«Не вбивати клин»: журналісти України та Польщі виступили проти історичних маніпуляцій

20 хвилин (Вінниця)

У відносинах між Україною та Польщею відчутно зросла напруга, а болючі історичні питання знову стали інструментом у руках політиків.
Перед обличчям спільної загрози провідні редакції обох країн вирішили діяти на випередження. Медійники опублікували спільне звернення із закликом зупинити мову ворожнечі та зберегти стратегічне партнерство.
Долучилась і наша редакція RIA/20хвилин

Поки Україна стримує повномасштабну агресію РФ, за лаштунками дипломатії та в соцмережах розгортається інша криза — штучне підігрівання історичних суперечок між українцями та поляками. Українські та польські медіа об'єдналися навколо спільного маніфесту, щоб захистити взаємну довіру від дезінформації та популізму. Головний редактор редакції RIA/20хвилин Вадим Павлов каже, що відповідальна журналістика сьогодні є питанням національної безпеки.

Новини Вінниці - фото з «Не вбивати клин»: журналісти України та Польщі виступили проти історичних маніпуляцій — Головний редактор RIA/20хвилин

– Ми є свідками того, як у публічному просторі штучно та небезпечно підігрівається градус напруги навколо польсько-українських відносин. Складні історичні питання, які потребують зваженого й чесного експертного діалогу, дедалі частіше перетворюються на інструмент політичних маніпуляцій та емоційних суспільних суперечок. Як людина, яка останніх 15 років працює в українській журналістиці та щодня взаємодіє з колегами-медійниками, зокрема з Польщі та інших європейських країн, я чітко розумію: партнерство, довіра та вміння слухати один одного — це наш єдиний дієвий захист від взаємного відчуження. Тим паче тоді, коли теми є болючими для обох народів, – каже Вадим Павлов. – Роль незалежних медіа сьогодні полягає не в тому, щоб збирати кліки на скандалах чи підігрувати мові ворожнечі, а в тому, щоб створювати простір для тверезого, відповідального та конструктивного діалогу між суспільствами. Саме тому ми без вагань долучаємося до публікації цього спільного звернення українських та польських медіа. Перед обличчям спільних загроз ми маємо говорити мовою фактів, поваги та солідарності.

Звернення до поляків і українців/Звернення до українців і поляків

Криза, у якій останнім часом опинилися польсько-українські відносини, викликає в нас серйозне занепокоєння. Саме тому ми вирішили опублікувати спільне звернення в польських та українських медіа.

Україна вже дванадцять років протистоїть злочинній агресії Путіна, а майже п’ять років ця агресія триває у формі повномасштабної війни. Вона захищає Польщу та Європу від російського імперіалізму.

Цей захист має свою драматичну ціну. Сотні тисяч українок і українців загинули або зазнали поранень, мільйони були змушені залишити свої домівки, значна частина країни перебуває під окупацією, а на міста й села щодня падають бомби.

Польща з перших годин російського вторгнення разом із європейськими союзниками поспішила на допомогу Україні, передаючи військову техніку, фінансову допомогу, гуманітарну підтримку та прийнявши майже 2 мільйони українських біженців. Масштаб польської солідарності з Україною у 2022 році вразив світ.

На жаль, нинішня напруженість також негативно впливає на ставлення до українок і українців, які стали важливою частиною польського суспільства, а також на сприйняття поляків українцями. Це створює додатковий виклик для політиків, медіа, громадянського суспільства та громадян обох наших країн.

Ми усвідомлюємо трагічні сторінки польсько-української історії, які політики використовують у власних цілях. Однак сьогодні нашим спільним завданням є зупинити путінську Росію. Час для серйозної розмови про минуле, визнання провини та примирення настане тоді, коли Україна — за підтримки союзників — переможе агресора.

Росія вже багато років веде масштабну дезінформаційну кампанію та намагається вбити клин між поляками й українцями. Нинішня криза у відносинах лише полегшує їй ці дії.

Це час випробування для поляків і українців. Наші політики повинні проявити мудрість і розсудливість, шукати порозуміння та шляхи виходу з кризи.

Натомість наші суспільства не повинні піддаватися маніпуляціям і мають надалі підтримувати одне одного. В ім’я спільного майбутнього, у якому Польща та Україна разом можуть відіграти ключову роль у Європейському Союзі.

У 2013 році у спільній заяві Президент України в 1994–2005 роках Леонід Кучма та президент Польщі в 1995–2005 роках Александр Квасневський написали: «Напередодні 70-х роковин трагічних подій на Волині просимо наших співвітчизників зробити все можливе, щоб ушанування пам’яті жертв давніх конфліктів не стало інструментом загострення відносин і не змарнувало досягнень процесу примирення між нашими народами».

Сьогодні цей обов’язок покладається на всіх нас.

