Водяні лілії біля «Вінницької реберні» — окраса Південного Бугу чи інвазійний вид? Ми дізналися, чи можуть нашкодити німфеї водоймі (новини компаній)

Рожеві, бордові, кремові, бузкові. Цьому розкішному саду водяних лілей на Південному Бузі вже п'ять років. Квітами милуються поціновувачі водних видів спорту, які пропливають повз цю красу, захоплюються туристи і відвідувачі знаного вінницького гриль-пабу «Вінницька реберня», який розташувався над рікою.

Сад з водяних лілей — окраса Південного Бугу

Закохалися у красу та велич лілей і співвласники цього затишного закладу Вікторія та Віталій Гуменюки. Це вони створили казковий сад на воді. Тому, крім смачних реберець, тут пригощають відвідувачів ще й вражаючим краєвидом різнобарвних водяних лілей.

Цих благородних родичів звичайного бузького латаття збирали по всій країні, допомагала спільнота любителів лілей та лотосів. Зокрема, і вінницькі ентузіасти-садівники. Любов до річкових квітів призвела до того, що на березі Південного Бугу біля пабу уже висадив більш ніж 14 сортів. І зараз сад вже може претендувати на місце в книзі рекордів України.

Віталій Гуменюк розповів, звідки з'явилося таке захоплення і любов до німфей.

— Справа в тім, що в нас батько до цього часу займається вирощуванням рослин для ландшафтного дизайну, в нього свій садовий центр, — розповідає Віталій.— Своїм прикладом він навчив мене і сестру займатися бізнесом, привив любов до рослин. Ми з сестрою якось сиділи над річкою і дивились, яка вона не впорядкована. Думали, що зробити, щоб вона стала краще, окультурити. Цікаво було б зробити з річки квітучий сад. Це покращить і її вигляд, і туристичну привабливість всього міста,— подумав я. В нашого батька був досвід вирощування німфей. Ми замовили два сорти і висадили. Вони прижились і це було гарно. А потім ми ще і ще висаджували, обмінювались сортами з різних куточків України. 

Водяні квіти не лише висаджують. Щоліта лілеї біля «Реберні» зривають, аби краще розвивалася коренева система. І щоразу власники закладу запрошують вінничан на це яскраве видовище. Аби доглядати за квітами, Віталій Гуменюк навіть пройшов курс дайвера. 

На так звану селфі-прополку можуть прийти всі бажаючі. Адже вишукані фотографії з рідкісними квітами можуть урізноманітнити портфоліо вінницьких красунь та залишаться на згадку про літо в альбомах поціновувачів справжньої природної краси. Було дуже видовищно, адже кожен новий букет, вирваний Віталієм з води виходив не схожий на попередній. Червоні, рожеві, фіолетові, жовті та білі квіти світилися на сонці неймовірним сяйвом кольорів.

Ця акція завжди проходила безкоштовно. Але в минулому році власники «Реберні» вирішили поєднати красиве з корисним. Бажаючим отримати букет лілей та зробити селфі запропонували за донат на придбання автівки для ЗСУ.

— Ми з цих квітів робили живий герб Вінниці. Є одна активістка, яка займається сервіровкою. В минулому році вона брала участь у французькому конкурсі, де сервірувала столи з нашими ліліями. В цьому році вона зайняла місце в американському конкурсі. Ці німфеї вже рекламують Україну на міжнародному рівні, і Вінницю в тому числі.

Віталій мав на увазі вінничанку Нелю Швидку, яка є стилістом посудного гардеробу. Себе називає сервірувальницею.

— Сервіровок з лілеями я раніше не бачила, — розповідає Неля. — В мене була ідея сервірування саме з цими квітами, бо таких не зустрінеш ніде. Я маю вінтажний посуд з рибами, до який підійшли саме водяні лілії, які занесені в Червону Книгу. Але ніде не могла знати цих квітів. Поки не побачила в ЗМІ, що у Вінниці є сад лілей біля «Реберні», і їх щорічно проріджують,можливо зібрати букет, сфотографуватися. Минулого року я зробила сервірування і надіслала на міжнародний конкурс до Франції, де посіла третє місце, в Америці я перші місця займала, в інших конкурсах потрапляла в топ-кращих серверувань. В цьому році вирішила повторити, надіслати їх в Париж і Мексику.

Нині вінничанин Віталій Гуменюк мріє, щоб Вінниця стала єдиним місцем в Україні, де одночасно розквітатимуть безліч різнобарвних лілей.

— В нас є дуже недооцінена інфраструктурна, рекреаційна, туристична родзинка — це наша річка, наш Південний Буг. Вона в житті міста не бере участь на 99%. З неї тільки п'ють воду на Водоканалі і зливають на Сабарові відходи. Із 400-тисячного населеного пункту може сто чи двісті чоловік ходять на байдарках, сапах чи ловлять рибу. Ми не використовуємо річку взагалі. В нас є можливість створити унікальний сад вінницьких лотосів. Це, з одного боку приверне увагу місцевого населення до рекреаційної зони, по-друге — це в потенціалі може стати візитівкою Вінниці. А в тандемі з існуючою родзинкою, фонтаном Рошен, це може працювати в сінергії.

У самого ж міста є ініціатива з німецько-швейцарським фондом «GIZ” створити пішохідну алею,12.7- кілометрову, від Сабарова до Водоканалу. Що пішоходи можуть там побачити? Якщо висадити лілеї, то пішоходи можуть йти і споглядати на квіти.

Біля Київського і Центрального мосту є острівці, де є глечики жовті. Можна там висадити герб Вінниці. Я хочу це латаття розсадити більше, але не стихійно, в правовому полі. Педуніверситет і Аграрний університет готові до співпраці.

