Юлія Тимошенко: влада на місцях має стати балансовою противагою центральній владі (Пресслужба ВО «Батьківщина»)

Юлія Тимошенко нагадала, що з початком епідемії в Україні парламент виділив 66 мільярдів гривень на боротьбу з коронавірусом. Це фактично подвійний річний бюджет галузі медицини.

— Як двічі прем’єр-міністр я говорю, що цих грошей вистачило б повністю на безкоштовні тести, на безкоштовні ліки не тільки стаціонарів, а й амбулаторно. Це б вистачило б на організацію додаткових мобільних бригад «швидких». Їх би вистачило, аби за 8 місяців розгорнути мегалікарні, як це зробили в Китаї, аби не зачіпати систему охорони здоров’я, щоб вона працювала, - розповіла лідерка «Батьківщини». - Тобто все це грішми забезпечено. Але через те, що сьогодні відбувається, не працює уся система. А для людей створили якесь замкнуте коло.

Із цих 66 млр грн влада 35 мільярдів забрала на дороги. 24 млрд так наче бережуть на якісь свої потреби. Натомість здорові люди сидять на карантині, а хворі чи з симптомами вимушені самотужки їздити здавати тести, а можливість лікування за бюджетний кошт люди отримують тільки тоді, коли уже потрапили до лікарні.

— Я звернулася до президента із пропозицією створити національний штаб і очолити його особисто йому. Це єдина людина в країні, яка має такі повноваження, - зазначила Юлія Тимошенко. – Йому треба зробити п’ять пунктів. Перший – «Гаряча лінія», куди може звернутися будь-хто з симптомами хвороби, адже крім самого ковіду є ще сезонні та інші хвороби, а як свідчить статистика 30-50% людей не уклали угоди з сімейними лікарями і вони просто не знають, до кого їм зараз звертатися. Тобто має бути єдина «гаряча лінія», куди людина зателефонувала. І не вона їде кудись, а потрібно додатково створити мобільні сили до «швидких» або до лікарів сімейних. Виїхали  і взяли у людини тест, безкоштовний, дома. Далі - безкоштовні ліки, як в стаціонарі, так і амбулаторно. І негайно розвивати кількість ліжок. Щоб завантаження було не більше 50%. Ми сказали, що готові працювати у цьому штабі. Закачувати рукава і пахати.

Була надія на зміни, а влада включила турборежим

Приїзд лідерки «Батьківщини» до Вінниці почався із запитань і прохань людей. Малі підприємці просили, аби відмінили закон про касові апарати, який фактично ставить хрест мікробізнесі. Пенсіонери запитували, чому попри обіцянки влади про здешевлення тарифів вони отримали платіжки зі збільшеними майже на 40% сумами.

— Мені здається, що ми потрапили в якесь замкнуте коло, де нам постійно потрібно переконувати керівників держави у тому, що вони мусять зробити і зробити це правильно, - каже Юлія Тимошенко.

Вона переконана, що Україну просто віддала у зовнішнє управління. Мета – заволодіння ресурсами держави. Наслідок – з найбагатшої країни Європи Україну штучно перетворюють у Мадагаскар, що визнаний найбіднішою країною світу.

— Попередній Президент відкрив двері для глобальних корпорацій. Коли обирали нового Президента, люди сподівалися на краще життя, а наш команда – на те, що ця політику «відкритих дверей» завершать, і почнеться політика, коли усі ресурси будуть відновлюватися і ставитися на служіння України. Це стосується і надр, і наших транзитних можливостей, всього. Але з перших днів у турборежимі включили повністю політику виконання замовлень зовні. Першим законом був закон про скасування заборони на приватизацію усіх наших стратегічних об’єктів. Це 120 наших підприємств. На сьогодні ми єдина країна у світі, яка не має обмеження на законодавчому рівні для приватизації ресурсів України. І якщо цей план введуть у життя, ми будемо єдиною країною у світі, де держава від імені народу не буде володіти нічим.

За словами Юлії Тимошенко, зараз є близько 200 законів, які відверто шкодять Україні як державі. Так, проголосований ринок землі вдарить не тільки по фермерах. Це – удар по безпеці країні, і по кожному жителю міст.

— Сьогодні 70% продуктів супермакеркетах уже не придатні для споживання. Якщо цей закон попрацює 10 років, то будемо їсти пластмасу, якщо її, звісно, завезуть. Бо ми залишимося без продовольчої безпеки, без готових продуктів харчування, тому що великі корпорації не роблять фермерську роботу. Корпорації дбають тільки про себе і свої прибутки, - зазначає Тимошенко.

Партія «Батьківщина» уже звернулася до Конституційного суду і є надія, що цей закон про ринок землі визнали неконституційним.

— Але ми питаємо: навіщо ми кожен раз мусимо боротися з вітряками? Чому ми кожен раз мусимо долати чиїсь ідіотські рішення? Президент змінився, а люди і структури, які управляють країною – не змінилися. От зараз Фонд держмайна виставив на продаж усі Науково-дослідні інститути, які є в Україні. Їх продають як офіси і як шматочки землі біля офісів. Це що? Розвиток країни? Ні! Нас закопують, як суверенну державу, як конкурента у світі, якщо ми розправимо крила, а ми це можемо зробити, нас просто ховають, забираючи у нас наші ресурси, - зазначає Юлія Тимошенко.

Місцеві вибори як шанс і можливість противаги

Юлія Тимошенко наголошує, що право управляти своєю країною належить народу. І місцеві вибори 25 жовтня – це шанс для людей заявити про свою згоду чи незгоду з тим, що відбувається в державі.

— Так, зараз не президентські і не парламентські вибори. І справді у Києві у них більшість і вся влада. Але місцеві вибори можуть стати переломним моментом. Тому що ці місцеві вибори по суті як референдум довіри/недовіри діючому Президенту і його курсу. Найголовніше – курсу, - пояснює лідерка «Батьківщини». - Тут же не в людях справа, а у тому, що ці люди несуть країні. Це наймані менеджери – поміняйте їх.

Юлія Тимошенко переконана, що місцеві громади можуть стати справжньою балансовою противагою всього, що робиться в центрі. І за потреби сказати своє «ні» рішенням, які вони вважають неправильним. Як приклад, вона наводить позицію Запорізької області, де зараз ухвалюють рішення, що їх території будуть вільні від грального бізнесу. До речі, за законом про місцеве самоврядування громади мають багато можливостей ухвалювати свої рішення.

— Але розумно. Мирно. Сказати «ні» тому, що робиться у центрі, - зазначає Юлія Тимошенко.

На переконання лідерки «Батьківщини», місцеві органи влади мусять стати балансовою противагою і захистом України.