Редакція «Газети Виборчей»
Асоціація «Незалежні регіональні видавці України»
Редакція RIA/20 хвилин
Редакція ОКО.пресс
Редакція Слава ТВ
Редакція Еспресо ТВ
Редакція «Європейської правди»
Редакція «Української правди»

Apel do Polaków i Ukraińców/Apel do Ukraińców i Polaków

Redaktor naczelny redakcji RIA/20minut Wadym Pawłow podkreśla, że odpowiedzialne dziennikarstwo jest dziś kwestią bezpieczeństwa narodowego.

– Jesteśmy świadkami tego, jak w przestrzeni publicznej sztucznie i niebezpiecznie podgrzewana jest atmosfera napięcia wokół relacji polsko-ukraińskich. Skomplikowane pytania historyczne, które wymagają wyważonego i uczciwego dialogu eksperckiego, coraz częściej przekształcają się w instrument politycznych manipulacji i emocjonalnych sporów społecznych. Jako człowiek, który od 15 lat pracuje w ukraińskim dziennikarstwie i codziennie współpracuje z kolegami z mediów, w tym z Polski i innych krajów europejskich, jasno rozumiem: partnerstwo, zaufanie oraz umiejętność słuchania siebie nawzajem to nasza jedyna skuteczna ochrona przed wzajemnym otwarciem się na niechęć i alienację. Tym bardziej, gdy tematy te są bolesne dla obu narodów – mówi Wadym Pawłow. – Rola niezależnych mediów polega dziś nie na zbieraniu kliknięć na skandalach czy podgrywaniu mowie nienawiści, lecz na tworzeniu przestrzeni dla trzeźwego, odpowiedzialnego i konstruktywnego dialogu między społeczeństwami. Właśnie dlatego bez wahania dołączamy do publikacji tego wspólnego apelu ukraińskich i polskich mediów. W obliczu wspólnych zagrożeń musimy mówić językiem faktów, szacunku i solidarności.

Kryzys, w jakim w ostatnim czasie znalazły się relacje polsko-ukraińskie, poważnie nas niepokoi. Dlatego zdecydowaliśmy się opublikować wspólny apel w mediach polskich i ukraińskich.

Ukraina już dwanaście lat stawia czoło zbrodniczej agresji Putina, od prawie pięciu lat ma ona charakter pełnoskalowej wojny. Broni Polskę i Europę przed imperializmem rosyjskim.

Ta obrona ma swój dramatyczny koszt. Setki tysięcy Ukrainek i Ukraińców zginęło bądź zostało rannych, miliony musiały uciekać z domów, duża część kraju jest okupowana, na miasta i wsie codziennie spadają bomby.

Polska od pierwszych godzin rosyjskiej inwazji wraz z europejskimi sojusznikami spieszy Ukrainie z pomocą, przekazując sprzęt wojskowy, pieniądze, pomoc humanitarną i przyjmując blisko 2 mln ukraińskich uchodźców. Skala polskiej solidarności z Ukrainą w 2022 r. zadziwiła świat.

Niestety, obecne napięcia wpływają też negatywnie na postawy wobec Ukrainek i Ukraińców, którzy stali się tak ważną częścią polskiego społeczeństwa, oraz na postrzeganie Polaków przez Ukraińców. To dodatkowe wyzwanie dla polityków, mediów, społeczeństwa obywatelskiego i obywateli obu naszych krajów.

Mamy świadomość tragicznych momentów polsko-ukraińskiej historii, które politycy wykorzystują do swoich własnych celów. Dziś jednak nasze wspólne zadanie to powstrzymanie putinowskiej Rosji. Czas na poważne rozmowy o przeszłości, na wyznanie win i pojednanie przyjdzie wtedy, gdy Ukraina – przy wsparciu sojuszników - pokona agresora.

Rosja od lat sieje dezinformację na potężną skalę i próbuje wbijać klin między Polaków i Ukraińców. Obecny kryzys w relacjach ułatwia jej to działanie.

To godzina próby dla Polaków i Ukraińców. Nasi politycy powinni okazać mądrość i rozsądek, szukać porozumienia i wyjścia z kryzysu. Nasze społeczeństwa nie powinny zaś ulegać manipulacji i nadal się wspierać. W imię wspólnej przyszłości, w której Polska i Ukraina mogą razem odegrać kluczową rolę w Unii Europejskiej.

W 2013 roku we wspólnym oświadczeniu prezydent Ukrainy w latach 1994–2005 Leonid Kuczma oraz prezydent Polski w latach 1995–2005 Aleksander Kwaśniewski napisali: „W przeddzień 70. rocznicy tragicznych wydarzeń na Wołyniu prosimy naszych rodaków, aby zrobili wszystko, aby uczczenie pamięci ofiar dawnych konfliktów nie stało się narzędziem do zaognienia stosunków i zmarnotrawienia dotychczasowych zdobyczy procesu pojednania między naszymi narodami".

Dziś ten obowiązek spoczywa na nas wszystkich.