На опаленні Літинської колонії привласнили 1,5 мільйона. Чому у справі фігурує ексначальник Микола Кліщук
- Півтора мільйона гривень на опаленні колонії стали предметом кримінальної справи, у якій фігурує її колишній начальник Микола Кліщук.
- Раніше ДБР вже повідомляло йому про підозру через премії до 400% посадового окладу.
- Ми дізналися, що є в деклараціях Кліщука, яке майно він декларував та скільки заробляв за роки роботи.
Спочатку були премії до 400% посадового окладу. Тепер у справі про опалення фігурує 1,5 мільйона гривень. А між цими історіями роки роботи керівника державної колонії, багатомільйонні договори та ще одне кримінальне провадження.
Про нову справу стало відомо 7 жовтня. Державне бюро розслідувань повідомило про завершення розслідування щодо посадовців Літинської виправної колонії №123 та підприємця з Хмельницького. Обвинувальний акт уже скерували до суду.
За версією слідства, у 2024 році посадовці колонії створили умови для укладання договорів із заздалегідь визначеним постачальником тепла без відкритих торгів. Як стверджує ДБР, підприємство мало документи на постачання теплової енергії, але не мало необхідних дозволів на її транспортування. Попри це, транспортну складову включали до оплати. Загалом, за даними слідства, йдеться про 1,5 мільйона гривень бюджетних коштів.
Але ця історія почалася не у жовтні.
Ще у квітні ДБР повідомляло про підозру керівнику цієї ж колонії.
— У вересні 2023 року посадовцю вже повідомили про підозру у заволодінні майном та підробленні службових документів. За правилами, він мав поінформувати про це відповідний підрозділ Міністерства юстиції.
Втім чоловік цього не зробив і продовжив працювати на посаді. Більше того — почав регулярно нараховувати собі премії. Орієнтовно протягом двох з половиною років керівник установи встановлював собі щомісячні доплати від 200 до 400% від посадового окладу, — йдеться у публікації ДБР.
Таким чином посадовець незаконно отримував кошти з державного бюджету.
То про кого йдеться?
Ми з’ясували, що начальником колонії у період, про який йдеться у справі, був Микола Кліщук. Він очолював Літинську виправну колонію №123 з 2018 року. У травні 2026-го Кліщука увільнили від виконання обов’язків через мобілізацію, а нині колонію очолює Юрій Романенко.
На цьому історія не закінчується. Ми перевірили відкриті дані про установу, судові матеріали та декларації Миколи Кліщука. Виявилося, що історія з теплопостачанням не є єдиною кримінальною справою, в якій фігурує колишній керівник колонії.
Що каже ДБР про 1,5 мільйона
Про нову справу Державне бюро розслідувань повідомило 7 жовтня 2026 року. За версією слідства, ще у січні 2024 року посадовці колонії створили умови для укладання договорів із заздалегідь визначеним підприємцем без відкритих торгів.
Відсутність конкуренції, як зазначає ДБР, обґрунтовували технічними причинами. Підприємця фактично визначили єдиним постачальником тепла.
Проблема, за даними слідства, полягала у документах підприємства. Воно мало право постачати теплову енергію, однак, як стверджує ДБР, не мало необхідних дозвільних документів на її транспортування. Попри це, вартість транспортування включали до розрахунків із колонією.
Від початку опалювального сезону восени 2024 року до викриття схеми таким чином, за версією правоохоронців, було оплачено близько 1,5 мільйона гривень.
ДБР повідомляє, що на майно фігурантів наклали арешт. Йдеться про дві квартири та десять земельних ділянок. Керівнику колонії та підприємцю суд обирав запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Обвинувальний акт уже передали до суду.
Підприємця обвинувачують за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, а двох посадовців колонії, за версією слідства, у пособництві цьому злочину.
У разі доведення вини їм може загрожувати від семи до дванадцяти років ув’язнення, заборона обіймати певні посади до трьох років та конфіскація майна. Водночас наразі йдеться саме про обвинувачення, а не про вирок суду.
П’ять договорів майже на 15 мільйонів
Фірма, яка постачала тепло колонії, це ТОВ «ВОРМ». За відкритими даними, колонія уклала з підприємством п’ять договорів на загальну суму близько 14,9 мільйона гривень. У реєстрах закупівель саме «ВОРМ» є найбільшим постачальником для Літинської колонії серед контрагентів за цей період.
