Вінниця в останню путь проводжає воїнів Віктора Вітовича та Руслана Слободяника
- Віктор Вітович разом із побратимами з «Червоної Калини» пройшов бойовими шляхами від Запоріжжя до Донеччини. Останнім бій прийняв 23 вересня поблизу села Миролюбівка Покровського району.
- Руслан Слободяник боронив Батьківщину на донецькому напрямку. Загинув 21 вересня при виконанні бойової задачі.
Запалював усіх на добрі справи – Віктор Вітович
Віктор Вітович долучився до захисту Батьківщини у 2015- 2016 роках. У зоні АТО/ООС на його долю випали найважчі бої на Луганщині — в районі міста Попасна. А з початком повномасштабного російського вторгнення чоловік знову добровільно взяв до рук зброю. На війні був водієм — універсальним солдатом, від вміння якого швидко реагувати та вправно маневрувати під вогнем противника, залежить мобільність підрозділу, його спроможність якісно виконувати військові завдання. Разом із побратимами з «Червоної Калини» пройшов бойовими шляхами від Запоріжжя до Донеччини. Останнім для нього став бій 23 вересня поблизу села Миролюбівка Покровського району. Воїну було лише 48… Вдома на нього чекали дружина та двоє синочків, одному з яких 12, а іншому лише один рік.
Народився Віктор Вітович 26 січня 1976 року у Вінниці. Після навчання у 10-й загальноосвітній середній школі здобув фах механіка, а згодом — вищу юридичну та економічну освіту. Останніми роками перед повномасштабним вторгненням працював водієм на станції швидкої допомоги. Знали Віктора у Вінниці й як людину, яка стояла біля витоків та була однією із засновників Центру реабілітації «Гармонія». Наразі у колективі глибоко сумують із приводу втрати колеги та з надзвичайною теплотою згадують про нього.
«Віктор захищав нашу країну, віддаючи все заради миру і свободи. Глибоко співчуваємо рідним. Просимо в Бога сил прийняти цю жахливу втрату», — йдеться у повідомленні Центру.
«Віктор був надзвичайно енергійним. Біля нього хотілося творити. Він практично всіх довкола запалював на добрі справи. Ніколи сам не опускав руки і допомагав іншим відчувати в собі силу боротися і не здаватися обставинам», — розповідає дружина полеглого воїна Ольга.
Церемонія прощання
Своє життя привятив служінню Богові та захисту Батьківщини – Руслан Слободяник
Руслан Слободяник пішов добровольцем на захист країни на початку повномасштабного рашистського вторгнення. Прагнув потрапити до славнозвісної бригади Національної Гвардії «Азов» і свого досяг. З минулого року воював у складі мобільного взводу технічного забезпечення цього військового з’єднання. Боронив Батьківщину на донецькому напрямку. Загинув при виконанні обов’язку в зоні бойових дій. Це сталося 21 вересня. Йому було лише 51.
Народився Руслан Слободяник 25 квітня 1973 року у селі Якимівка Оратівського району. Після закінчення школи вивчився на слюсаря-автомеханіка. Згодом опанував ще й професію газоелектрозварювальника. У Вінниці працював майстром із ремонту автівок, плекав сім’ю, в якій виростив двох синів. А як глибоко віруюча людина, свого часу разом із дружиною займався активною місіонерською діяльністю на Чернігівщині.
«Руслану надзвичайно боліло від того, що роблять із країною російські нелюди, — розповідає дружина полеглого Героя Олена. — Він хотів бути корисним у тій справі, в якій був фахівцем. Так і натрапив на пропозицію від "Азову". Після численних співбесід та демонстрацій умінь за допомогою відео і наживо, його оцінили та зарахували до бригади».
Перебуваючи на війні, Руслан дуже турбувався про родину. Намагався своїм позитивом усіх підтримувати та підбадьорювати. У коротеньких посланнях із фронту завжди був усміхнений та у колі вірних друзів.
«Казав, щоб не хвилювалися, що він лишень ремонтує техніку. Бажав усім рясних божих благословінь, — пригадує жінка. — Сам же ніколи не втрачав своєї віри, чим підіймав також дух своїм побратимам. Не втрачав і віри в Україну, її Перемогу».
Церемонія прощання з Русланом Слободяником розпочнеться сьогодні о 10.00 за адресою: 2-й проїзд Рембудівський, 15. А об 11.00 поминальну панахиду за воїном відслужать у церкві «Життя» (село Агрономічне, пров. Весняний,12). Чин поховання Захисника відбудеться о 13.00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Глибокі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Героям!
Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «Героям Слава!». Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися!
Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.
Читайте також:
Йому було лише 24... Вінницька громада в останню путь проведе Ярослава Веслополова
В селі Поташня поховали військового та його дружину, які загинули в ДТП
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
-
Раиса КабалюкВічна Пам'ять Слава Героям України 🇺🇦 Щирі співчуття рідним і низький уклін вам. -
Валентина БорденюкВічна пам'ять Героям України, рідним щирі співчуття.
-
Natalia KuljasВічна пам'ять героям
-
Alina Strelkova TkachukЦарство небесне та вічна пам'ять
