Порожні полиці чи тимчасовий ажіотаж? Товарознавиця розповіла, чи чекати на дефіциту узимку
- Масовий закуп продуктів «про запас» знову став головним трендом серед споживачів.
- Поки покупці штурмують магазини, товарознавець пояснює, які фактори насправді спровокували цей спалах, чи загрожує нам довгостроковий дефіцит і як правильно підготувати свій кошик до зими без зайвих витрат та паніки.
Останнім часом з прилавків магазинів стрімко зникають ходові товари, змушуючи покупців панікувати. Що це — реальна загроза продовольчої кризи чи наслідок чергової хвилі штучного ажіотажу? Разом із провідним товарознавцем Вінницького торговельно-економічного інституту розбираємося, чому спорожніли супермаркети, чи готові мережі до підвищеного попиту та до яких продуктів варто прицінитися вже зараз, щоб не залишитися з порожнім холодильником узимку.
Причина ажіотажу
За словами завідувачки кафедри товарознавства, експертизи та торговельного підприємництва ВТЕІ Алли Тернової, тимчасове зникнення деяких товарів спричинене двома головними факторами:
- російські атаки на склади. Протягом серпня ворог прицільно обстрілював продовольчу інфраструктуру. Було пошкоджено або знищено великі розподільчі центри та логістичні хаби провідних мереж — Fozzy Group («Сільпо», «Фора»), АТБ, Novus та інших. Товар фізично не встигають довозити безпосередньо від виробників у магазини, оскільки звичні ланцюжки постачання зруйновані;
- паніка та штучний ажіотаж. Новини про обстріли та заклики робити запаси спровокували паніку. Люди почали масово розкуповувати крупи, цукор, консерви та олію у величезних обсягах. Супермаркети просто не розраховані на такий одномоментний попит, через що полиці тимчасово спорожніли.
За інформацією товарознавиці, Україні не загрожують голод і дефіцит продуктів, а заклики масово робити запаси на зиму є необґрунтованими.
Чи зростуть в ціні зниклі товари?
Як запевняють фахівці, через удари по інфраструктурі можуть виникнути труднощі з доставкою та подорожчати пальне. Проте Україна все одно отримуватиме товари. Навіть якщо будуть проблеми з морськими портами, продукти та інші речі возитимуть суходолом із країн Євросоюзу. А попри можливі тимчасові перебої через атаки на склади, торговельні мережі оперативно перейдуть на пряме постачання товарів безпосередньо в магазини, тому дефіциту чи голоду в країні не очікується.
— Відновлення поставок,однак, не обов’язково означатиме повернення попередніх цін, — зауважує Алла Тернова. — Після перебудови логістики окремі товари можуть знову з’явитися на полицях, але вже за вищою ціною. Водночас конкретний відсоток можливого подорожчання окремих категорій товарів назвати не можливо.
Наразі існують різні думки щодо рівня інфляції та динаміки цін на продукти й товари в Україні до кінця 2026 року. Песимістичний сценарій передбачає, що інфляція прискориться і перевищить 1%.
— Головним рушієм зростання цін стане здорожчання продуктового кошика і промислових товарів через чергові російські атаки. У серпні ворог знищив низку складських приміщень, холодильного обладнання і торговельних центрів, що суттєво ускладнило логістику та призвело до втрати значних обсягів продукції.
Продовольчі товари почнуть надходити від виробників на прилавки, що називається, з коліс — невеликими партіями. Це значно дорожче за доставлення великими фурами й рефрижераторами. Цей негативний тренд буде лише частково компенсовано низькими цінами на овочі нового врожаю, але цього буде недостатньо.
Крім того, через руйнування великих торговельних об’єктів очікується стрибок цін на товари тривалого користування, будматеріали тощо. Наразі ритейлери та виробники вирішують питання щодо розподілу фінансових збитків, проте зрештою ці втрати закладуть у кінцеву вартість товарів для споживачів.
Якою буде інфляція?
Оптимістичний сценарій передбачає аномально низьку інфляцію на рівні 0,3 %. Відповідно до нього втрати майна від російської агресії не зможуть перекрити традиційні сезонні тренди, тому вже вереснева інфляція виявиться навіть нижчою, ніж у серпні.
— Інфляція очікується аномальною для вересня через великий надлишок пропозиції продовольчих товарів на внутрішньому ринку у зв’язку з блокадою чорноморських портів, — каже товарознавиця. — Це, зокрема, стосується соняшникової олії, борошна, круп, а також доповнюється сезонним розпродажем картоплі та городини. За словами експертів, якщо в липні інфляція становила лише 0,3 %, а в серпні прогнозується на рівні 0,6-0,7 % (офіційні дані Держстату очікуються 9-10 вересня), то у вересні показник знову може опуститися до 0,3 %.
