Хто робить роботів у Вінниці і на що вони здатні

Мобільна станція двостороннього Інтернет-зв’язку забезпечує доступ до світової «павутини» у будь-якій точці європейського континенту. Керівник колективу Сергій Агеєв уточнює, що працювали над нею спільно з іншою компанією

Фахівці лабораторії працюють у двох офісах. Один з них знаходиться на території колишнього заводу «Термінал». У ньому дві суміжні кімнати, які заповнені комп’ютерами. На стіні дошка, списана значками – кола та квадратики, з’єднані між собою лініями.

— Це наша дискусійна дошка, — розповів керівник лабораторії Сергій Агєєв. — Коли треба знайти вирішення якоїсь проблеми, можна швидко намалювати схему, діаграму, чи щось інше. Це все малюнки електронних схем. Наше завдання – робити те, що буде корисним для людей. Це американський підхід у формуванні інновації. Наприклад, можна зробити велосипед з квадратними колесами. Технічно це не проблема, але кому такий продукт потрібний?

У своїй роботі лабораторія зосереджена на розробці і виготовленні розумних речей. Як каже пан Сергій,  після революції смартфонів настала революція розумних речей, які управляються з допомогою тих само смартфонів. За його словами, розробка приладів для керування на відстані реальними об’єктами — це світовий тренд. Створена тільки три роки тому лабораторія, що має назву Мobilis, уже представила декілька власних продуктів, за які споживачі готові платити кошти.

В колективі лабораторії поєднано досвід старших і знання молодших фахівців«Розумний» візок

У офісі ГО «Гармонія» фахівці Мobilis презентували «слухняний» інвалідний візок.

— До нас звернулися представники одного з вітчизняних заводів, де планують випускати інвалідний візок, — сказав Сергій Агєєв. — В електричному візку будуть свої механічні інновації. Нам запропонували поставити для нього контролер. Ми поєднали декілька своїх попередніх розробок і створили універсальний «розумний» прилад. Що він являє собою? Це невелика коробочка з платою, що вмонтовується у візок.

За словами співрозмовника, контролерами Мobilis можна обладнати уже існуючі інвалідні візки. Які саме команди виконує візок, розробники продемонстрували в офісі Центру «Гармонія». Саме ця громадська організація надала для експерименту один з таких засобів пересування. Розумний контролер дозволяє застосовувати смартфон як пульт дистанційного керування. Візок можна «викликати» у потрібне місце, чи відправити назад. Таку команду він виконує на відстані до десяти метрів. Мобільний додаток сигналізує також про ємність заряду акумуляторів візка, чи можливі збої у роботі, щоб завчасно їх усунути. Під час руху візка ним керують за допомогою джойстика. Але і тут розумний контролер надає можливість відрегулювати джойстик для найбільш зручного управління візком.

Одним із перших випробував новинку член ГО «Гармонія» Гоша Млодзяновський. За його словами, з таким обладнанням не потрібно кликати сторонніх людей, аби подали візок до ліжка чи крісла. Так само стало просто відправляти на стоянку у необхідне місце. Ще більше зацікавила його інформація про перспективу. У лабораторії працюють над створенням функції локальної навігації. Вона дасть можливість автоматично обминати предмети на шляху засобу пересування, проїжджати у вузьких місцях, зокрема, під час в’їзду у двері. Фахівці також досліджують систему під умовною назвою «Пілот». З її допомогою планують забезпечити прямолінійність руху в умовах міста. Електроніка дасть можливість під час руху «триматися» тротуару, іншої смуги руху, пандуса, маневрувати у торгових центрах чи інших приміщеннях з великою площею.

Який смартфон потрібен для керування інвалідним візком? Наявність інтерфейсу Bluetooth. Операційна система Android 2.3 або вище (iOS версія в розробці).

Інтернет через супутник

Мобільна станція двостороннього Інтернет-зв’язку, що забезпечує доступ до світової «павутини» у будь-якій точці європейського континенту, – ще один готовий продукт колективу Мobilis. Таку систему можна побачити в лабораторії. Керівник колективу уточнює, що працювали над нею спільно з компанією “Датагруп”.

— Наша станція забезпечує Інтернет навіть там, де нема зони покриття мобільних операторів, — розповів Сергій Агєєв. – Роботизована антена всього за три хвилини знайде супутник. Живиться система від автомобільної акумуляторної батареї  (допустима напруга 9 до 28 вольт). Станція розрахована на роботу з одним з французьких супутників, його вивели на орбіту декілька років тому.

Пристрій невеликий за габаритами. складається так, що можна вмістити у великий речовий мішок. Важить 15 кілограмів. Забезпечує зв'язок до 10 Мегабіт/с. Вартість абонплати становить 1-2 тисячі грн на місяць. Співрозмовник уточнює, що їхня система дуже потрібна для працівників держслужби з надзвичайних ситуацій. Ще більше – для телевізійників. Особливо, для регіональних компаній. Центральні канали уже використовують аналогічне обладнання. Воно зарубіжного виробництва і у понад п’ять разів дорожче.

Співрозмовник пояснив, що система при передачі сигналу з місця подій забезпечує телевізійний контент у форматі  Full HD.

Електронний сторож

Сергій Агєєв не став ділитися усіма планами, над якими працює очолюваний ним колектив. Каже, коли роботу завершать, тоді можна її показувати, в іншому випадку… Про одну з новинок, що нині у роботі, трохи привідкрив завісу. Йдеться про вдосконалення приладів системи охорони. За його словами, нині схема приблизно така: сигнал тривоги надходить на пульт диспетчеру, той повідомляє про це мобільній групі, яка знаходиться поблизу місця. Втрачаються дорогоцінні хвилини.

— Ми пропонуємо інший варіант, — сказав співрозмовник. – Повідомлення буде одразу надходити на мобільний пристрій охоронників. І не тільки повідомлення. Вони бачитимуть на екрані смартфона все, що відбувається навколо об’єкта у режимі онлайн. Сподіваємося, що така розробка зацікавить багатьох. Крім названих функцій, вона матиме ще низку додаткових опцій.

Біографічна довідка

Сергій Агєєв - випускник Вінницького національного технічного університету. За фахом інженер-електронник, має досвід роботи з розробки програмного забезпечення. Каже, програміст за покликанням. Після отримання диплома продовжив навчання в аспірантурі. Пізніше мав досвід співпраці у США з приватною фірмою з програмування у Кремнієвій долині – регіон, що відзначається значною щільністю високотехнологічних компаній. Три роки тому створив приватну науково-дослідну лабораторію робототехніки та електронних систем керування.  Напрямок роботи — електроніка, програмування, робототехніка та кібернетичні, або як нині кажуть, розумні системи керування, дослідження систем штучного інтелекту.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.