Понад три роки був у полоні — у Жигалівці зустріли захисника Вадима Шаталюка

• На Вінниччині зі сльозами радості та болю зустріли звільненого з російського полону Вадима Шаталюка.
• Після страшного полону чоловік нарешті повернувся додому, де його чекали родина, громада і маленький син, якого він побачив уперше.

У селі Жигалівка на Вінниччині зустріли військового Вадима Шаталюка, який повернувся з російського полону. Як розповідає Kalynivka.city, на зустріч із захисником прийшли десятки односельців із квітами, хлібом-сіллю та словами вдячності.

Люди не стримували емоцій — радість перепліталася зі сльозами, адже для багатьох ця зустріч стала особливо болючою через власні втрати на війні. «Спасибі, сину, що повернувся», — сказала одна з жінок, обіймаючи воїна, як рідного.

У ворожому полоні Вадим Шаталюк провів три роки і три місяці. У полон він потрапив у січні 2023 року на Донеччині, де у лавах 59-ї окремої мотопіхотної бригади боронив Україну від російських окупантів, а повернувся на рідну землю 24 квітня 2026 року. У цей день у результаті обміну між Україною та рф з ворожого полону додому повернулися 193 українські військовослужбовці. Особливістю цього обміну була у тому, що вдалося повернути з полону хлопців 2000-х років народження, більшість звільнених незаконно утримували на території Чечні. 

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Вадим служив за контрактом на арсеналі в Калинівці, згодом його перевели на службу у 59 окрему мотопіхотну бригаду імені Якова Гандзюка. Коли стало зрозуміло, що незабаром Вадима відправлять на лінію бойового зіткнення, він запропонував Тетяні одружитися.

Кінець 2022 і початок 2023 року для Тетяни і Вадима були надзвичайно насиченими на події.

— П’ятого грудня 2022 року ми розписалися. 2023 рік зустрічали разом у Жигалівці, а уже 5 січня Вадим був на позиції на Донеччині. 10 січня, коли він повернувся з позиції, я сказала йому, що вагітна, а 15 січня Вадимовій мамі принесли сповіщення, що він зник безвісти поблизу села Водяного на Донеччині, — Тетяна Шаталюк досі пам’ятає кожен день із того часу.

Рідні Вадима хоч і отримали звістку про те, що він зник безвісти, але надії на те, що він живий, не втрачали ні на мить.

Кілька місяців Вадима Шаталюка вважали безвісти зниклим, родина не мала жодних звісток про його долю, аж поки з полону не повернулися українські воїни, і повідомили, що Вадима утримують окупанти. А згодом з’явилося кілька відео, на яких Тетяна впізнала чоловіка і дізналася, що він у полоні в Грозному.

Сам Вадим згадує, що думка про майбутню дитину допомагала триматися у неволі. «Я знав, що маю повернутися. Це давало сили витримати все», — каже він.

Коли Тетяна Шаталюк дізналася, що Вадим у полоні, вона написала повідомлення настоятелю храму у Жигалівці отцю Ростиславові Семенчуку з проханням молитися за її чоловіка.

Увесь час, поки Вадим був у полоні священник підносив молитви за його звільнення, за звільнення усіх українських воїнів. А тепер, коли Вадим Шаталюк повернувся додому, отець Ростислав також прийшов на зустріч із ним і подарував звільненому воїнові ікону Івана Хрестителя.

Після повернення воїн вперше приїхав до рідного села, де його чекала вся громада. Для багатьох ця зустріч стала не лише радістю, а й нагадуванням про ціну війни та втрат, які вона приносить кожній родині.

Днями у селі Гвоздів Немирівської територіальної громади зустріли захисника Віталія, який понад два роки перебував у російському полоні. Також під час першого етапу обміну військовополоненими додому повернулися п'ятеро захисників із Вінниччини, серед них — Олександр Задоєнко з Турбівської громади та Віталій Дячок із Ямпільської громади. Обидва перебували у російському полоні з 2022 року.

 

Читайте також:

«Мертва петля» Вінниччини: трагедія табору смерті в селі Печера, про яку мовчать путівники

Пам’ять полеглих у Другій світовій війні вшанували покладанням квітів до Меморіалу борців з нацизмом

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.