Через російські удари горять запаси продуктів та інших товарів, а на полицях деяких супермаркетів тимчасово зменшується асортимент. Утім, українські підприємці заспокоюють: про жоден дефіцит не йдеться. Щоб вберегти продукти від знищення, аграрний сектор зміщує акценти та децентралізує постачання.
— Один із ключових елементів нової моделі постачання продовольства — розміщення невеликими партіями. Друге — пряме доставлення безпосередньо від виробника до місця реалізації. Для виробників важливо децентралізувати цей підхід, унеможливити одночасне масштабне руйнування великих обсягів продукції. Водночас це дозволяє забезпечити українців необхідною продукцією вчасно та відповідної якості, щоб не було перебоїв із постачанням.
Внаслідок такої перебудови торговельні мережі оптимізують роботу, тому магазини можуть тримати менший вибір окремих товарів одразу. Проте дорожче пальне, складніші маршрути та зміна вартості складських послуг закладаються в кінцевий цінник.
Перехід до більш децентралізованої моделі постачання потребує додаткових транспортних витрат, що може вплинути на ціну товару. Також може змінитися вартість складських послуг.
В Україні структура виробництва аграрної продукції побудована таким чином, що фактично в кожному районі є велика кількість різних виробництв і переробки, які навіть за найскладніших умов можуть забезпечити продуктами населений пункт, де вони безпосередньо базуються.
Чи буде продовольча криза?
За словами завідувачки кафедри товарознавства Алли Тернової, нинішні умови та постійні удари рф не несуть продовольчої кризи. Основна проблема зараз — логістика.
— Коли в один час зруйнується те, що могло б, наприклад, забезпечувати кілька тижнів, умовно, життєдіяльність великого міста, то, звичайно, на це потрібен час, щоб, знову ж таки, диверсифікувати ризики і розподілити наступні партії, довести її. Це займає час і кошти. Зараз багато хто переходить від роботи через склади до прямої співпраці магазинів із виробниками. Наприклад, магазин працює з виробником хліба, яєць чи молочної продукції, а виробник має доставити товар безпосередньо до магазину. Це, однак, збільшує логістичні витрати.
У нас не може бути фізично продовольчої проблеми. Але є фізична проблема з логістикою і, умовно, те, що раніше могло зайняти 24-72 години, то сьогодні може займати до тижня часу.
— Першими перебої можуть відчувати не гречка, цукор чи макарони, які можуть тривалий час зберігатися на складі, а молочні продукти, охолоджене м’ясо та риба, свіжі овочі й фрукти, заморожена продукція та напівфабрикати. Причина в тому, що цим товарам потрібен безперервний холодовий ланцюг і часті поставки.Тому, у разі продовження атак, швидше за все, йтиметься не про «порожні магазини», а про ситуацію, коли на кілька днів зникає певний бренд молока, конкретний вид м’яса чи частина асортименту овочів, після чого мережа замінює його іншою позицією. Таку модель уже спостерігали після ударів по розподільчих центрах.
Як же можуть зрости ціни на базові продукти?
За інформацією фахівців, восени молочні продукти в Україні можуть подорожчати на 20-25 % через перебої в ланцюгах постачання, зростання витрат на виробництво та переробку, а також дорожчу логістику.
Особливо ситуацію ускладнили російські удари по розподільчих центрах торговельних мереж. Раніше виробники доставляли продукцію на такі склади, звідки її розвозили по супермаркетах. Зараз частина цієї логістики порушена.
За прогнозом Асоціації виробників молока (АВМ), торговельні мережі можуть намагатися компенсувати втрати та додаткові витрати коштом покупців.
Молочні продукти
Водночас попит на молочні продукти вже залишається слабким через зниження купівельної спроможності українців, виїзд частини населення за кордон та перебої з постачанням.
Станом на кінець серпня середня вартість пастеризованого молока жирністю до 2,6 % у плівці становила 50,55 грн за кг – на 11,2 % більше, ніж торік. Молоко у пластиковій пляшці в середньому коштувало 68,44 грн за кг, що на 7 % більше у річному вимірі.
Сметана жирністю 15 % у стаканах коштувала в середньому 195,32 грн за кг, йогурт питний – 130,75 грн за кг, а кисломолочний сир жирністю 9 % – близько 292 грн за кг.
