«Повернули з того світу»: вінницькі лікарі врятували життя пораненого військового

• Дві зупинки серця, понад 30 операцій, до 100 наркозів пережив після отриманих травм та опіків Іван Дикун, навідник-оператором гармати Т-64. Вінницькі лікарі зробили надскладні операції, врятувавши життя українського Захисника.

Іван Дикун був навідник-оператором гармати Т-64 та виконував бойові завдання. Коли російські окупанти почали масований артобстріл, загорілась військова машина, в якій саме знаходився солдат. Дивом евакуювавшись, Іван зазнав сильних опіків і травм.

«Обпалені руки, тулуб, обличчя, до кісток обпечені голова та нижні кінцівки… Довготривала кома, дві зупинки серця, понад 30 операцій, до 100 наркозів, які допомагали долати нестерпний біль, видалення ока та ампутація пальців лівої кисті, загроза ампутації лівої руки та правої ноги, 4 місяці в реанімації, два з яких — на апараті штучної вентиляції легень… Літри перелитих компонентів крові…», — повідомляють у Командуванні Медичних сил ЗСУ.

«Скільки болю витримав 24-річний Іван Дикун після поранення та скільки сил у нього пішло на боротьбу за життя, знають лише він, його рідні та медики, які, без перебільшення, витягли хлопця з того світу», – йдеться у повідомленні.

— У той день, 27 січня, в мене було день народження. Ваня повернувся із бойового виходу, зателефонував додому, привітав мене. А після цього, як ми дізнались уже згодом, сам визвався знову йти в бій. Він загалом горів військовою справою. Сам пішов на контракт в 2021 році до 28-ї омбр, брав участь у звільненні Херсонщини. Згодом перевівся до «Азову», дуже захопився цим підрозділом, ретельно готувався до вступу. Про те, що Івана поранено, ми дізнались від командира підрозділу, який подзвонив і сказав, що брат в реанімації у вкрай важкому стані. Лікарі давали мінімальні шанси, що він буде жити, — розповідає сестра захисника Вікторія.

Стан військового стабілізували та перевели до одного з лікувальних закладів Вінницької області. Захисника направили у відділення анестезіології, реанімації та детоксикації. У нього було важке поєднане поранення – опіки верхніх та нижніх кінцівок, обличчя, голови, забій головного мозку, перелом кісток склепіння та основи черепа, перелом щелепи, проникаюче поранення живота, осколки тазу, множинні рани м’якої тканини.

Без перебільшення всі спеціалісти закладу під керівництвом провідного хірурга Ігоря Марцінковського – реаніматологи, нейрохірурги, комбустіологи, хірурги хірургічного інфекційного відділення, психологи, терапевти, реабілітологи, кардіологи та інші, почали рятувати життя Івана.

На момент надходження до лікарні хлопець перебував у медикаментозній комі. 

— Перші перев’язки Івана тривали до 2 годин, їх виконували 3 бригади хірургів. Прогноз на життя був песимістичний. Водночас лікарі не втрачали надії на одужання Івана і робили для цього усе можливе. На початку ми активно співпрацювали з хірургами обласного опікового центру, перші некректомії (вилучення нежиттєздатних тканин) на голові, правій нозі, стегні виконували разом із ними. Перша первинна хірургічна обробка була настільки радикальною, що були видалені майже всі змертвілі тканини. Згодом раз у 2-3 дні виконували етапні хірургічні обробки, щодня – перев’язки, – розповідають нейрохірурги закладу на чолі із начальником відділення Анатолієм Гайструком.

У постраждалого на фоні цих проблем розвинувся тромбоз магістральних судин лівої верхньої кінцівки, тому постало питання про ампутацію лівої руки. Після боротьби за її збереження вдалося ампутувати лише пальці. Лікарі також боролися за праву нижню кінцівку, яку вдалося врятувати. На жаль, не вдалося врятувати праве око, яке було пошкоджене через сильний опік. Крім того, у Івана довгий час було порушення рівню цукру в крові, розвинулась резистентність до антибіотиків. Завдяки великій роботі анестезіологів ці проблеми також вдалося подолати.





Лікарі провели велику роботу щодо відновлення психоемоційного стану Івана. Спочатку молодий чоловік реагував на будь-які емоційні навантаження плачем. З ним щодня працювали психологи. Вони втихомирювали його, просили перестати плакати. Певного моменту нейрохірург порадив не припиняти плакати, а згадати, як посміхатися. Перша усмішка Івана нагадувала гримасу Термінатора з однойменного фільму.

Івана Дикуна перевели до реабілітаційної клініки у свідомості з відновленими навичками спілкування — військовий почав говорити, посміхатися, відповідати співрозмовникам. Він знову вчиться ходити. Хірурги установи довели його рани до стану, коли можна проводити пластичну операцію та закривати всі дефекти.

Читайте також:

Хірурги «Пироговки» успішно провели надскладну операцію по реконструкції очниці пaцієнтa

Трьом воїнам з Вінниччини вручили державні нагороди за мужність у захисті України

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.