Сортові німфеї — шкода чи користь?

Латаття — це не лише окраса водойми, а й прихисток для маленької риби та черепашок. А ще — лілеї очищують воду від важких металів. Вони, за рахунок свого широкого листя, закривають поверхню річки і таким чином не дають розвиватись фітопланктону, тобто жабуринню, натомість розвивається зоопланктон. Це їжа для рибок, яка вбирає усі ті викиди, які скидають добрі люди і підприємства в річку. Про це говорять Віталій і Вікторія Гуменюк.

Проте деякі експерти з Вінницької міської ради вважають, що декоративні сорти німфей можуть принести шкоду екосистемі Південного Бугу.

— Кілька разів мене звали на різні екологічні заходи, так як я являюсь, крім усього іншого, щей головою ГО Культурно-екологічної співпраці, — розповідає Віталій Гуменюк.— Коли я намагався доносити ідею до чиновників міськради, що маю бажання збільшувати на Південному Бузі сад із лілей, то Любов Колосова, експертка з екології та озеленення КП «Інститут розвитку міст», відповіла, що те, чим ми займаємося — це дуже погано. Саме висадка німфей в річку, оскільки ці квіти не притаманні нашій екосистемі. І нові сорти, так звані інвазійні, вони можуть негативно вплинути і витіснити аборегенні види. Тобто, наукою не обґрунтовані побоювання стали причиною зайняти таку категоричну позицію. Якщо говорити, наприклад, про річковий горіх — то так, це чума у водоймах, яка заполоняє всі території. Єдині, хто може їм чинити опір, то якраз ці сортові німфеї.

Для довідки: інвазійні (інвазивні) види — алохтонні види зі значною здатністю до експансії, які розповсюджуються природним шляхом або за допомогою людини й становлять значну загрозу для флори й фауни певних екосистем, конкуруючи з автохтонними видами за екологічні ніші, а також спричиняючи загибель місцевих видів.

Експертка з екології та озеленення КП «Інститут розвитку міст» Любов Колосова в коментарі повідомла, що німфеї можуть стати в майбутньому борщівником, який колись був декоративною рослиною, а нині засмічує екосистему. Хоча ще ніхто не досліджував водяні лілії на можливу інвазивність.

— Коли ми говоримо про загрозу для екосистем, їх несуть два чинники: зміна клімату і інвазійні види, — пояснює фахівчиня. — У нас є інвазійні види, які витісняють наші місцеві види. Наприклад борщівник Сосновського — це інвазійний вид, який шкодить нашій екосистемі. Він з'явився штучним чином, люди його почали вирощуват, а зараз він шкодить екосистемі. Наші науковці, а здебільшого європейські, турбуються про розповсюдження нових інвазійних видів, які можуть нищити еко спільноти. Проблема з німфеями полягає в тому, що Віталій Гуменюк вирощує їх у відкритій водоймі. Ніхто не досліджував німфеї на можливу інвазивність, як ніхто не досліджував у свій час борщівник. Проте є перелік водних інвазійних рослин. Вони для людини не приносять шкоду, для екосистем досить шкідливі. Таким чином роблячи піар для закладу, Гуменюк створює загрозу. Буг — це величезна артерія. Як ця рослина може поширитись, може проростати в різних місцях — цього не відслідкуєш. Користі від цих німфей ніякої, це декоративна принада. Він їх вирощує, щоб привабити клієнта до закладу. Це нормальна позиція підприємця. Але, враховуючи всі інші фактори, то я вважаю, що цей підхід не варто тиражувати. Тим більше, щоб міська рада цьому саду надавала статус. Враховуючи світові загрози, це не варто поширювати.

 — Любов Колосова якось при зустрічі мені розповіла, що якби в її були кошти на дослідження або комісій, то б вона обовзково зробила б так, щоб мене оштрафували і заставили викорчувати всі лілії із річки.Така була розмова. Є у нас університети і науковці, екологи, хай вивчають питання, проводять експертизи. Якщо вони докажуть що це погано — я піднімаю руки і кажу, що винен. Якщо скажуть, що німфеї не впливають на екосистему, то виходить, що упереджена думка Колосової зупиняє хорошу справу.

Вінницькі науковці говорять, що шкідливість німфей для екосистем водойм ще не досліджена. Попередні дослідження показують, що водяні лілії не шкодять нашому Бугу.

— Другий рік це питання досліджуємо, розглядаємо, — говорить Оксана Шевчук, доцент кафедри біології ВДПУ ім. М. Коцюбинського. — Поки що не можемо сказати, що ці види шкодять водоймі. Але це потребує подальшого дослідження. Тобто на основі однорічних даних таку інформацію, ми як науковці, ми вам надати не можемо. Поки ми не виявили ніякої шкоди, але кілька років потрібно подивитися, подосліджувати.

Традиційна фотосесія з лотосами

Поки фахівці займаються дослідженнями, власники «Вінницької реберні» не зраджують добрим традиціям. Цьогоріч Віталій і Вікторія Гуменюки запрошують вінничан і гостей міста на унікальну та неповторну подію у нашому місті — фотосесію у саду Вінницьких лотосів.

Фотосесія з ліліями несе благодійний характер, тому єдина умова участі — задонатити довільну суму на ЗСУ. Разом з професійним фотографом власники пабу обіцяють зробити цей день яскравіше, водночас допомогти нашим відважним воїнам ЗСУ. 

Захід відбудеться 16 липня о 10:00 в пабі «Вінницька реберня», адреса: Київська 3а (637 км. р. Південний Буг, набережна).