Вершкове масло українського виробництва жирністю 72,5-73 % у середньому коштувало 591,45 грн за кг. В Асоціації зазначають, що на початку осені його здешевлення очікувати не варто.
Тверді сири також залишаються дорогими. Зокрема, середня ціна «Українського» сиру становила близько 619 грн за кг, «Гауди» — 615 грн, а «Маасдаму» — близько 748 грн за кг.
В АВМ попереджають, що нове подорожчання може ще більше скоротити споживання молочної продукції в Україні.
Риба
В Україні готується чергове здорожчання риби. Через ускладнену логістику ціни на імпортну рибу можуть зрости ще на 10-20 %, а за негативного сценарію – на 25-30 %. Українська риба також подорожчає, хоч і помірніше – від 5 % до 12 %.
За словами експертів, перебої в роботі українських портів не призведуть до дефіциту риби на полицях. Від початку повномасштабної війни імпортери переорієнтувалися на логістичні хаби ЄС, звідки товар везуть автошляхами чи залізницею. Проте такий маршрут робить рибу для українців суттєво дорожчою.
До логістичних труднощів додаються й інші чинники: стрибки курсу валюти, зростання вартості пального, електроенергії та світових закупівельних цін.
По окремих масових імпортних позиціях за останній рік вже спостерігалося зростання роздрібної вартості приблизно на 20-40 %. 2025 року Україна імпортувала майже 348,2 тис. т риби на суму понад $1,16 млрд. Близько 80 % цього обсягу припадає на види, які фізично неможливо виростити у внутрішніх водоймах: хек, скумбрію, оселедець, сардини, мойву та атлантичного лосося.
Через це фахівці закликають не очікувати прямого «витіснення» імпорту українським коропом чи товстолобом – це зовсім різні товарні категорії.
Наприкінці серпня в українських супермаркетах патраний товстолоб коштував у середньому 170-190 грн/кг, карась – 180-220 грн/кг, а цілий охолоджений короп – близько 300 грн/кг.
Цінник на судака сягав 450-460 грн/кг, кларієвого сома – 330 грн/кг, а вітчизняну райдужну форель продавали по 500 грн/кг. Оброблені стейки чи філе обходяться покупцям ще дорожче – від 400 до 800 грн/кг.
Динаміка цін на рибу в Україні залежатиме від багатьох чинників, зокрема, послаблення гривні, підвищення закупівельних цін у Європі та важкої логістики. Це може підвищити ціни на 25-30 %.
Для української риби базовим прогнозом є здорожчання на 5-12 %. Проте окремі види риби, на які попит зростає, можуть здорожчати на 15-20 %. Найбільш вразливими до зростання собівартості є форель та кларієвий сом. Натомість товстолоб має найбільші шанси зберегти статус доступної альтернативи.
Україна вкрай залежна від імпорту риби, адже закупівлі з-за кордону формують близько 93-94 % легального ринку. Розвитку галузі заважає не лише брак потужностей, а й високий рівень тінізації.
Картопля
Картопля може здорожчати на третину. Восени та взимку в Україні очікується зростання цін на картоплю. Через аномальну літню спеку понад 37 °C у період цвітіння та бутонізації рослини зупинили ростові процеси та витрачали ресурси лише на виживання, що суттєво знизило загальну врожайність.
Після тимчасового здешевлення наприкінці літа внаслідок масового продажу ранніх сортів, непридатних для зберігання, ринок перейде на середньостиглі та пізні сорти. У жовтні-листопаді закупівельні ціни можуть зрости на 25-30 %, а взимку — ще приблизно на 10 % через додаткові витрати виробників на вентиляцію та температурний режим у сховищах.
Яйця
В українських супермаркетах здорожчають яйця. У другій половині серпня в магазинах ціни на них вже помітно зросли. Ситуація погіршується через проблеми з доставкою та ворожі обстріли складів, а у вересні експерти прогнозують ще більше зростання їхньої вартості.
За даними Мінфіну, станом на 27 серпня, середня вартість упаковки яєць категорії С1 становила 59,30-61 грн. При цьому індекс споживчих цін складав 98,08 % порівняно з липнем, тобто за місяць продукт подешевшав на 1,92 %, що стало найнижчим показником за літній період.
Моніторинг офіційних онлайн-магазинів найбільших мереж супермаркетів демонструє такі мінімальні ціни за упаковку:
- Сільпо — 47,49 грн (зі знижкою – 41,99 грн);
- Варус — 49,90 грн (зі знижкою – 40,90 грн);
- Фора — 51,99 грн;
- АТБ — 53,90 грн (було 48,90 грн);
- Метро — 58,24 грн (було 55 грн).
