«Я готовий їх на руках нести»: історія вінницького нацгвардійця, який рятує поранених

Марія ЛЄХОВА

Його щоденна місія — рятувати життя побратимів, вивозячи їх із найгарячіших ділянок фронту.
Вінничанин із позивним «Судак» розповів про виснажливу роботу водія-санітара, де кожен виїзд — це ризик, а ціною є життя.
Попри небезпеку, він не втрачає мотивації, бо знає, що везе справжніх героїв.

Гвардієць із позивним Судак — водій-санітар із вінницького підрозділу Національної гвардії України. Колишній охоронець і батько трьох дітей, він з початку повномасштабного вторгнення евакуює поранених із найгарячіших ділянок фронту.

«Я пишаюся тим, що везу цих героїв… Я готовий їх на руках нести», — говорить нацгвардієць.

Відео дня

У його роботі щодня вистачає небезпеки: від постійних вибухів до атак ворожих дронів, які шукають їхню швидку допомогу. Одного разу під час евакуації їхній екіпаж опинився під ударом FPV-дрона. В інший раз він ледве оминув ворожий танк, що перегородив дорогу. Попри ці загрози, Судак не припиняє виконувати свою місію.

За свій внесок у порятунок життів він отримав державну нагороду — медаль «За врятоване життя». За словами бійця, найважливішим у цій роботі є усвідомлення її цінності — це життя людини.

До речі, в Ободівській громаді тепло зустріли Героя, якого звільнили з полону. Олександр Безверхній провів там понад півтора року. Його звільнили під час обміну 24 серпня.

Повернення стало для його громади справжнім дивом. Однак радість зустрічі затьмарила гірка правда: брат Олександра загинув, віддавши своє життя у пошуках полоненого.