Діамантове рейдерство. Як вінницького ювеліра зробив банкрутом несправжній інвалід

Павло Гонтар: "Іде звичайний рекет, під який потрапила моя сім’я, фірма і я сам. Всі правоохоронні органи це знають, і цьому вже давно можна було б поставити крапку!"

Жертви такого масштабу кримінальних історій неговіркі. Але Павло Гонтар вже не бачить іншого виходу, як надати своїй історії розголосу. Він каже, що рейдери зі зв’язками одне за одним отримують у судах потрібні рішення, а він спостерігає в правоохоронних органах лишень видимість роботи.  

Павло Гонтар — директор ювелірного підприємства, яке займалося огранкою дорогоцінних каменів, а зараз не працює. Він каже, що бандити через підставну людину стягують із нього неіснуючі борги, а до того — вивезли з його цехів дві великі партії діамантів. Директор вже оббив пороги у всіх можливих інстанціях, які мали б припинити беззаконня. За це був битий в підворотнях і прямо в приміщенні суду.

Більше того, у судовому кабінеті до нього і його адвоката позивач-інвалід діставав вогнепальну зброю. В це важко повірити, але навіть цей епізод поліція за рік не змогла довести, хоча всіх учасників «пов’язала» на місці…

Павло Гонтар пояснює це зв’язками рейдерів в судовій гілці влади та правоохоронній системі. Інакше чому судді за легко й просто, лишень 20-30 хвилин, виносили рішення на великі суми боргу, а слідчі поліції періодично знову і знову закривають за відсутністю складу злочину кримінальні провадження, поновлені після скарг?     

Редакція розповість розказане Павлом Гонтарем і зібране журналістами по «Алмазному світу» в кількох публікаціях. Чому заяви директора ювелірного підприємства поліція не довела до підорз, напишемо в наступній публікації. Далі розкажемо, як так сталося, що судді стали на бік шахраїв. Сьогодні ж читайте сюжет, названий Павлом Гонтарем бандитським рейдерським захватом.

Знайомство на виставці

Почалося все більше 8 років тому із того, що Павло Гонтар отримав чергове запрошення на ювелірну виставку в столиці. Каже, часто такі відвідував, щоб рекламувати своє підприємство і заводити нові корисні зв’язки. Він уже плідно працював з Королівством Бельгія — виготовляв великі партії діамантів з наданої за контрактами бельгійської алмазної сировини. А тут з’явилася перспектива роботи і з солідними українськими партнерами.

Двоє дорого одягнених чоловіків підійшли на виставці до директора вінницького «Алмазного світу». Один назвався президентом кількох іноземних фірм та запропонував співпрацю (пізніше ця людина подаватиме один за другим позови на Павла Гонтара до Вінницького міського суду, не сплативши мита, бо має статус інваліда).

— Цей чоловік змалював таку перспективу, що моє підприємство буде завантажене роботою на тривалий час, — каже Павло Гонтар. — Поговорили і розійшлися. Потім ми мали двотижневе вікно, і він якраз зателефонував. Взяли перше замовлення. Усього для цієї людини ми виготовили дві крупні партії діамантів. Перший раз 400 штук… Можете собі уявити? Простий смертний цими справами не займається. Навіть я, маючи посаду директора, не маю можливості собі накупити стільки сировини, щоб зробити 400 діамантів.

Замовлення на діаманти

Замовники привезли до Вінниці алмази без документів про походження. Робота з коштовними каменями суворо контролюється державою, тож директор «Алмазного світу» сказав, що за несертифіковану сировину не візьметься.

— Кругообіг всіх алмазів в світі має бути сертифікований, — говорить Павло Гонтар. — Якщо у тебе немає документа, значить походження алмазів кримінальне. І вони нам привезли документи, що алмази з Кабардино-Балкарії. Ми їхні камені обробили і віддали.

Потім була друга партія. Цього разу замовник просив привезти йому сировину з Бельгії. Директор «Алмазного світу» задіяв свої зв’язки і виготовив для українця 1473 брильянти.  

— Ринкова вартість кожного діаманта за оцінкою заводу «Кристал», яку ми маємо, в районі 80-120 доларів за штуку. А брильянт, поставлений в оправу зростає в ціні на 60-80, а інколи і 100 відсотків, — каже Павло Гонтар. — Тобто далеко небідні і не ущербні це були люди. Але брильянти ще треба десь продати. Це ж не картоплею в мішках торгувати.

