Вінниця прощається із 42-річним Захисником Олександром Хвостицьким, який загинув на Донеччині
- Олександр Хвостицький із позивним «RAL» був серед тих, хто взяв зброю до рук у перший день великої війни.
- У складі 120-ї окремої бригади територіальної оборони він вивозив побратимів із найгарячіших ділянок фронту.
- Його життя обірвалося 14 грудня 2024 року під час бою поблизу Іванівки на Донеччині.
7 жовтня Вінницька громада прощається із Захисником Олександром Хвостицьким, який мав позивний «RAL». Із першого дня повномасштабного вторгнення він став на захист України та служив водієм евакуаційної машини у 120-й окремій бригаді територіальної оборони.
Олександр не раз вирушав у найнебезпечніші райони, щоб вивозити поранених і рятувати побратимів. Його бойовий шлях пролягав через Херсон, Харків, Бахмут, Ізюм та Торецьк.
14 грудня 2024 року життя воїна обірвалося під час бою поблизу села Іванівка Краматорського району на Донеччині. Олександру Хвостицькому назавжди залишилося 42 роки.
За відвагу на передовій Олександр Хвостицький неодноразово отримував відзнаки командування бойового підрозділу. Серед його нагород – медаль Командувача Сил територіальної оборони «За вірну службу» III ступеня, а також медаль Київського міського голови «Честь. Слава. Держава».
Побратими Олександра й досі не можуть оговтатися від важкої втрати. Дружина полеглого воїна Ірина ділиться: щоб доставити боєприпаси та евакуювати поранених, чоловік був ладен на все. Він часто робив те, що здавалося за межами людських можливостей.
«На передовій Олександра знали як водія від Бога. Казали, що такої майстерності, помноженої на відвагу, ніколи раніше не бачили. Щоб витягти поранених з-під обстрілу, він не зупинявся ні перед чим: розбирав стіни, прикривав собою і знову йшов у саме пекло… На його рахунку сотні врятованих життів, – згадує Ірина. – Здавалося, за неймовірну сміливість кулі його оминали, дозволяючи щоразу повертатися з бою майже неушкодженим. На жаль, під час останнього виїзду удача залишила Олександра…»
Олександр Васильович Хвостицький народився 9 квітня 1982 року у Вінниці. Після здобуття базової загальної освіти у середній школі №32 він закінчив професійно-технічне училище №1 за спеціальністю «механік». Працював монтажником на фірмі з виготовлення та встановлення металопластикових конструкцій. У щасливому шлюбі виховував двох доньок, яким зараз 20 та 14 років.
«Усе своє життя Олександр був щирим патріотом рідної землі – справжнім і відданим. Його головною мрією була вільна і сильна Україна, де діти ростимуть у безпеці, зможуть реалізовувати себе та вільно мандрувати краєм, — розповідає дружина полеглого Героя. – 24 лютого 2022 року, прокинувшись о 6-й ранку, я побачила Олександра одягненим, а поруч стояв зібраний рюкзак. Помітивши мій розгублений погляд, чоловік лише тихо сказав: “Війна почалася. Я маю йти. Це мій обов’язок”…»
Церемонія прощання з Олександром Хвостицьким розпочнеться о 9.15 за адресою: вул. Академіка Янгеля, 4 («Реквієм Хол»). Чин поховання воїна відбудеться об 11.00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Вас може зацікавити:
«Кроти» всередині системи: як росія добуває дані про українську оборонку
«Я дуже рада, що всі зібралися»: вінничанка відзначила 100 років у родинному колі
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
