Війна без ілюзій та прикрас. Як 19-річний боєць став оператором бойових дронів у 120-й бригаді ТрО

Війна без ілюзій та прикрас. Як 19-річний боєць став оператором бойових дронів у 120-й бригаді ТрО
  • У 19 років він керує бойовими дронами, приймає рішення, від яких залежить життя, і щодня вчиться виживати там, де немає права на помилку.
  • Історія Олександра — про мужність і дорослішання у війні.

Олександру лише 19, але за його плечима — військова академія, бойові завдання і рішення, які змінюють життя назавжди. Поки його ровесники будують плани на майбутнє, він керує безпілотниками та воює у складі 120-ї окремої бригади територіальної оборони, ставши наймолодшим оператором БпАК у підрозділі. 

Історію бійця з позивним «Таран» розповіли у 120-тій окремій бригаді ТрО. Юнак свідомо обрав військову службу, пройшов навчання у Національній академії сухопутних військ і після випуску був розподілений до 120-ї бригади, де обійняв посаду головного сержанта стрілецької роти.

«Війна змушує дорослішати швидше, ніж дає час, і разом із нею дорослішають ті, кому лише 19», — кажуть про нього побратими. Сам Олександр зізнається, що не всі рішення даються легко, але кожне з них має свою ціну.

«Коли командування дізналося, що мені лише 19 років, на перший бойовий вихід мене не пустили. Зараз я за це навіть вдячний: група з трьох бійців, яка пішла замість мене, потрапила в засідку і, на жаль, усі загинули», — згадує військовий.

За словами Олександра, інстинкт самозбереження у нього є, але він не завжди спрацьовує. У таких випадках виручає підтримка побратимів: старші товариші можуть вчасно зупинити або підказати, як діяти безпечніше. «Це нормально – вчитись одне в одного», — каже він.

Позивний «Таран» з’явився спонтанно. Коли підрозділ виходив на позиції, Олександр ще не мав позивного. Побратими пожартували: якщо за кілька хвилин не придумає — буде «Шкура». Тоді він згадав своє прізвище і взяв скорочений варіант.

Рішення служити у війську в родині сприйняли з розумінням. Батько Олександра також проходить службу — нині у 122-й бригаді на посаді старшини медичної роти. «У дитинстві ми з друзями гралися «у війну», а тепер я справді тут», — говорить боєць.

Олександр переконаний: ненормально, коли одні залишаються вдома, а інші ризикують здоров’ям і життям на фронті. На його думку, краще піти служити, ніж уникати відповідальності.

Серед однолітків Олександра небагато тих, хто обрав військову службу. Він зазначає, що частину молоді деморалізують чутки та думки псевдоавторитетів про «погану армію». Водночас наголошує: якщо людина мотивована й сумлінно працює, ставлення до неї буде відповідне.

Перший вихід на позиції, за словами військового, не був критично складним. Найважче – швидко адаптуватися і постійно вчитись, адже у сфері безпілотників усе змінюється дуже динамічно.

Про свій вибір Олександр не шкодує. Каже, що рішення піти на службу було свідомим і зваженим. У тилу на нього чекають батьки та кохана дівчина, яка теж носить форму — вона служить у поліції. Для бійця це окрема точка опори.

«Підтримка дуже важлива — і фізично, і морально. Коли знаєш, що тебе чекають і розуміють, тримаєшся значно впевненіше», — говорить він.

У шкільні роки Олександр не був круглим відмінником, зате завжди вирізнявся хорошою фізичною підготовкою. З усмішкою згадує, що звик «тягнути команду» — спершу у школі, потім у коледжі, а тепер і в армії. З початком служби змінилося й коло спілкування: зі знайомими, які не мають військового досвіду, дедалі рідше знаходяться спільні теми.

Нині Олександр підписав контракт на п’ять років і чітко бачить себе у війську й надалі. Про командирів і побратимів говорить з повагою — довіряє командиру, відзначає сильні організаторські якості заступника та переконаний, що саме згуртований підрозділ є одним із ключових чинників ефективної служби.

Для нього армія — це не тимчасовий етап, а усвідомлений шлях і команда, з якою він готовий іти далі.

Обирай свою місію

У відділі комунікацій 120-ї окремої бригади ТрО закликають юнаків віком 18 до 24 років обрати свою місію:

— Це для тебе: чіткий термін служби, реальний досвід, гідний заробіток та підтримка від держави по завершенню. Що ти отримаєш?

  • контракт на 1 000 000 грн. (200 000 грн одразу при підписанні контракту, та 800 000 грн виплат двома частинами на час дії контракту),
  • грошове забезпечення та доплати за бойові завдання — твоя зарплата до 120 000грн/міс,
  • вибір частини та спеціальності,
  • компенсацію житла протягом служби,
  • медичне забезпечення + стоматологія та зубопротезування,
  • іпотеку 0.0% річних після закінчення контракту («єОселя»),
  • безкоштовний проїзд і комунальні пільги,
  • навчання у закладах освіти у межах квот за кошти держави, після закінчення контракту,
  • право на виїзд за кордон після 1 року служби,
  • можливість самостійно обрати місце проходження ВЛК.

Відповіді на запитання щодо процедури підписання контракту та умов проходження служби можна отримати під час індивідуальної консультації за номером +38 (067) 527 55 76.
 

Читайте також:

Морози не відступають: якою буде погода на Вінниччині цього робочого тижня

Гроші за генератори. Запустили нову програму підтримки бізнесу

«Для мене кожен раунд був як війна». Вінницький боксер Сергій Богачук переміг росіянина

Подякуй журналісту гривнею icon Подякуй журналістці гривнею
Альона ЧЕРНІЮК
Альона ЧЕРНІЮК - авторка цього матеріалу. Ви можете подякувати їй та надихнути на нові корисні матеріали
Закинути на Банку

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up