Восени та взимку яйця зазвичай завжди дорожчають. Проте зараз ситуація ускладнилася ще й тим, що через російські удари по базах і складах порушилася доставка товарів.
Яйця за останні два тижні зросли в ціні майже вдвічі, і головним драйвером росту ціни була саме вимога доставки товару до магазинів. Через нову дорожчу доставку яйця можуть подорожчати ще на 10-15 %. Виробники і магазини змушені піднімати ціни для покупців, щоб покрити власні витрати, хоча доходи українців і так падають.
Гречка
Мінагрополітики прогнозує можливе зростання ціни гречки до 15 %, водночас дефіциту не очікують. За даними Держстату, середня ціна гречки в Україні в липні становила 75,17 грн/кг, причому вона навіть знизилася на 1,96 порівняно з червнем. Поточний моніторинг роздрібних мереж також поки не демонструє стрибка – середня ціна становить близько 74,57 грн/кг.
Якщо взяти офіційну середню ціну 75,17 грн і реалізується максимальний сценарій Мінагрополітики — +15 %, отримаємо приблизно 86,45 грн/кг. Щоб середня ціна перевищила 85 грн, достатньо зростання приблизно на 13,1 %. Отже, математично цінник понад 85 грн за кілограм повністю вкладається в озвучений Міністерством сценарій.
При цьому фізичного дефіциту крупи не прогнозується, виробництво гречки очікується у понад 80 тис. тонн. Наприкінці серпня-початку вересня триває активна фаза її збирання.
Однак, зібране зерно потрібно довести, висушити, на заводі перебрати та спакувати. Тож на собівартість впливають матеріали для пакування, зокрема термопак, який більшою мірою закуповується за кордоном, електроенергія та паливо для генераторів у разі перебоїв із електропостачанням. Тому не за рахунок відсутності товару, а за рахунок додаткових витрат, які несе в собі виробник-постачальник, ціни можуть здорожчати на гречку в середньому на 10-15 %.
Овочі борщового набору
У короткостроковій перспективі, наприкінці серпня-у вересні, дефіциту борщового набору не очікується. Навпаки, зараз діє сезонний фактор нового врожаю, і за більшістю позицій пропозиція збільшується.
Наразі картопля в серпні коштувала в середньому близько 19 грн/кг, а її індекс ціни порівняно з липнем знизився більш ніж на 20 %. Морква за серпень у моніторингу знизилася приблизно з 45 до 25,65 грн/кг, буряк — із 26,50 до близько 17,50 грн/кг.
Ріпчаста цибуля після рівнів понад 40 грн/кг на початку серпня до 26 серпня впала до близько 29 грн/кг.
Тому зараз борщовий набір швидше має сезонно дешевшати або стабілізуватися, а ризик суттєвішого подорожчання зміщується на зиму. Зараз є гарний урожай овочів і немає проблем із можливістю їх реалізовувати через ярмарки, магазини та базари.
Але, знову ж таки, тут теж логістика, тому овочева група фактично у вересні-жовтні не буде якогось надвеликого скачка цін. Можуть на 3-5 % зрости ціни, але, знову ж таки, за рахунок ціни на паливо.
Водночас восени та взимку ситуація може змінитися. На початку листопада ринок більшою мірою почне наповнюватися тепличними овочами, оскільки буде менше продукції, зібраної у відкритому ґрунті.
А тепличні овочі –—це зовсім інше ціноутворення, ніж те, що з грядки, тому що там дуже велика генерація світла, дуже велика генерація тепла. Овочева група за рахунок постачань тепличних овочів може зрости в ціні на 20-30 %, а взимку – ще більше.
Водночас не варто прогнозувати так далеко, оскільки невідомо, яким буде початок зими чи осені в умовах постачання електроенергії.
Хліб
Саме удари рф по логістичних хабах та складах призведуть до подорожчання масових сортів хліба. За думкою експертів, постачання повсякденного хліба не передбачає використання розподільчих центрів і логістичних хабів. Кожен хлібозавод, як правило, розвозить свою продукцію власним транспортом безпосередньо до торговельних точок.
Для прикладу, середній за розміром хлібозавод в обласному центрі може мати 1,5-2 тисячі точок доставки, включно із супермаркетами. Якщо умовно є 50 супермаркетів, хлібозавод розвозить продукцію безпосередньо до них, не завозячи хліб на розподільчий центр.
