Інтерв'ю з «Феніксом», заступником командира 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем ім. Я. Гандзюка (соціальна реклама)

“Фенікс” — заступник командира 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка

За останні півтора роки війна набула нових форм. Ворог збільшив інтенсивність. Реагуємо - переводимо протистояння в «роботизовану» площину. За плечима командирів ЗСУ більший досвід. Він дозволяє успішно відбивати штурмові дії противника. Трапляються дні, коли в смузі нашої бригади відбувається 10-15 штурмів. І ми до них готові.

Просування окупантів на Покровському напрямку останнім часом нівелювалося. Зменшення кількості техніки та особового складу противника – це просте пояснення. Я його не сприймаю. Йде перегрупування та ротація підрозділів з метою подальшого просування.

У нас покращилася якість підготовки особового складу. Але моральний дух новачків нижчий. Добровольців меншає. Вихід – набираємо людей з числа тих, які самовільно залишали військові частини. Це стійкі бійці - відбивають штурми, тримають позиції.

Коли був командиром роти, взводу, батальйону щодня працював з особовим складом. Мав таких, які до виходу на перше бойове завдання били себе в груди: «Всіх розірвемо». А в реальному бою губилися. І навпаки: воїн міг нервувати напередодні, а під час критичної ситуації мобілізовувався – організовував оборону, витягав поранених.

З 2024-го я – заступник командира бригади. До будь-якої посади ти доростаєш тільки будучи на ній. Однозначно не був до неї готовий. І зараз кожен день кидає нові виклики, яким ти маєш відповідати.

Хотів бути пожежником. Сказав батькам. «Це небезпечно, - відповіли, - краще йди у військові, будеш у кабінеті сидіти». 2013-го вступив до львівської «сухопутки». За рік почалася перша фаза війни. Навчальна програма змінилася. 2016-го протистояння дещо локалізувалося. Наша група боялася: випустимося лейтенантами і матимемо підлеглих з бойовим досвідом. А самі його не набудемо, бо все закінчиться і не встигнемо. «Встигаю» уже восьмий рік.

Найважче під час «повномасштабки» - перші дні війни. Оточення батальйону бригаду на Антонівському мосту. Ворог «поливав» з авіації, артилерії. Морально було непросто – ти просто не розумів, чим це все може закінчитися.

Якщо моя дитина захоче стати воїном, не відмовлятиму. Але запитаю: ти впевнений?

Вільний час – це книга. Зараз мені цікава «Принципи ведення війни».