Вінниця прощається з двома Захисниками — Дмитром Проданом та Олександром Стецюком
- Сьогодні Вінниця проводжає в останню путь двох воїнів, чиї життя забрала війна. Дмитру Продану було 27 років, Олександру Стецюку — 37.
- Обидва воювали на найгарячіших напрямках фронту й загинули під час виконання бойових завдань.
Сьогодні, 19 вересня, Вінницька громада прощається з двома полеглими Захисниками України — Дмитром Проданом та Олександром Стецюком. Про їхні бойові шляхи та церемонії прощання повідомили у Вінницькій міській раді.
Вінницький ультрас, який став офіцером
Дмитро Продан був одним із лідерів ультрас вінницької «Ниви» та активним діячем патріотичної організації «Центурія». Після початку повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист України.
Спочатку Дмитро обороняв Київ у складі територіальної оборони «Азов» Київ. Згодом воював на Запорізькому напрямку, брав участь у спробі деблокади Маріуполя. У складі 3-ї окремої штурмової бригади брав участь у Херсонському контрнаступі та воював на Бахмутському, Авдіївському, Харківському, Луганському й Лиманському напрямках.
За роки великої війни він пройшов шлях від солдата-штурмовика до бойового офіцера та став командиром взводу. Дмитро виходив на позиції разом зі своїми бійцями. За службу був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Останній бій Дмитро Продан прийняв 13 серпня 2026 року на Лиманщині. Йому було лише 27 років.
«Дмитро був людиною, яка не залишалася осторонь. Усе, за що він брався, робив віддано й до кінця», — згадують рідні.
Дмитро народився 25 травня 1999 року у Вінниці, навчався у школі №6, займався єдиноборствами та став кандидатом у майстри спорту з фрі-файту. Любив футбол і був відданим уболівальником вінницької «Ниви». У воїна залишилися дружина та мати.
Прощання
Прощальний кортеж із Дмитром вирушить о 9.15 з ритуальної агенції «Реквієм» на вулиці Батозькій, 12.
Об 11.00 заупокійну молитву звершать у Браїлівському монастирі.
О 13.30 з воїном прощатимуться на стадіоні «Ниви» на вулиці Зулінського, 29-А. Поховають Дмитра о 15.00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Вівчарка досі чекає свого господаря
Олександр Стецюк став до лав захисників у грудні 2025 року. Служив у 14-й бригаді «Червона Калина» 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов». Був розвідником взводу спеціального призначення та воював на Покровському напрямку.
18 червня 2026 року Олександр загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Шевченко Покровського району на Донеччині. Йому було 37 років.
Мати Захисника розповіла, що син був дуже добрим і змалечку любив тварин. Вдома на нього досі чекає його вівчарка Альфа.
«У нього залишився вірний друг — вівчарка Альфа, яка досі чекає на господаря з війни», — розповіла мати Олександра.
Олександр народився 9 серпня 1988 року у Вінниці. Частину дитинства провів у селі Дашківці, навчався у вінницькій школі №29, а потім — у Вінницькому будівельному технікумі та Київському національному університеті будівництва та архітектури.
Близько десяти років працював на підприємстві «Вінницяоблводоканал». Пізніше жив і працював у Болгарії, Туреччині, Польщі та Чехії, але повернувся в Україну.
Прощання
Прощання з Олександром Стецюком розпочнеться о 13.00 у Свято-Преображенському кафедральному соборі.
Близько 13.50–14.00 траурний кортеж проїде вулицею Соборною до Київської, повз школу №29. Містян просять утворити вздовж маршруту живий коридор.
Поховають Олександра о 15.00 у селі Дашківці Вінницького району.
Редакція висловлює щирі співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам Дмитра Продана й Олександра Стецюка. Вічна пам'ять Захисникам України.
Вас може зацікавити:
Два авто та 20 дронів отримав спецпідрозділ ГУР «Артан»
Побачення закінчилося побоями та зґвалтуванням: 22-річний хлопець познущався з неповнолітньої
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
