Потрапили під обстріл. Як вінницьким айтішникам вдалось організувати гумкоридори (Новини компаній)
- Для багатьох війна вже стала буденністю та жахливим супроводом звичного життя. Та ще дев’ять місяців тому, налякані й розгублені ми не знали, як збирати себе по шматочкам.
Герої нашої сьогоднішньої статті — вінницька IT-компанія BillTech з власними продуктами, що підкорила світ у сфері фінтех і блокчейн.
З першого дня повномасштабного вторгнення компанія не лише зберегла усі робочі місця, росла та створювала нові, а й надавала допомогу армії й цивільному населенню.
Поспілкувалися з представниками компанії та дізналися, як їм вдалося навіть організувати гуманітарні коридори на Чернігівщині.
Як компанія «зустріла» війну, чи зупиняли роботу і як швидко всі «зібрались»?
— 24 лютого, як і для всіх, став днем, що перевернув все з ніг на голову. Специфіка роботи не дозволяє компанії зупиняти роботу ні на секунду, тому з самого ранку менеджмент компанії зайнявся релокейтом офісу в західну частину країни. Два дні знадобилось, щоб перевезти, розселити та забезпечити необхідним 130 працівників та їх сім’ї.
Як і коли почали займатись гуманітарною допомогою? Чия була ідея і з чого почали?
— Десь на третій день повномасштабного вторгнення ми почали займатись питанням гуманітарної допомоги. Всі максимально включились, це була колективна робота менеджменту, відділу служби безпеки, та окремих працівників. Ми зрозуміли, що маємо робити те, що можемо.
Частина менеджменту BillTech на момент 24 лютого була за кордоном в робочій поїздці. Там по місцю вони одразу ж почали налагоджувати поставки: спілкувались з волонтерами, збирали запити, організовували закупки амуніції. В Вінниці на місці був керівник служби безпеки компанії, який контролював всю діяльність тут, приймав, розподіляв та розвозив гуманітарку.
Перші закупки були в Польщі та Італії, в той час наші люди «вимітали» усе з полиць військових крамниць та складів. Вже на 7-й день війни отримали першу поставку. Представник компанії особисто їхав на кордон зустріти машину і забрати все в розподільчий пункт у Вінниці. В той же час, паралельно, домовились з Туреччиною про виготовлення 350 бронежилетів, 350 касок, загальною сумою близько 350 тис.доларів.
Ми відкликались на всі запити військових, які тільки могли отримати. Спочатку це було хаотично: багато запитів від близьких людей, потім інформація ширилась і ми роздавали амуніцію усім екстрено мобілізованим. Та вже скоро почали підходити до цього питання більш системно: нам формували запити певні бригади і ми закривали їх потреби.
Гуманітарний коридор — це не просто зібрати на машину і передати її. Це складний процес, як все організували і як пройшло? З якими труднощами зіштовхнулись?
На той момент Чернігів був оточений окупованими селами з багатьох сторін. Ситуація з осадою Маріуполя могла повторитись знову і потрібно було діяти. Частина вантажу гуманітарної допомоги вже була, але не було автомобіля і водія, який міг би завезти. Ніхто не хотів їхати туди через постійні артилерійські та ракетні обстріли.
Ми одразу знайшли велику 20-тонну вантажівку та водія. Це військовий у минулому, який дуже хотів бути корисний, та вже не міг бути мобілізований. Тож в середині березня ми доукомплектували та відправили першу машину для військових із засобами гігієни, харчуванням, бронежилетами та іншою амуніцією.
Із ЗМІ ми бачили інформацію, що гуманітарна допомога до міста поступає. Та за нашою інформацією крім нас туди ніхто більше не їздив.
За два тижні після першої відправки ми поїхали знову. І потрапили під артилерійський обстріл. На щастя, ніхто не постраждав і вантаж доставили. Третя поїздка вже була із супроводом Нацполіції . 3 машини слідували за нашою фурою туди і назад.
Можливо були якісь ситуації чи люди, які запам’ятались там?
— Двічі з трьох поїздок наші люди потрапляли під артилерійські обстріли. Та завдяки майстерності й досвіду водіїв все закінчилось добре.
З інформації знаємо, що людям не було чого їсти. Обстановка була досить важка, особливо в селах: постійні обстріли, відсутність базових продуктів і поставок. Добре, що в такий скрутний час наша компанія змогла допомогти не лише військовим, а й цивільному населенню. Це для нас дуже важливо. Більшість людей не знає, хто їм допоміг, як і ми не знаємо імена всіх, хто нас захищає та завдяки кому ми маємо змогу працювати й допомагати. Та головне, що усі ми в BillTech, у Вінниці, в Україні об’єднались і підтримали один одного в скрутний момент. Це безцінно.
Як проходить життя компанії зараз?
— Вінницький офіс функціонує в повну силу, майже всі вже повернулись. А з відключеннями світла навіть віддалені працівники з’їжджаються потроху, бо в офісі генератор. Ми продовжуємо працювати й допомагати. Не лише системними закупками на запити військових, а й регулярно організовуємо збори всередині компанії. Нещодавно відправили купу подарунків дітям, які постраждали від війни. Все це через благодійні організації та фонди які звертаються до нас, або про які знають наші працівники і вносять ініціативу.
За весь час з початку повномасштабного вторгнення компанія BillTech передала бійцям 128, 95, 59, 53 та 62 бригад, а також підрозділам СБУ, Національній поліції і Національній Гвардії:
- 680 бронежилетів
- 680 касок
- 550 комплектів форми
- 30 автомобілів
- незліченну кількість тепловізорів, дронів, розвантажувальних жилетів, аптечок, прицілів, іжі та подарунків до свят.
Хоч як би ми не адаптувались, та пришвидшити перемогу може кожен із нас. Просто не забувайте донатити і підтримувати тих, хто поруч.
Більше інформації про компанію BillTech можна дізнатися з її Інстаграму.
