«Борючись за права одних, забуваємо про права інших», — юрист про конфлікт АТОвця та водія маршрутки

У понеділок, 16 жовтня, бойові товариші Федора приїхали на автостанцію, щоб почути вибачення від водія. Дали часу до 12.00. Інакше пригрозили перекривати дорогу. До цього, до речі, так і не дійшло. Ми теж приїхали на місце подій.

Біля платформ стояло багато людей у військові формі, були поліцейські (їх викликала диспетчерка), активісти та журналісти. Усі з'юрбилися навколо водія того самого автобуса. На місце також приїхав заступник директора компанії-перевізника Віктор Рабіщук. Він і пообіцяв, що Федору Слободяну компанія компенсує «моральну» шкоду у розмірі 3200 гривень, а також привезе машину ("ЗІЛ") з дровами. А водія буде звільнено.

Що розповіли сторони конфлікту?

Як розповів журналісту сам АТОвець, якого з дружиною викинули з автобуса, водію завадили торби, що родина везла з собою.

— У п’ятницю мене виписали з госпіталю і ми з дружиною їхали до Погребища, — розповідає Федір Слободян. — Я зайшов у салон, хотів зайняти місце. Дружина ще була на вулиці. Цей водій почав кричати, що йому через мої сумки ніде людей садити. Після суперечки він узяв мої речі і викинув на вулицю. А сам набрав у салон людей без білетів.

Сам водій заперечує це. За його словами, сумки дійсно були дуже великими. Але чоловік каже, що не викидав їх з салону.

— Я запропонував їм поміняти квитки та поїхати з іншим водієм, якщо їм не подобається мій автобус, — так каже водій. — Так вони і зробили. А потім я вже дізнався, що це був АТОвець та ще й інвалід. Кричати та ображати мене він почав перший.

Що спільного у цих історіях?

І АТОвець, і водій розповідають, що конфлікт стався саме через великі сумки, які везли з собою чоловік та дружина. Ніхто з них не каже про те, що сперечалися через інвалідність чи пільговий проїзд.

Їхні версії розходяться у тому, хто до кого почав першим нецензурно висловлюватися і чи викидав водій торби з автобуса самостійно. АТОвець стверджує, що попросив водія висадити пасажирів, які їхали без квитків, тоді місця у салоні вистачить і для людей з квитками, і для багажу. Після цього, за словами чоловіка, водій схопив торби і викинув їх на вулицю.

Кермувальник автобуса ж каже, що Федір сам виніс свої речі з салону.

Варто зазначити, що Федір Слободян купив квитки у касі: собі пільговий, дружині — повний, його ціна близько 12-ти гривень. Водій не заперечує, що бачив квиток бійця, проте зазначив, що на цих квитках конкретне місце у салоні не вказується. Пишуть просто «вільне місце», тобто куди захотів, туди і сідай, при умові, що крісло не було зайняте до того кимось іншим.

Що про це думають вінничани?

У коментарях під новиною про цей інцидент читачі розділилися на два табори: одні підтримують АТОвця, інші — жаліють водія автобуса. Багато коментарів підкріплені нецензурною лайкою. Ми спробували вибрати з них найцікавіші та найаргументованіші. Збережено "ніки", під якими люди залишали коментарі.

Світлана Яковишенко:

«Цікава фраза: ''обілечувати'', люди добрі, а хто коли бачив ті білети від водіїв у маршрутках?»

Танюшка Кириллова

«Хотілося б почути коментарі пасажирів, що були в автобусі того разу. Ми вислухали 2 сторони конфлікту. Що скажуть очевидці? Адже зі сторони видніше. Якщо все відбувалось так, як ми читали в попередньому пості, та як каже постраждалий, то звичайно, водій отримав по заслугах. А якщо правда у словах водія? Тоді людині просто так поламали життя, адже його тепер на жодну роботу не візьмуть. Треба почути не менше десятка поглядів тих, хто безпосередньо бачив дійство і брав у ньому участь, а вже потім робити якісь висновки»

Валентин Дроненко

«Водії, буквально, звіріють, вгледівши в салоні пільговика. Психічно неадекватних за кермом значно більше, ніж серед тих, хто власним життям забезпечував їм роботу. Завжди існує можливість врегулювати конфлікт "по-нормальному", якщо перед очима не мерехтять пару лівих червонців. Висновок: горе-перевізник повернув постраждалому соту частину коштів, які ним (перевізником) було занесено у корумповані кабінети»

Сідор Сідоров

«Да. Нужно разобраться! Водителей хамов сейчас очень много, которые на остановках поют: мужик, купив билетик в кассе, идет пешком по трассе... Да и хамов атовцев тоже хватает. Служил, воевал — но не нужно этим кичиться! Человеком нужно быть!»

«Борючись за права одних, забуваємо про права інших»

Ростислав Небельський, юрист, правознавець

— Якщо розглядати цю ситуацію у юридичній площині, то ми можемо опустити той факт, що пасажир був бійцем АТО. Це родина: чоловік та дружина, які мали квитки для проїзду у міжміському маршруті. Таким чином, між пасажирами та перевізником виник договір про надання послуг. Якщо водій справді силоміць викинув речі на вулицю, то це однозначно є порушенням прав пасажирів та розірвання цього договору у односторонньому порядку. Викидати речі — незаконно і неприпустимо. Це може бути навіть кваліфіковано як порушення і зафіксовано поліцією.

— Тепер з іншої сторони. Якщо кількість та габарити сумок перевищували норми, то пасажир мав би оплатити провезення багажу. Насправді, ці норми ніким не контролюються, тому водій і мав роз’яснювати їх пасажиру.  Він мав без застосування сили попросити пасажира розмістити речі так, щоб вони не заважали іншим. Тут важливий контекст ситуації: сварка виникла через те, що водій просто намагався показати, хто тут головний, чи це були дії, до яких він мав вдатися через необхідність.

— Коли чоловік попросив водія висадити безквиткових пасажирів, щоб розмістити свої речі, то це зруйнувало звичний устрій життя водія. Навіть наявність безквиткових пасажирів не робить їх меншими у правах. Так, це може бути кваліфіковано як порушення зі сторони водія. Але це не робить їх «підданими», щоб виганяти їх, коли вони оплатили проїзд, хоча б водію.

— З приводу звільнення водія. Ми, інколи, борючись за права одних, забуваємо про права інших. Звільняти на місці конфлікту, коли директор виступив у ролі судді, є незаконно. І ні в якому разі не можна забирати у водія його зароблені гроші для відшкодування пасажиру. Якщо цей чоловік був влаштований офіційно на роботу, то він може звертатися до суду, щоб повернути свої гроші, а ще вимагати відшкодування за кожен день протермінованої зарплати. А директора можна оштрафувати за порушення трудового законодавства.