Інша ситуація з хлібобулочними виробами тривалого зберігання – снековою продукцією, різноманітним печивом, сухариками тощо. Такі товари завозяться на розподільчі центри і можуть постраждати через удари. Тому тут є ризик здорожчання на кілька відсотків, тому що, якщо безпосередньо розвозити по магазинах, то це змінює логістичні витрати.
Що стосується безпосередньо хліба, то його подорожчання можливе передусім у разі погіршення енергетичної ситуації, бо це понесе за собою більші енерговитрати. За найгіршого сценарію не виключається подорожчання хліба на 5-10 % до кінця 2026 року.
Слід зазначити, що другий рік поспіль хліб має тенденцію до здорожчання. Кожного місяця це 1,5-2 %, тому цьогорічний осінній період ще додасть в ціні, десь, умовно, до 10-12 %.
Домашні запаси
Напередодні холодного сезону питання домашніх запасів знову стає актуальним. Можливі удари по енергетичній та логістичній інфраструктурі змушують замислитися, чи не варто заздалегідь купити продукти та інші необхідні речі.
Проте запасатися всім підряд на кілька місяців немає сенсу. Навіть якщо взимку виникатимуть проблеми з логістикою, значно важливіше подбати про товари, без яких конкретній людині складно обійтися і які неможливо швидко замінити.
Скуповувати крупи, борошно, макарони та консерви на всю зиму не варто. Навіть проблеми з окремими великими складами чи логістичними центрами не обов’язково означають, що продукти масово зникнуть із магазинів. Торговельні мережі можуть перебудовувати постачання, використовувати інші склади та змінювати логістичні маршрути. Тому можливі тимчасові перебої з окремими товарами, проте це не те саме, що загальний дефіцит продуктів.
Звичайний невеликий домашній запас їжі мати доцільно, але купувати її на кілька місяців наперед лише через побоювання дефіциту не потрібно.
Насамперед потрібно подбати про необхідні ліки. Перед зимою варто перевірити запас препаратів, які доводиться приймати регулярно. Особливо важливо не залишати їх купівлю на останній момент, якщо потрібні ліки складно знайти в аптеках або їм непросто підібрати відповідну заміну.
Насамперед йдеться про препарати для людей із хронічними захворюваннями, зокрема засоби для людей із діабетом, ліки для серцево-судинної системи та очні краплі. У разі перебоїв із постачанням навіть тимчасова відсутність таких препаратів може створити серйозну проблему.
Тому краще заздалегідь подбати про необхідний запас, враховуючи термін придатності та правила зберігання ліків. Якщо препарат рецептурний або його потрібно приймати за визначеною схемою, кількість необхідних упаковок варто узгодити з лікарем.
Просто придбати кілька упаковок необхідних ліків недостатньо. Перед купівлею потрібно перевірити, як довго вони можуть зберігатися та за якої температури. Особливо важливо це для препаратів, яким потрібні спеціальні температурні умови. Якщо взимку можливі тривалі відключення електроенергії, варто заздалегідь продумати, як забезпечити правильне зберігання таких засобів.
Немає сенсу купувати надмірну кількість ліків «про всяк випадок», частина запасу може просто втратити придатність раніше, ніж знадобиться.
Такий самий підхід варто застосувати й до інших речей. Перед зимою корисно скласти власний список товарів, якими родина користується постійно, але які не можна придбати в будь-якому магазині.
Це можуть бути спеціальні продукти харчування, певні засоби гігієни, дитяче харчування та інші специфічні товари. У кожної родини цей перелік буде різним.
Головний критерій простий: якщо річ зникне з продажу на тиждень або два, чи зможете без проблем обійтися без неї або придбати аналог? Якщо ні, невеликий запас краще зробити заздалегідь. Саме специфічні товари, які можуть тимчасово випадати з продажу, називаються одним із пріоритетів під час підготовки до зими.
Купувати необхідні речі завчасно корисно ще й тому, що під час перебоїв люди часто одночасно починають шукати одні й ті самі товари. Навіть коротка затримка постачання тоді може швидко спорожнити полиці.
Тому краще без поспіху перевірити свої звичайні домашні запаси ще до холодів. Не потрібно купувати десять упаковок того, чим родина майже не користується. Натомість варто простежити, щоб удома був розумний резерв справді необхідних речей.
Читайте також:
Порожні полиці у вінницьких супермаркетах. Чи є дефіцит продуктів і що буде з цінами
Студентський бум 2026: що відбувається з орендою квартир у Вінниці напередодні навчального року
Подякуй журналістці гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
