«Ми останнє покоління, яке може врятувати планету»: Павло Вишебаба про зміни клімату

Павло Вишебаба, еко-активіст

Клімат змінюється. Думаю, що ви про це вже чули. Поки що наслідки для людства не настільки відчутні, як їх відчувають всі інші види на планеті. Наприклад, ви знали, що кожного дня через діяльність людей вимирають двісті видів комах і тварин?

Думаю, після цього легко зрозуміти, що ми не на порозі катастрофи, ми в самому її епіцентрі. Це вже названо шостим вимиранням. Воно є найбільшим з часів зникнення динозаврів (66 мільйонів років тому - авт.)

Багатьом видам знадобилися мільйони років, щоб з’явитися на цій планеті. Ще протягом мільйонів вони еволюціонували. І всього п’ятдесят років нашої діяльності знищили їх, як вид. Таких темпів знищення наша планета не бачила вже десятки мільйонів років. 

Чому так відбувається? Через надмірні викиди парникових газів в атмосферу: вуглекислого газу, диоксиду азоту, метану. 

Є три головні причини, що спричиняють викиди парникових газів. Перша – це спалення викопного палива (вугілля, нафти, природних горючих газів - авт.)

На другому місці промислове тваринництво. Воно є головним джерелом викиду диоскиду азоту, та продукує близько 30% викидів метану. А метан є набагато більш руйнівною сполукою для парникового ефекту, аніж вуглекислий газ. 

Третю сходинку посідає транспорт. Втім, навіть, якщо прямо зараз зупинити всі літаки, човни та машини, це майже не вплине на зміну клімату. Кліматологи вже розуміють, що цей процес зупинити неможливо. І це погана новина.

Але є й добра. Тому що ми можемо втримати його на рівні, щоб живі організми встигли до нього призвичаїтися. 

Вишебаба: «За оцінками кліматологів у нас залишилося 18 років на те, щоб спробувати призупинити зміни клімату»

Є кілька варіантів, як ми можемо на це впливати. Один з них міжнаціональний. Наприклад, у Нью-Йорку почався Кліматичний саміт ООН. На ньому зібралися світові лідери. Туди морем відправилася Грета Тунберг (шведська школярка, яка щоп’ятниці замість уроків приходила під парламент Швеції з маленьким плакатом «Страйк за клімат». Вона повторювала, а який сенс мені навчатися у школі, якщо моє майбутнє приречене? Пізніше її прикладом надихнулися мільйони людей по всій планеті). 

Днями по всьому світу пройшов глобальний страйк задля привернення уваги до проблеми зміни клімату. До нього приєдналася неймовірна кількість людей. Наприклад, в одній тільки Німеччині вийшло 1,4 мільйона жителів. Це фантастична цифра. В Австралії 400 тисяч. Насамперед, це молодь, яка розуміє, що зі світом щось не так і з цим потрібно терміново щось робити. 

В Україні цифри не такі вражаючі. У Києві ми змогли зібрати та об’єднати навколо цієї проблеми тисячі людей. Але це був найбільший екологічний страйк за всю історію нашої країни. 











Нижчий рівень, державний. Якраз на загальнодержавному рівні ми можемо з вами брати участь в акціях, мітингах і вимагати переходу на 100% відновлювальних джерел енергії. 

Одна з вимог нашого загальнонаціонального страйку полягала у припиненні бюджетних дотацій у промислове тваринництво. Саме воно продукує критичну кількість парникових газів в Україні. 

Ми маємо розуміти, що наша країна далеко не остання причина змін клімату на планеті. Україна входить до ТОП-20 країн, що продукують найбільшу кількість парникових газів. 

Також ми є однією з найбільш енерго неефективних країн. Тобто, щоб обігріти звичайний будинок, ми спалюємо більше енергії, ніж це роблять, наприклад, у Німеччині чи Голландії. 

Ще є особистий рівень впливу на клімат. Це те, що ми з вами можемо самі зробити вже сьогодні. Найбільш ефективним буде відмовлення від вживання продуктів тваринного походження: м’яса, риби, особливо молочки.

Як це працює? Візьмемо, наприклад, корову. Продукти травлення такої худоби виділяють велику кількість метану. А як я вже сказав, метан є найбільш руйнівним парниковим газом на планеті.

Тому нам все-таки варто було б відмовитися від продуктів тваринництва, почати поширювати цю ідею серед інших та вимагати від уряду зупинити дотації у цю галузь. 

У нас взагалі зараз склалася така історія, коли весь світ намагається зменшити промислове тваринництво, а Україна, навпаки, його дотує.

У 2019-му перераховано шість мільярдів гривень у цю надприбуткову галузь. На нашу думку, це не правильна політика. Держава має вкладати гроші в кліматично-відповідальні проекти. 

Вишебаба: «Ми маємо розуміти, що наша країна далеко не остання причина змін клімату на планеті» 

За оцінками кліматологів у нас залишилося 18 років на те, щоб спробувати призупинити зміни клімату. Це означає, що ми з вами останнє покоління дорослих, яке може врятувати життя на планеті.  

На нас з вами велика відповідальність. Ми маємо розповідати людям про цю проблему, адже вони її не помічають. За оцінками Програми розвитку ООН в Україні лише 16% жителів вважають зміни клімату проблемою. 

Якщо ми не зупинимо ці зміни, то для нас, людей, це означатиме, що до 2050 року планета матиме 250 мільйонів кліматичних біженців. Це люди, яким потрібна буде робота, житло, вода, їжа та інші потреби. 

Усе це спричинить нові конфлікти за ресурси. А у короткостроковій перспективі, можливо, і війни за них. 

Вишебаба: «Лише 16% українців вважають зміни клімату проблемою»

Зміни клімату – це не тільки про охорону природи та екологію. Ні, це суттєвий вплив на економіки країн, це гуманітарні кризи через переміщення великої кількості людей, це нові виклики для планети. Для України, зокрема. Адже підвищення температури на два градуси, майже повністю затопить Одесу, значну частину Херсону та інші південні частини нашої країни. 

Крім цього, ми матимемо все більше природних катаклізмів: посух, торнадо, великих злив та повеней. Якщо подивитися на графік катастроф, ми побачимо, що з 1989 року руйнівна сила катаклізмів збільшилася вдвічі. Це означає, що, принаймні вдвічі, зросла кількість жертв серед рослин, тварин та людей. 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.