Пішов з життя видатний вінницький фотохудожник Олександр Гордієвич

Альона ЧЕРНІЮК

Вінниця прощається з видатним фотохудожником Олександром Гордієвичем.
Митець, чий об’єктив зафіксував історію, архітектуру та буденне життя міста, пішов з життя у віці 82 років.

У віці 82 років перестало битися серце відомого вінницького фотохудожника Олександра Гордієвича. Команда Музею Вінниці висловила щирі співчуття родині та близьким майстра, крізь об’єктив якого ми звикли бачити визначні пам’ятки, знакові місця та миті життя рідного міста.

— Олександр Гордієвич залишив по собі неймовірний спадок, — зазначають у Музеї Вінниці. — Його роботи зберігають історію міста та його дух, дозволяючи нам дивитися на Вінницю очима справжнього майстра.

Фотохудожник народився 15 травня 1943 року у місті Славута Хмельницької області. Дитинство провів на Закарпатті, де й розпочав свій професійний шлях у журналістиці, працюючи в різних періодичних виданнях ще з 17 років. У 1964 році Олександр Гордієвич оселився у Вінниці, де працював у місцевій пресі, зокрема як спеціальний кореспондент Національної інформаційної агенції «Укрінформ».

За роки творчої діяльності він отримав численні відзнаки: почесну відзнаку Вінницького міського голови «За вагомий внесок у розвиток Вінниці» (2022) та почесну відзнаку «За заслуги перед Вінниччиною» (2024). Митець був лауреатом Всеукраїнської літературної премії імені Євгена Гуцала, членом Національних спілок фотохудожників та журналістів України, а також художнім редактором видавничого дому «Моя Вінниччина».

Його творчість залишиться в історії міста, а світлини — у серцях вінничан як незмінне нагадування про красу та унікальність рідного міста.

— Мав щастя бути знайомим з Олександром Сергійовичем... Мав надію на те, що саме Олександр Сергійович допоможе в художньому оформленні та доборі світлин до книги про моє рідне село Могилівку, роботу над якою майже завершив... Майже увесь день добирав сьогодні світлини до книги та увесь час думав: «А як би до тієї чи іншої світлини віднісся Олександр Сергійович?» І раптом така звістка, — пише Юрій Мельник. — Як же його не буде вистачати усім, хто його знав... Його світлини були неперевершеними, він умів «зловити» фотокамерою навіть те, чого, здавалося б не існує у природі, те, чого іншим це зробити не вдавалось ніколи... Він дивився на світ очима неперевершеного фотохудожника та майстра. Він понад усе любив цей світ і усе прекрасне у ньому та світився цією любов'ю... Шкода, дуже шкода.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять майстру, який крізь об’єктив показав нам душу рідного міста!

Читайте також:

Фінал «Зважених та щасливих»: Марина Боржемська присвятила перемогу пам’яті В’ячеслава Узелкова

Дорога з-за кордону стала смертельною: загинула начальниця відділу захисту дітей із 14-річним сином

Подякуй журналісту гривнею