Хто ж такі його нові партнери насправді, турбувало директора «Алмазного світу». Для чого їм така кількість брильянтів? Куди вони дорогі прикраси збудуть в нашій країні? Він вів на фірмі спостереження і прослуховування. Тому, каже, всі візити замовників зафіксував, а документи за їхніми підписами зберіг в архівах, бо на відміну від інших структур тримав документацію не 3, а 10 років.

Персні по 25 тисяч доларів

— Ми уклали угоду про те, що вони будуть повертати нам кошти з прибутку від продажу діамантів, — каже Павло Гонтар. — Але на фірму так і не повернулися гроші по цей час. Вони покористувалися нашим підприємством. І сьогодні без здороження сума всіх матеріальних цінностей, які забрали ці шахраї, складає під 3 мільйона гривень. Крім того, не сплачені ні копійки податків…

Павло Гонтар стверджує, що мав діло з організованою злочинною групою, яка у Вінниці відмила мільйони. За його словами, персні з діамантами з «Алмазному світу» спершу спливли на «Сландо».

— Поруч з обручками по 200-300 гривень, дочка мого замовника виставила персні по 20, 23 тисячі доларів, а походження цих коштовних каменів ось, — показує свою накладну Павло Гонтар. — Потім з’явилися оброблені нами камені у Львові. В ювелірному магазині у центрі міста їх виставили по 25 тисяч доларів…

Людину, яка його обібрала, Павло Гонтар називає інвалідом, бо той судиться з ним і не платить мита. Чоловік на прізвище Сергеєв подає до «Алмазного світу» і його директора позови про стягнення боргу, додавши до заяви довідку про другу групу інвалідності.

— Цей інвалід — не інвалід взагалі. Це людина, яка обертала тут мільйонами, — стверджує Павло Гонтар. — За вісім років від його імені був цілий ряд позовів, нібито я у нього позичав великі суми грошей. Загальна сума всіх позовів — 1,5 мільйона гривень. Судді Вінницького міського суду за заявами однієї людини провели 86 засідань. Ніби виключно працювали на цю людину. Тут законність відсутня повністю, якщо ми проходили чотири засідання, отримували рішення, а потім вони робили п’яте — і нове рішення.

Спектакль триває?

Павло Гонтар каже, що названі ним шахраї спеціально шукали на виставках жертв для своїх рейдерств і людей для збуту брильянтів. Він має пачку запрошень, підписаних тим самим Сергеєвим.    

— Моя фірма вижила, я її не закрив, — говорить директор «Алмазного світу». — Спочатку ми тримали персонал за свій рахунок, але врешті люди стали звільнятися. Обладнання з «Маяка», де ми орендували приміщення, я вивіз і заховав. Станки, сейфи з продукцією, оснащення. Яких людей ця компанія тільки не приводила, але не змогла нічого забрати. Далі іде звичайних рекет, під який потрапила моя сім’я, фірма і я сам. Всі правоохоронні органи це знають, і цьому вже давно можна було б поставити крапку. Але поліція з прокуратурою працюють в стані легкої розхлябаності, а тут — доволі добре організована банда шахраїв із хорошою «кришею».

— Якщо рішення в суді на велику суму боргу приймається за 20-30 хвилин. І за день таких засідань призначають по два у різних суддів. То це не судовий спектакль хіба? — питає Павло Гонтар. — Вони вже до того знахабніли, що намагалися стріляти у мене прямо на засіданні суду в судді Сичук. Я примудрився якось вискочити за двері і заблокувати їх. Ліг на підлогу і ногою тримав. Все це в білий день, в суді. Уявляєте?

Докланіше про цей інцедент прочитаєте в наступній публікації про діамантове рейдерство, тож слідкуйте за стрічкою новин 20minut.ua.  

Вся історія в чотирьох справах

За заявами Павла Гонтаря відкрили чотири кримінальні провадження, але в жодному із них за кілька років досі немає підозрюваних.

Одне провадження — про підробку документів. Йдеться про подану суду разом з цивільним позовом ксерокопію, оригіналу якої, як каже Павло Гонтар, не існує. Але за цією підробкою отримували судове рішення.  

Друге провадження — про побиття директора «Алмазного світу». Чоловік заявив, що той самий «інвалід» завдав йому травм на вулиці. Це провадження слідчі закривали, а потерпілий через суд поновлював.  

Третє провадження — про саме шахрайство і заволодіння великими партіями діамантів. Розслідування його тягнеться, теж закривалося й поновлювалося після скарг, і заявник не знає, чи колись дійде ця справа до логічного завершення.

Найсвіжіша історія — погроза вбивством у суді з пістолетом — теж в роботі поліцейського слідства. Якраз рік минув, а підозрюваного немає.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.