«Як іти, то до кінця»: у Вінниці прощаються із захисником Романом Кириченком
- Роман Кириченко із позивним «Кузміч» воював ще з часів АТО/ООС, а після початку повномасштабної війни продовжив службу у 120-й бригаді ТрО та 47-й «Маґурі».
- Воїн загинув 2 серпня 2024 року на Покровському напрямку, а сьогодні, 12 вересня, Вінниця проводить його в останню путь.
Сьогодні, 12 вересня, Вінницька громада проводить в останню путь захисника України Романа Кириченка. Він воював ще з часів АТО/ООС, а після 24 лютого 2022 року став до лав 120-ї бригади територіальної оборони та 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура», захищаючи Україну від російських окупантів.
Роман Кириченко з позивним «Кузміч» був мужнім воїном, який найвище цінував дисципліну, обов’язок та справедливість. З лютого 2015 року чоловік воював на сході України та боронив Мар’їнку під час АТО/ООС у 14-й механізованій бригаді. У травні 2017 року повернувся до цивільного життя, проте регулярно брав участь у військових зборах, де проходив перепідготовку. Мав багато військових спеціальностей: був старшим стрільцем, навідником гармати, помічником гранатометника, механіком-водієм танка. Незадовго до початку повномасштабного вторгнення підписав контракт, і вже зранку 24 лютого 2022 року взяв до рук зброю для захисту батьківщини.
У складі 120-ї бригади ТрО виконував роботу з виявлення та знешкодження диверсійних груп на Вінниччині. Згодом брав участь у боях поблизу Святогірська та Ізюма, служив поблизу Чорнобиля. На початку 2024 року його відправили на Покровський напрямок у складі зенітно-ракетного взводу 47-ї бригади «Магура».
«Влітку 2024 року Роман приїхав додому: втомлений, брудний… Але ми були щасливі, що він живий. Тоді він здійснив свою мрію — купив сучасний велосипед. З нами Роман пробув недовго, повернувся на схід — там, де були страшні бої. Проте він сказав: “Я своїх побратимів не залишу. Як іти, то до кінця”», — розповідають рідні.
Протягом пів року Роман Кириченко воював на Покровському напряму. Обслуговував ПЗРК «Ігла». Також брав участь у бойових виходах.
«Напередодні останнього виходу на позиції Роман зателефонував додому. Тоді ми чули його востаннє. Після цього нам побратими нам повідомили, що з групою Романа зник зв’язок. Це було в районі Желанного Покровського району 2 серпня 2024 року. Ми молились та чекали на інформацію про нього кожен день. Трималась за кожне сказане слово, за найменшу надію. Але найгірші здогади підтвердилися — ми дізналися, що він загинув. Поліг, героїчно захищаючи батьківщину», — згадує мама Романа Кириченка Валентина.
Роман Кириченко народився 30 липня 1978 року у Вінниці. Навчався у школі №19. Після цього проходив строкову службу. У цивільному житті був будівельником.
«Роман був дуже добрим, завжди приходив на допомогу, любив життя, природу. Гарно малював, вирізав з дерева. Любив збирати гриби, риболовлю», — розповідає сім’я воїна.
Прощання з воїном розпочнеться об 11.30 за адресою: вул. Якова Гальчевського, 1-А. О 12.30 звершать заупокійну молитву у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору. О 13.00 чин поховання звершать на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Вас може зацікавити:
Рейтинг українських вишів: які позиції посіли університети Вінниці
Не розминулися на коліях: на Академіка Янгеля трамвай врізався в Toyota
Вакцинація дітей перед школою та садочком: що варто знати батькам перед навчальним роком
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
