В Козятині вітали Дмитра Добровольського, який більше двох років провів у російському полоні

Альона ЧЕРНІЮК

В козятинському ліцеї №5 зустріли звільненого з полону Дмитра Добровольського. Чоловік провів у неволі більше двох років і зараз перебуває на реабілітації.

Сльози щастя на очах, теплі обійми, квіти, кульки, запашний коровай, щирі слова підтримки та вдячності за витривалість і незламність, за героїчний приклад патріотизму та непохитності. Так зустрічали звільненого з полону українського Захисника Дмитра Добровольського.

З полону, нагадаємо, 13 вересня звільнено ще 49 українців – цивільних та військових. Серед них і азовці, які пробули в російських катівнях понад 2 роки.

— Дякуємо Господу, військовим, міжнародним організаціям за найкращу новину в житті країни. Щоразу шукаємо в списках своїх. Скільки пролито сліз, молитви не зупинялись, віра і надія не закінчуються. Здоровʼя і спокою родині. Дякуємо, чекаємо, пишаємось, — написала тоді очільниця Козятинської громади. — Ласкаво просимо додому, хлопці! Нехай Господь Спаситель зміцнить та відновить вас, відкриє Свою святу волю для вашого подальшого життя! Молимось про ваше спасіння Божою благодаттю!

Відео дня

Начальник відділу прикордонної служби військової частини міста Маріуполь Дмитро Добровольський, який провів у ворожій неволі понад два роки, був також звільнений 13 вересня цього року. Героя з почестями зустріли в козятинському ліцеї №5, де свого часу навчався Дмитро.

— Після закінчення школи Дмитро у 2004 році продовжив навчання в Національній академії Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького. Далі була військова служба у Донецькій області. З 2021 року — на посаді начальника відділу прикордонної служби військової частини міста Маріуполь, — йдеться у повідомленні.

— Я вже не сподівався, що при моїй посаді буде обмін, — говорив Дмитро. Коли його з побратимами посадили в транспорт, він не здогадувався, що його везуть на обмін. Але після зупинки усі вийшли і почули українську мову — радості не було меж! — Тоді тільки я відчув емоції, коли почав спілкуватися українською, почув Гімн України, а не росії, який лунав 6-7 разів на день. Міг ходити вільно, а не зігнутий у позі. Коли глянув на годинник, була 13 година 13 хвилин та ще й п'ятниця — 13. Тепер, мабуть, улюблене число — 13.

Наразі Дмитро планує продовжити свою реабілітацію.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про Ярослава Камінського, який також повернувся з російського полону. Чоловік довів незламність духу українського народу та велику любов до рідної землі.