Вінниця прощається з бійцем Олександром Машевським, який понад десять років захищав Україну
- Олександр Машевський із позивним «Машаня» став на захист держави ще у 2014 році та пройшов найгарячіші ділянки фронту — від оборони Києва до боїв на Донеччині і Запоріжжі.
- Боєць Національної гвардії загинув унаслідок ворожої дронової атаки.
- Сьогодні Вінниця віддає шану захиснику, який до останнього залишався на передовій поруч із побратимами.
Сьогодні Вінниця прощається з полеглим захисником України Олександром Машевським із позивним «Машаня». Військовий став на захист держави ще у 2014 році, пройшов бойові ротації в зоні АТО/ООС, а з перших днів повномасштабного вторгнення воював на передовій у складі 14-ї бригади оперативного призначення НГУ імені Івана Богуна «Червона калина».
У званні майстер-сержанта, зокрема виконував обов’язки заступника командира взводу матеріально-технічного забезпечення 2-го батальйону оперативного призначення «Фенікс» 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов». Захищав Київ, брав участь у запеклих боях на Донецькому та Запорізькому напрямках. На жаль, 13 грудня під час ворожого обстрілу дронами «Герань-3» поблизу села Червоне Краматорського району, воїн зазнав важкого поранення, яке виявилося несумісним із життям. Його серце перестало битися 14 грудня. Олександру назавжди залишилося 42 роки.
— Він мав численні грамоти та подяки від командування бригади за професіоналізм і сумлінну службу, – розповідає побратим Небесного Воїна Володимир. – День у день від Києва до Донецька ми перебували поруч: в одній ямі на чотирьох, під щільним вогнем, у спеку і в холод. Останнім часом Олександр фактично виконував обов’язки командира взводу, відповідав за злагодженість дій підрозділу. Він опікувався особовим складом, був уважним, вислуховував та підтримував кожного. Ми втратили більше, ніж військового, — справжнього друга та брата.
Олександр Машевський народився 3 червня 1983 року у селі Широка Гребля на Козятинщині. Після закінчення місцевої школи пройшов строковий армійський вишкіл та продовжив службу за контрактом в окремому полку спеціального призначення Внутрішніх військ МВС України «Ягуар» (тепер – 14-та бригада НГУ імені Івана Богуна). Закінчив заочно Вінницький національний аграрний університет за спеціальністю «Агрономія». У шлюбі плекав двох донечок, яким зараз 18 та 11 років.
— Олександр міг стати хорошим агрономом, бо відчував землю усім своїм єством, любив дивитися, як із зернятка проростає життя. Втім, доля йому судила зовсім інше. Він присвятив себе захисту Батьківщини, і як би важко не було, від виконання свого обов’язку не відступився, — каже дружина полеглого воїна Анжеліка. — У час війни Олександр не міг дозволити собі розкіш сидіти вдома зі своїми дівчатками, оскільки це передусім не відповідало його уявленням про чоловічу честь і гідність.
У Олександра також залишились батьки та сестра.
Церемонія прощання із воїном розпочнеться о 12.00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. О 13.00 тіло Олександра провезуть через вулицю Миколаївську, щоб попрощатись із домом, в якому він проживав останні 11 років. Чин поховання відбудеться о 13.30 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Вічна пам'ять і шана Герою, який віддав життя за свободу України!
Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «Героям Слава!». Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися!
Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.
Читайте також:
Вінницькі хірурги виконали унікальні операції на дихальних шляхах пацієнтів із тяжкими травмами шиї
На кладовищі Вінницьких Хуторів облаштовують місце поховання Героїв
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
