кримінального порушення були передані до правоохоронних органів, а нарахована шкода виявилася безпідставною.

 

Читайте також:

Як депутати Вінницької міськради відвідували сесії у 2025-му році? Ми дізналися

Мільйони на цукерки: як пов’язана з депутатом компанія постачала новорічні подарунки у Вінниці

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.