Вінницький підприємець Андрій Левицький: «У важкі часи - зціпивши зуби, йти далі»

Сімейний бізнес з розведення троянд вінничанин Андрій Левицький започаткував разом із дружиною ще в останні роки перебудови. Сьогодні їхній магазин «Тетянин сад» відомий всім покупцям троянд та різноманітної розсади в області і далеко за її межами

Левицькі вирощують продукцію в селі Некрасово та мікрорайоні Пирогово. Вони постачають в усі куточки України близько 200 сортів троянд, понад 50 видів декоративних культур, саджанці та екзотичні рослини. А ще – періодично їздять за кордон переймати досвід європейських та турецьких колег. Після багатьох років кропіткої напруженої праці «збавляти обороти» і розслаблятися не збираються.

Підприємцю Андрію Левицькому  58 років. Майстер спорту з дзюдо з шестирічним досвідом тренерської роботи і зараз намагається знайти час для тренувань, незважаючи на щільний робочий графік. Розповідає, що в дитинстві був досить хворобливим і слабким - це спонукало до занять спортом.

- У 12 років почав займатися дзюдо, - розповідає Андрій. – Тренувався, не шкодуючи сил, весь вільний час. Звичною справою були 20-кілометрові кроси та багатогодинні відпрацювання прийомів з паралельною силовою роботою. При власній вазі 65 кілограмів жав лежачи 120 кілограм, віджимався від підлоги до 350 разів за підхід. Під час служби в армії, у 19 років отримав звання майстра спорту СРСР. Був срібним призером чемпіонату УРСР, здобув звання в конкурентному поєдинку із сильним суперником з Києва.

Після демобілізації Андрій Левицький працював на різних роботах, в тому числі дев’ять років огранником на вінницькому «Кристалі».

- Сидяча монотонна робота діяла на мене гнітюче, - каже він. – Бракувало фізичних навантажень, та й заробітки для молодої сім'ї - а я саме одружився - були недостатні. У цей час для мене, як ковток свіжого повітря стає тренерська робота, яку я суміщав з роботою на «Кристалі». Працював тренером шість років, вів дитячі групи, жіночі курси самооборони, тренував працівників МВС. Заняття улюбленою справою приносило моральне задоволення та мотивувало самого підтримувати форму.

В кінці 80-их Андрій Левицький вирішує започаткувати власну справу. Сказати, що було важко – це не сказати нічого.

- Став допомагати батьку у розведенні троянд, - розказує Андрій. – Про відпочинок та сон ми забули. Розвозили квіти по Вінницькій, Житомирській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Поспати чотири години на добу було за щастя. Я паралельно ще працював ночами таксистом. Вистояти в цьому шаленому ритмі допомогло спортивне минуле та величезне бажання забезпечити сім’ї гідне життя. Незважаючи на втому, доводилось зціпивши зуби йти вперед. Тільки так можна було протриматися на плаву в неспокійні та нестабільні 90-і.

Бізнес з часом розширювався. Дружина Тетяна здобула другу освіту у столичній Державній академії керівних кадрів культури та мистецтв за фахом «ландшафтний дизайнер». Набуті знання – одразу в практику.

- Дружина стала гарним спеціалістом у сфері ландшафтного дизайну, - каже Андрій Левицький. – Багато чого в неї навчився, і зараз продовжую прислухатися до її порад. Рости завжди є куди. Переймати досвід зарубіжних колег їздили до Польщі, Чехії, Іспанії, Греції, Голландії та Туреччини. Особливо вражають голландські господарства – наскільки в них налагоджене виробництво, високі стандарти якості та як ефективно вони використовують земельні ділянки. Завдяки передовим технологіям і вмілому менеджменту ця маленька країна наразі – один із найбільших експортерів сільськогосподарської продукції у світі.

Головним наставником свого життя і прикладом для наслідування Андрій Левицький називає маму.

- Їй 91 рік, а вона залишається працелюбною і енергійною навіть у такому поважному віці, - каже Андрій. – Мене завжди вражали її стійкість, працездатність, оптимізм, доброта та вміння не зациклюватися на негативі і зберігати душевну рівновагу. Її особистий приклад нерідко мотивував мене триматися гідно під ударами долі.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.