Обираючи те саме – не чекай змін (Політична реклама)

Він і мільйони інших дітей заслуговують жити в абсолютно новій Україні, в країні, де не вирішують питання хабарями, де не досягають успіху по блату, де цінують працю, де пенсіонери плачуть від радості, а не над комуналками.  Де стоять не за депутатську недоторканість, а за недоторканість до країни. 

Наші діти не повинні знати слів «хабар» та «корупція»

– Не давав і принципово не буду ні давати, ні брати хабарів, - розповідає Вадим Брояка. – Мені ця тема дуже наболіла, бо куди б не прийшов – стикаюся з цією проблемою: в освіті, медицині, бізнесі. Я з простої сім’ї, свій шлях проклав собі сам, а через те, що з мене вимагали хабарі, яких я не давав, то неодноразово потерпав крахи і через те я принципово не братиму і не даватиму їх надалі. Мені прикро, що в українців це вже звичайна справа – відкупитися чи «дати на лапу». Вирішуючи у такий спосіб проблеми, підтримуємо корупцію. Я націлений викоренити цю звичку і на власному прикладі навчити людей не продавати країну. 

Я вже створив одну маленьку державу - сім'ю

– Тепер хочу розповісти про головну причину, по якій я вирішив йти до Верховної Ради. Цю причину звати Богдан, це дійсно мій Богом даний син. Дивлячись в його очі, я бачу ще мільйон дітей, які повинні вирости в незалежній, перспективній та процвітаючій країні. Мрію, щоб наші діти жили в державі, якою б пишалися. Їдучи за кордон, на відпочинок, на запитання: «Звідки Ви?» відповідали: «З  України», а у відповідь чули: «Вам пощастило – це гарна й  багата країна».

Вадим Брояка розповідає, як для нього дійсно значимо було до 30 років посадити дерево, збудувати будинок і мати свою копію – сина. Все успішно виконав. З дружиною Анною вони знайомі все життя: виросли в одному селі, ходили в одну школу, разом провели юність, а згодом створили свою маленьку державу - сім'ю. 

– Вона вшита в моє ДНК і душу, - так говорить про дружину Вадим Францович. Мріє ще про дівчинку і бажає, щоб його сім'я і одна велика українська родина жили у щасливій і давно омріяній державі.

Починав з «дембельської» п’ятисотки

Про Вадима багато говорили його колеги, однодумці. З їхніх розповідей склався портрет підприємця, який створив себе сам; за спиною якого – конкретні справи.

Доповнити їхню розповідь знайшов можливість сам Вадим Брояка.

Вадим Брояка народився і виріс у селі в Хмільницькому районі. Добре знає селянську роботу. Закінчив школу. Служив в армії. Після служби повернувся, маючи в кишені 540 гривень «дембельських» грошей. Саме ця сума стала стартовим капіталом для першої підприємницької справи. 

– Якось, будучи у дворі біля багатоповерхівки у Хмільнику, побачив майстрів, які встановлювали пластикове вікно, - розповідає Вадим Брояка. – Зрозумів, точніше, відчув, що процес заміни вікон обов’язково матиме своє поширення. Нарахував у 9-поверхівці 100 вікон. Серед них тільки одне було пластикове. Вирішив, що заміна решти 99 має стати моєю роботою.

Став шукати способи. У мене не було ні багатих батьків, ні грошей. Тільки ідея, велике бажання втілити її в життя і віра в те, що це можна реально зробити. 

Поїхав у Вінницю, знайшов фірму, яка займалася виготовленням металопластикових вікон, домовився з директором і став їхнім представником з продажу. Через деякий час набрав такий об’єм замовлень, що фірма не встигала працювати на мене. Це була точка першого зростання.

На виставці у Києві ознайомився з технологією виготовлення верстатів для вікон, і вирішив відкрити власний цех. 

Оформив кредит, ризикнув - і отримав успіх. У 20 років керував колективом, в якому нараховувалося майже 50 працівників. Це була моя перша серйозна робота, яка навчила створювати успішні команди, досягати і навіть перевищувати поставленої мети.

Через кризу 2008-го цех довелося закрити.

Від «Міста мрії» – до «Країни мрії»

– Згодом я переїхав у Вінницю, - продовжує Вадим Брояка. – У знайомого
звільнився директор і він попросив прийти на заміну. Так потрапив в агентство нерухомості.

Вже за три місяці вирішив відкрити свій філіал. Створив команду, яка є новатором у сфері нерухомості. Три роки роботи не минули марно. За цей час ми виросли до статусу забудовника. Зараз будую житловий комплекс DreamTown на Поділлі, який є уособленням європейського рівня, інноваційних технологій та комфортного життя. Такому житловому комплексу у Вінниці нема аналогів.

«Місто мрії» будується, тому Вадим Брояка ставить перед собою нову мету – будувати і розбудовувати «Країну мрії»

Ми маємо пишатися нашими самородками

Вадим Брояка стверджує, що є дуже багато талановитих людей, але в них немає головного – віри в себе і  людини, яка побачила б талант і допомогла його розвинути. Він створюватиме громадські приймальні в кожному осередку. Туди приходитимуть не лише люди з проблемами та пропозиціями, а й талановита молодь, з амбіціями та великим потенціалом. Таким чином планує виводити Україну на належний рівень.

– У Європі, в розвинених країнах, талановитих людей дуже цінують, а ми повинні ще більше пишатися нашими самородками, - запевняє Вадим Францович.

– Люди виїжджають, бо вони в ілюзії, що грошей не можна заробити без зв’язків, без грошей і без інвестицій. Я явний приклад, як можна заробити без блату, капіталовкладень і так далі. Я готовий свої знання на практиці передавати іншим молодим людям з простих сімей, підтримувати їх, щоб вони не виїжджали, а відкривали малий та середній бізнес у своїх районах. Зараз я навчаюся у Києво-Могилянській бізнес-школі, поглиблюю свої знання і в подальшому готовий ділитися ними з іншими, - розповідає Вадим Брояка. 

– Насправді нам є ким пишатися. Ми маємо відшукати наші українські самородки і створити такі умови, щоб вонинавіть в думках не хотіли їхати з України в пошуках кращого життя.

Вадим Брояка вважає, що тільки молоді і прогресивні люди здатні змінити державу, зруйнувати стару систему та стереотипи. Він стверджує, що при владі мають бути ті, кому Україна потрібна! Дорогу молодим! 

Якщо хочеш нових змін, але обираєш старе, не сподівайся на позитивний результат, - стверджує Вадим Брояка, кандидат у народні депутати України по виборчому округу №14.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.