«Зайчику, я вдома», — на рідний голос у слухавці Олеся чекала понад два роки

• Розповідаємо зворушливу історію Сергія Головенка, воїна 59-ї бригади, який повернувся з полону. Його дружина Олеся жила між вірою та болем, чекаючи на дзвінок, який усе змінив. У матеріалі — бойовий шлях, неволя, звільнення, реакція родини та подальша реабілітація. 
• Також публікуємо імена інших воїнів із Вінниччини, які нещодавно повернулися додому.  Кожна історія — це свідчення мужності, випробувань і незламної віри в повернення.

— Як довго я чекала на той дзвінок, — каже пані Олеся під час розмови з журналісткою «20 хвилин». — Нарешті ми дочекалися його повернення додому.

З дружиною звільненого з полону гранатометника військової частини А1619 (59-ї бригади) познайомилася голова Тростянецької селищної територіальної громади Людмила Червонецька.

24 лютого 2022 року світ змінився. Тисячі українців без роздумів стали на захист своєї землі. Серед них був і Сергій Головенко. Він почав службу у лавах територіальної оборони. Далі служив гранатометником у складі в/ч А1619 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка. Чоловіка відправили на гарячі напрямки Миколаївщини та Херсонщини. Далі — жорсткі бої на сході країни, зокрема на Донеччині. Сергій воював понад сім місяців у самій пекельній зоні фронту.

Полон

10 березня 2023 року, під час виконання бойового завдання поблизу села Невельське на Донеччині, зв’язок із Сергієм обірвався. Побратими бачили, як чоловік потрапив у полон. Після цього почалася тиша. Жодної звістки.

Родина жила у постійному напруженні, між страхом і вірою, між молитвами і гіркими думками. Кожен день ставав випробуванням. Але серце дружини Олесі відчувало, що він живий.

«Чекали на дзвінок два роки та два місяці»

Сергій зателефонував дружині одразу після звільнення з полону. Дзвінок став для Олесі несподіваним, але водночас і довгоочікуваним. Перші слова чоловіка, сповнені любові і полегшення, навіки закарбуються в її пам’яті.

— Він був у колонії в Донецьку, потім його перевели в інше місце. Зв’язку з ним не було жодного разу за весь цей час, — розповіла пані Олеся під час розмови з журналісткою.

Жінка згадує, як усі ці місяці вони щоденно шукали хоч найменшої звістки про нього. Моніторили новини, переглядали списки обмінів, навіть звертали увагу на повідомлення з російських джерел — усе, щоб отримати хоч крихту інформації.

— Коли він звільнився, ще не міг довго говорити. Лише коротко сказав, що в Україні і що з ним все гаразд. Але навіть ці слова стали для нас наче порятунком, — згадує жінка.

У Сергія і Олесі — двоє синів. Старшому 16, молодшому 14. За ці два роки діти дуже змінилися.
Журналістка поцікавилася, як родина переживала довгі місяці невідомості. Олеся відповіла так:

— Ми чекали цього два роки і два місяці. Кожен обмін був для нас стресом — надія змінювалась болем. І от нарешті ми дочекалися.

Разом із дружиною і синами Сергія весь цей час чекав і його батько. Усі жили лише вірою в повернення.

Додому Сергій повернеться приблизно через місяць-півтора. Йому потрібна фізична та психологічна реабілітація, адже здоров’я поки не таке міцне, як хотілося б.

— Подивіться на фото, яким він був до полону і яким повернувся, — розповіла дружина Олеся. — Сергій сильно схуд за цей час і тепер йому потрібно відновитися. Але головне, що він уже не там. Це для нас найцінніше, — зітхає Олеся.

Нагадаємо, рішення про масштабний обмін полоненими у форматі «1000 на 1000» було ухвалене 16 травня під час переговорів між українською та російською сторонами у Стамбулі. Сам обмін відбувався в три етапи з 23 по 25 травня. Додому повернулися 45 військовослужбовців із Вінниччини, серед них і Сергій Головенко.

• Під час масштабного обміну військовополоненими додому повернули 45 вінничан

На рідну землю ступили справжні Герої:

• Андрій Муравський із Козятина потрапив у полон 24 травня 2022 року після розгрому їхнього батальйону і пробув там рівно три роки.
• Юрій Юзвак із Гайсина, боєць 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка, був у полоні шість місяців. Більше про те, як дружина шукала у натовпі звільненого з полону чоловіка ми писали у матеріалі.
• Морський піхотинець Ярослав Ковальчук із Барської громади, 1994 року народження, перебував у полоні понад три роки — від початку повномасштабного вторгнення.
• Сергій Загика з Городківської громади повернувся додому після 19 місяців неволі.
• Ігор Бадаєв, 27-річний військовий зі Стрижавки, головний сержант 5-ї групи спецрозвідки, потрапив у полон 13 березня 2022 року і провів там понад три роки.
• Микола Карпов із села Липівка Томашпільської громади, боєць 120-ї окремої бригади Сил територіальної оборони, опинився в полоні у квітні 2022 року під час боїв поблизу села Ставки на Донеччині.
• Микола Шуткевич із Ямполя, військовослужбовець 56-ї бригади, перебував у полоні з лютого 2023 року.
• Геннадій Луцький із села Дзигівка Ямпільської громади — захисник «Азовсталі», який пережив колонію в Оленівці. Він повернувся додому у день народження матері.
• З Бершадської громади додому повернулися троє захисників: Роман Волощук з Яланецького старостинського округу, Федір Шеремета з Бирлівського старостинського округу та Олександр Геращенко з Маньківського старостинського округу села Крушинівка.
• Євгеній Горбатюк, 39-річний мешканець села Лука-Мелешківська, потрапив у полон 14 грудня 2023 року поблизу Курдюмівки, Бахмутського району. Він провів у неволі 1 рік і 5 місяців.
• Олександр Драчук із села Якушинці, воїн 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади, потрапив у полон на Донеччині 29 вересня 2024 року.
• Юрій Гучок з Агрономічної громади, який проявив справжню мужність, витримку й силу духу, пройшовши тяжкі випробування в полоні.
• 25 травня звільнили Олександра Бурбеза, 21 березня 1977 року народження, жителя села Біляни Чернівецької громади. Він зник безвісти 27 липня 2022 року і провів у полоні майже три роки — 2 роки і 10 місяців.
• У Бабчинецькій громаді Могилів-Подільського району повідомили про звільнення Михайла Золіна з полону.
• Анатолій Горобець, якого тривалий час утримували в полоні, повернувся додому до рідної Збажівки, що в Погребищенській міській громаді.
• Сергій Кащук з Хмільницької громади, якого чекали вдома 440 днів.
• Боєць (ім’я не розголошують) 14-ї бригади Нацгвардії «Червона Калина», що базується в Калинівці та троє військовослужбовців із Могилів-Подільського загону. Вони перебували у полоні з жовтня 2023 року.

Читайте також:

Що купують та які ЖК обирають у Вінниці — розповідає експерт з нерухомості Богдан Когут

Спецназу потрібна зброя: підрозділ веде бої на гарячій ділянці Харківського напрямку

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.