Саме окрему складову цих платежів правоохоронці пов’язують із можливим заволодінням бюджетними коштами. За версією слідства, загальна сума оплати за транспортування тепла за цими договорами становила 1 569 017 гривень 70 копійок.
Тут важлива деталь. Транспортна складова не була захована у документах. У 2025 році виконком Літинської селищної ради окремо затвердив для «ВОРМ» тариф на теплову енергію для колонії. У ньому була передбачена, зокрема, плата за транспортування.
Тобто саме існування такої складової тарифу не є автоматично доказом порушення. Питання, яке зараз має оцінити суд, полягає в іншому: чи мало підприємство законні підстави здійснювати транспортування та отримувати за це бюджетні кошти.
Хто такий Микола Кліщук
Микола Кліщук очолив Літинську виправну колонію №123 у січні 2018 року. До цього він працював у системі виконання покарань, зокрема у Могилів-Подільській виправній колонії. В деклараціях Кліщука за 2017 та 2018 роки його посада вже пов’язана з Літинською колонією.
У своїй річній декларації за 2025 рік, яку Кліщук подав 5 лютого 2026 року, він зазначав себе начальником Літинської виправної колонії №123. За рік роботи в установі Кліщук задекларував 574 811 гривень зарплати. Це в середньому близько 47,9 тисячі гривень на місяць.
Його дружина Оксана Кліщук отримала 186 777 гривень зарплати у Державній установі «Табір для тримання військовополонених “Захід 2”». Крім того, у декларації Кліщука є 133 тисячі гривень доходу від відчуження рухомого майна, 7500 гривень страхових виплат та 2500 гривень профспілкових виплат.
Таким чином, сукупний дохід родини, зазначений у декларації за 2025 рік, становить близько 908,4 тисячі гривень.
Цікава деталь є з автомобілем. У декларації за 2024 рік Кліщук вказував Peugeot 206 2006 року, придбаний у травні 2022-го за 45 143 гривні. У декларації за 2025 рік автомобіля вже немає. Натомість з’явився дохід у 133 тисячі гривень від відчуження рухомого майна.
Декларація не уточнює, яке саме майно було продане, тому пов’язувати ці дві обставини напряму ми не можемо. Але зміна у майнових даних за рік помітна.
Будинок є, але власник інший
У декларації Кліщука та його родини є житловий будинок площею 108,8 кв. м. Водночас сам Кліщук не зазначений його власником. У документах вказано, що родина користується будинком, який належить іншій громадянці, Людмилі Макаревич.
Цей будинок фігурує у деклараціях Кліщука вже багато років. Зокрема, у декларації за 2018 рік зазначено площу 108,8 квадратного метра, дату набуття права користування 6 грудня 2007 року та власницю Людмилу Макаревич.
У декларації за 2025 рік будинок також залишається у користуванні родини.
Це вже не перша кримінальна справа
Микола Кліщук уже є обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні, яке розглядає Літинський районний суд. Це справа №137/1273/23. Її кваліфікація стосується привласнення, розтрати або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Серед обвинувачених зазначений Микола Кліщук. Розгляд справи тривав щонайменше до 15 червня 2026 року.
У матеріалах суду йдеться про події 2020 року.
В одній із ухвал суд описує епізод із державною установою «Літинська виправна колонія №123» та ТОВ «Інженерний центр «Імпульс». За версією обвинувачення, до документів внесли неправдиві відомості про поставку обладнання на 132 300 гривень, хоча фактично товар до установи не поставлявся. Після цього, за версією слідства, гроші перерахували приватному підприємству.
Судовий розгляд ще триває.
Наразі Микола Кліщук перестав фактично керувати колонією. За даними реєстру, з 21 травня 2026 року його увільнили від посади у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації. Виконувачем обов’язків начальника став Юрій Романенко.
Для Кліщука, його заступника та підприємця діє презумпція невинуватості. Остаточно встановити, чи були у діях обвинувачених порушення та чи завдано державному бюджету збитків саме у заявленому слідством розмірі, може лише суд.
Раніше ми розповідали, що на перепрофілювання Могилів-Подільської колонії на Вінниччині у табір для утримання російських військовополонених виділили понад 30 мільйонів гривень, але цих коштів виявилося замало. Читати далі..
Вас може зацікавити:
Частина Вінниччини залишилася без світла після російських атак: що відомо
«Кроти» всередині системи: як росія добуває дані про українську оборонку
«Я дуже рада, що всі зібралися»: вінничанка відзначила 100 років у родинному колі
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
