Так і живемо. Професійний гід розповів про те, скільки заробляє та на що витрачає

Гідом працюю близько десяти років. Завжди подобалось ходити на екскурсії, ходити в гори та сплавлятись річками. Це такий стан душі. Дехто обирає сидіти вдома. Коли був молодший, наша компанія була легша на підйом, надумали — поїхали. Зараз, стали старші, в кожного з’явилось багато проблем. Люди втомлюються і надають перевагу спокійному відпочинку, нікуди ходити не хочуть. Мені ж з віком походи подобатись не перестали.

Зарплата залежить від сезону

Великих грошей, працюючи гідом, не заробиш. Ти просто фізично не можеш цілий сезон щодня ходити в гори. На зиму доводиться шукати підробітку, бо робота сезонна. Я вважаю місяць вдалим, якщо заробляю від п’яти до семи тисяч гривень.

Багато залежить від погоди та від того, наскільки швидко зберу групу. Найвдаліше, коли йде гарна велика група, яка обирає довший маршрут.

Зазвичай все виглядає так: збираю групу, купуємо білети, планую маршрут, організовую спорядження, узгоджую з ними меню і ми йдемо. Похід на два–три дні.

На деяких маршрутах буваю по десятку разів

Коли везу групу, за дорогу плачу так само як інші учасники. Проїзд обходиться від 400 до 800 гривень. На жаль, не скрізь є платцкартні потяги, інколи потрібно пересідати та платити дорожче. З Укрзалізницею складно планувати «походи на вихідні», тому що в західному напрямку всі квитки розбирають ще за місяць.
Маршрути бувають різні. Наприклад, в Карпатах на деяких маршрутах я бував по разів десять за сезон. Знаю там кожне деревце. Виводиш людей, вони у захваті, а ти просто сидиш собі відпочиваєш і насолоджуєшся простором. Компанії змінюються, у цьому також є своя насолода.

Спершу купую спорядження

Найбільша стаття витрат у мене це нове туристичне спорядження. Близько половини заробітків, а може і більше.  За час роботи, назбирав базові речі, які здаю групам на прокат. Вони зношуються, базу потрібно щоразу оновлювати. Постійно щось плануєш, на щось збираєш, інколи по кілька місяців.

Рятує те, що живу з батьками у приватному будинку, тримаємо город. Усі витрати ділимо навпіл. У теплу пору року мене майже немає вдома. Комуналку, коли я є, часто ділимо навпіл. Те, за що я завжди плачу сам — інтернет та електрика, це близько 400 гривень на місяць. Батьки платять за газ.

Одяг шукаю по секонд-хендах

Напевно 80 % з речей, що в мене є, куплено на секондах, інколи в стоках. Туристичний одяг практично неможливо купити в магазині, бо від дуже дорогий. Флісова кофта може коштувати від 600 до 1000 гривень.
У секондах гарні лижні штани можна купити за сотню гривень. Для мене це суттєва різниця. Потрібно лише постійно слідкувати за оновленням речей в магазині. Узимку працював на роботі, де неподалік був секонд. Постійно ходив туди в день завозу і знаходив дуже класні речі. Ті, що не підходили мені по розміру, виставляв на продаж в інтернеті.

Мрію про закордонні походи

У походах по Карпатах важко схалтурити. Тут ти або йдеш, або відстаєш від групи. Був час коли займався сплавами по Південному Бугу. Там були такі компанії, які просто сплавлялись, щоб пити на природі. Це не дуже приємно. Мабуть, багато з цих людей і річки до толку не бачили за алкоголем. Не розумію такого відпочинку.

Мрію, що у майбутньому водитиму групи у закордонні тури. Це дорого і я там ще жодного разу не був. В Україні збирають такі тури, але це не для пересічних українців. Можливо колись назбираю грошей і також піду у такий похід. Але поки не дуже виходить економити.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.